31 липня трускавецькі пластуни зустрілися з польськими колегами, які приїхали до нас з м. Риманів. Це теж курортне місто, розташоване всього за 90 км від українсько-польського кордону. Десятеро юних поляків вперше прибули сюди, тож за кілька днів мали встигнути побачити багато. Під час зустрічі з пластунами обговорили можливу співпрацю – обмін делегаціями, спільні мандрівки, участь у спільних проектах різного напрямку, що їх так багато можна реалізувати за підтримки країни-члена ЄС. Приємно було чути слова щирої підтримки нашої держави у такий складний для неї час, почули від них і неприємну інформацію. Виявляється, навіть у такій дружній до нас і справді європейській країні як Польща чимало людей мають вкрай викривлене уявлення про події в Україні. Зокрема, загальновідомо, що польські курортні міста вздовж українсько-польського кордону процвітають за рахунок своїх же польських туристів (громадяни інших країн не надто часто сюди навідуються), але цього року тут дуже слабенький туристичний сезон. Постійні клієнти наприклад з заходу Польщі телефонують, питають як справи і повідомлять, що не приїдуть, бо … поруч Україна, а там війна. Власники готелів намагаються заспокоїти, переконати, мовляв, до кордону кілька десятків кілометрів, а до місця бойових дій звідти ще не менше тисячі, але ті твердять своє – поруч війна, раптом якийсь снаряд долетить… Будемо сподіватися, що наші нові друзі зуміють переконати якусь частину своїх співвітчизників і вони стануть гостями нашого курорту.
Оскільки приїзд польської делегації був запланований заздалегідь, трускавчани підготувалися і крім власне «зустрічі за круглим столом» запропонували для них цікавий маршрут Українськими Карпатами. На жаль, плани поляків дещо підкоригувалися по приїзду до Трускавця, вони на день скоротили час свого перебування, тому на мандрівку часу вже не залишилося. А оскільки похід був повністю спланований, група пластунів під керівництвом Миколи Жука вирішила пройти його самостійно. Вихідною точкою стало с. Сянки, звідки по вододільному хребту піднялися на г. Пікуй. Чудова погода і незрівнянні краєвиди, що відкривалися дорогою, а особливо з вершини, подарували масу незабутніх вражень. Назад повернулися через закарпатську сторону, спустилися до с. Біласовиця. Добре, що цей непростий спуск декому з членів делегації вже був знайомий (бували тут взимку, коли відбувалося сходження на гору з нагоди Дня Злуки), тож до села, а звідти і до траси дісталися без проблем і щасливо повернулися додому.
Прес-служба Пласту м. Трускавець
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень