Серед 21 кандидата в народні депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу є і голова Дрогобицької районної ради Сікора Михайло Миколайович. Як і інші кандидати, Михайло Миколайович проводить зустрічі з виборцями, на яких розповідає про себе та про те, з чим іде до ВРУ.
Нижче подаємо запис фрагменту виступу Михайла Сікори в одній з оздоровниць Трускавця (ГКК «Карпати»). Зустріч відбулася 4 липня. Стаття публікується в рамках висвітлення виборчої кампанії в нашому окрузі.
– Слава Ісусу Христу! Я йду в депутати як висуванець від Народного Руху України. Моя співпраця з Рухом почалася з 1989 року, тоді я працював на Дрогобицькому заводі автомобільних кранів, і саме на цьому заводі народжувався Народний Рух України на Дрогобиччині. Як ви знаєте, НРУ очолював В`ячеслав Чорновіл, і вклад його та вклад нашої партії в проголошення незалежності України величезний та просто неоціненний. На жаль, після трагічної загибелі Чорновола Рух розділився на різні партії, які зараз поборюють одні одних. Робилося це свідомо – щоб ми не були єдиними, щоб не мали єдиної думки.
Працюючи в сільському господарстві, я зрозумів, чому не стало сільськогосподарських підприємств – бо люди, які заробили багато грошей, хотіли би викупити українську землю і усунути з неї народ. Чи може сьогодні простий селянин купити землю? Не може. Чи народила Україна фермера? Ні, не народила, бо не надали фермерам ті безпроцентні кредити, які могли б розвинути фермерство в нашій державі. Тож є чимало проблем в сільському господарстві, які треба вирішувати. Україна повністю може забезпечити наших жителів екологічно чистою продукцією, але над цим треба працювати і підтримувати нашого виробника.
Я сім скликань обирався депутатом районної ради, в тому числі один раз був заступником голови райради, а два останні скликання головою Дрогобицької районної ради. Тож що таке місцеве самоврядування я знаю добре. Люди підходять з різними справами – як вирішити земельні питання, як отримати допомогу на лікування. Останнє питання надзвичайно актуальне, адже хворіє дуже багато людей. І так собі думаєш – чому до сьогодні не створений державний резервний фонд, який міг би надати людям можливість полікуватися?
В нашій країні триває війна, чимало відданих синів та дочок пішли захищати Україну, тож треба створювати реабілітаційні центри, щоб вони могли відійти від того, повернутися до нормального життя в звичайному середовищі.
Коли ми мали президента Порошенка, то він мав повноту влади – президентська гілка, голова Верховної ради та прем`єр-міністр. Люди довірили йому владу, щоб закінчилася війна, щоб ми розвивалися в економічному плані, щоб ми рухалися в напрямку Європи. Але так сталося, що ми топчемось на місці. Люди полягали спати, а прокинулись – і долар став втричі дорожчим. Тож виникає логічне запитання: ми збагатіли чи ми збідніли? Відповідь ви знаєте самі.
Є чимало проблем, з якими ми, прості українці, стикаємося постійно. Є проблеми заробітної плати, є проблеми пенсії, є проблеми комунальних послуг. Точаться дискусії чи можуть українці отримувати газ за нижчу ціну. Можуть, просто треба надра використовувати правильно.
Ті, хто мають заводи та фабрики, хто обікрав Україну та повиводив гроші в офшори, мав би повернути гроші в Україну, певний процент (3-5%) віддати на розвиток України і хай ці гроші працюють на Україну! Бо зараз ці люди вивели гроші в офшори, мають подвійне громадянство, їхні діти навчаються за кордоном, а вони засідають в українському парламенті. То на кого вони працюють, на Україну? Ні! Потрібно, щоб в парламенті були патріоти, котрі працюватимуть на Україну, а не виводити гроші в офшори.
Міжнародний валютний фонд дає гроші Україні, але не створюються ні заводи, ні фабрики, ні нові робочі місця, щоб люди мали роботу, могли отримувати заробітну плату, поповнювати Пенсійний фонд, платити податки, розвивати економіку. І держава з цих податків має виділяти кошти на потреби людей – на освіту, медицину, на дороги і так далі.
Ось зараз ніби роблять медичну реформу. І який результат? Національна служба охорони здоров`я мала виділити на первинну медичну допомогу (ФАПи, амбулаторії) кошти. Пройшло вже півроку – коштів немає. І що з того, що Дрогобиччина має «свого» заступника міністра? Коли ми дзвонили, щоб він прийняв нашого головного лікаря з району, то три дні той головний лікар чекав, і в результаті питання так і не було вирішене.
Є ще в нас один обласний депутат, який під вибори привів до мене людей, чому ми не платимо гроші «первинці». Ми з нашого районного бюджету виділили 2,6 мільйона гривень, щоб люди отримали зарплату, але куди ж поділися ті гроші, які мали надійти з Києва чи Львова?
Я народився в селі Гаї Нижні, тут живу, тут ходжу в магазини, як і ви, і часто собі думаю – чому в моїй багатій Україні, де є такі багатства, де є ліси, надра, де є працьовиті і розумні люди, народ живе за межею бідності?
На президентських виборах українці проголосували за «Слугу народу», бо подивилися фільм про Голобородька. Чи правильно ми зробили? Час покаже. Чому зараз проходять позачергової парламентські вибори? Бо вони хочуть отримати у Верховній раді свою більшість в більше ніж 226 голосів і приймати рішення. Рішення які? Щоб добратися до закону про мову, щоб полізти до Церкви…
У владі по всій вертикалі – від Президента до прибиральниці – мають бути відповідальні люди. І друге – треба бути патріотом своєї держави, любити свій народ, свій край і щось робити. Якщо кожен добре виконуватиме свою роботу – тоді й буде добрий результат!
***
Подивитися відео виступу Михайла Сікори можна в мережі Фейсбук в групі «Трускавецька політика» за посиланням https://www.facebook.com/volodymyr.kluczak/videos/2319486691421342/
Записав Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень