Огляд новин за 12.04
За що я люблю Сєню Яценюка – так це за працьовитість та незакомплексованість тварюки(с). Сєня такий живчик, завжди бодрячком: ляпнеться у якесь лайно – зате посміхається. І навіть коли він лажонеться, буває, – все одно робить вигляд, що ця лажа була давно запланована і є частиною складного хитрющого плану. Хоча, як показує життя, у цьому плані немає нічого, окрім одного-єдиного пункту: влада за будь-яку ціну.
Правда, витравити з натури лизоблюдство, запопадливість та конформізм Сєня не спроможний. Не дарма до нього давно і надійно прилипло прізвисько Яйценюх. А як відомо, до влади можна йти трьома способами – по головам ідіотів, по трупам ворогів та по кругу переможців.
Ворогів душити у Сєні не те щоб не вистачає сміливості – руки короткі. Все, на що він спроможний – це наябедничати малохольному Ющу про те, як йому показали середнього пальця. Це надзвичайно красномовно демонструє його справжнє нутро, куди не дістатися піарникам із текстами промов та гримерам із пудрою.
До речі, вчора Сєня розговорився на фейсбуці і повідав світові прекрасну історію про те, як він змусив ДАІшників себе оштрафувати за проїзд на червоне світло. Він, вочевидь, сподівався, що народ оцінить його законослухняність і полюбить його трошки більше, ніж хоча б ДАІшників, але не вгадав. По-перше, наш народ переважно не читає фейсбуку, а ті, хто читає – навряд чи повірять у те, що Сєня ходить до супермаркету особисто. А по-друге усі, хто цікавиться Сєніною віртуальною реінкарнацією, пам’ятають: Арсеній Петрович здатен підійти до вашої мами і насцяти їй у рота (с). А вірити такому таваріщу – це те саме, що визнати себе ідіотом, по головах яких він ітиме до влади.
Щоправда, і з цим у Сєні теж якось не склалося. На ідіотів монополію мають Юля з Яником, а за ті рештки, що не дісталися лідерам – іде сувора і безжальна гризня, у якій Яйценюху світить не більше, аніж, скажімо, у дванадцятираундовому бою проти Віталія Кличка.
Але є ще спосіб «по кругу». Це якраз той варіант, який у Сєні вдається найкраще. Стрімка смердюча течія української політики прибивала його то до берегу Юща, то до Юлі, то до Яника – залежно від кон’юнктури. Подейкують, він навіть всерйоз роздумував над тим, аби очолити лівацький фронт Грача, Вінського та Ніколаєнка. Тобто різниця між лібералом і ліваком для Сєні лежить виключно у площині їхніх шансів потрапити до парламенту.
І, виступаючи на політичний арені з трюком практичного втілення отриманого поганяла, Сєня досягнув таких нечуваних успіхів, що не відчуває сорому навіть коли його, буває, ловлять за цим паскудством…
Володимир Йадороб http://infoporn.org.ua/2011/04/12/monopolya_na_dotv
ТОП коментованих за тиждень