Одразу зауважу: висловлюю не тільки свою думку, а й усіх членів нашої асоціації, а це понад три тисячі професіоналів популярного в народі жанру. Вважаємо конче потрібним ухвалення законопроекту № 3822, спрямованого на підтримку національного контенту в ефірі ФМ-радіостанцій і ТБ, а саме квоти для національного виробника — 75% звучання пісенного матеріалу в усіх без винятку передачах.
Ця радикальна дія має врятувати рідну пісню. Свого часу Франція потерпала від засилля англомовного сусіди — було й таке, що Велика Британія виставляла свій флот із чотирьох-п’яти дредноутів на Атлантиці з гігантськими динаміками і цілодобово транслювала на французьке узбережжя звуковідтворювальними засобами англомовну пісенну рок-продукцію. Французи вжили заходів: ухвалили закон про захист свого звукового середовища і скасування іншомовного контенту в ефірі. Цей закон зміг захистити французьку мову завдяки чітким заборонним нормам, прописаним у ньому.
Щось на кшталт цього має на увазі і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, який сміливо йде на прю, діє передовсім як патріот, який обстоює інтереси рідної пісні. До речі, не лише він один — нещодавно відомий лікар, заслужений діяч науки і техніки України, генеральний директор санаторно-курортного комплексу «Карпати», що в Трускавці, поет-пісняр Лев Грицак також висловив занепокоєння. Він зауважив, що в ефірі превалює англо- і російськомовний контент, і запропонував нашій спілці започаткувати Всеукраїнський фестиваль-конкурс на підтримку української пісні «Трускавецька фієста — санаторій «Карпати»-2016», який пройде 21-22 травня в місті-курорті.
До прикладу і практика каналу духовного відродження «Культура» Українського радіо, майже цілодобове транслювання якого не припускає будь-якого мовного відхилення від української. Завдяки багатолітньому власному досвіду музичного редактора радіо і ТБ та особистим стосункам з найвідомішими вітчизняними композиторами, поетами й виконавцями досліджуються і простежуються шляхи рідної пісні з довоєнних часів і до сьогодення. Це дає змогу у десятихвилинному форматі відтворити історію створення, першого виконання і еволюцію пісенних творів з часів народження знаменитих вальсів П. Майбороди — А. Малишка («Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», Київський вальс»), «Чорнобривців» В. Верменича — М. Сингаїв-ського, «Сміються, плачуть солов’ї» О. Олеся — В. Безкоровайного, Марічки» С. Сабадаша — М. Ткача, а також «Києве мій» І. Шамо — Д. Луценка до циклу І. Поклада — Ю. Рибчинського («Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода», «Скрипка грає»), неперевершених «Два кольори» О. Білаша — Д. Павличка, «Маки червоні» О. Злотника — В. Герасимова, «Я козачка твоя» М. Збарацького — Н. Галковської і до пісень сьогоднішніх, присвячених Небесній Сотні, запоріжцю Анатолію Сердюку, героїчній ліриці Володимира Матвієнка.
«Золотий перетин» — ця програма звучить двічі щодня по буднях на хвилях радіоканалу «Культура». Цих випусків уже понад півтори сотні — це наше надбання, наш творчий здобуток. У ФМ-радіостанцій є в кого вчитися і запозичити позитивний досвід: радіоканал «Культура» готовий до творчої співпраці заради святої справи — відродження звучання в ефірі рідної української пісні. А продюсери й гламурні таланти, які вони виплекали, нехай шукають свого — близького їм, на інших, менш патріотичних і ще менш професійних хвилях іншого радіо — не Українського!
Віктор Герасимов, президент Асоціації діячів естрадного мистецтва України, газета «Урядовий кур`єр» № 75 (5695) від 20 квітня 2016 р.
Від редакції «ТВ». Автор статті, президент Асоціації діячів естрадного мистецтва України та хрещений батько фестивалю «Кришталевий Трускавець» Віктор Герсимов сьогодні та завтра перебуває у Трускавці – очолює журі Всеукраїнського фестивалю сучасної української пісні «Трускавецька фієста – санаторій «Карпати»-2016, на який сердечно запрошуємо наших читачів. Нижче – програма заходів фестивалю.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень