На урочистому відкритті Дому молитви були гості з Німеччини, Америки, Польщі та Східної України

Нещодавно в Бориславі, на Рогачці, освятили Дім молитви. На свято зібралося більше 500 осіб. Привітати братів і сестер з цією радісною новиною приїхали гості зі США, Німеччини, Польщі, різних куточків України. Запросили й представників місцевої влади, котрі не вважали за потрібне бути присутнім на цьому грандіозному заході, де багатоголоса молитва прославляли Величні Діла Господні.

Розпочалося свято урочистою відправою, де керівник громади, а нині – повноправний господар Святині Господньої Михайло Піряник, Голова Північно-Західного об’єднання Слов’янських церков Північної Америки Олександр Сіпко, Голова Всеукраїнського Союзу церков Євангельських християн баптистів В’ячеслав Нестерук, знаний у Бориславі пастор церкви Ярослав Борсук, пастор Генріх (Польща) та гості з-за кордону розповідали присутнім змістовні проповіді, на основі біблійних сюжетів, які були зрозумілими кожному і вражали своєю простотою та доступністю викладу. Для того, щоб разом з присутніми прославити Господа своїм співом в новоосвячений Храм Господній приїхав хор з Німеччини, який вже більше 20 років служить на ниві Божій і складається із 25 німецьких Церков.

У своїй проповіді служитель Церкви у Польщі акцентував увагу на словах Ісуса Христа про те, що ми є сіллю землі. Постає питання, що значить таке поняття, як сіль землі? Виступаючий наголосив на тому, що він є вихідцем із села. Батьки його не були платоспроможними придбати холодильник, чи морозильну камеру. Тому для того, щоб зберігати м’ясо, батько змушений був засолювати його у бочці. Аби не псувалося. Тож ми, за словами гостя з Польщі, повинні своїм прикладом, своїми добрими ділами служити Господові, наслідувати його вчинки, аби не піддаватися спокусі гріха. І тим самим стати сіллю землі, яка не дозволяє гнилому гріхопадінню псувати наші тіла і душі. І подавати гідний приклад до наслідування.

Передати вітання зі Східної України від Церков Донбасу приїхав один із їхніх служителів. Він наголосив на тому, що відкриття Храму у Бориславі – це свято не тільки для цього міста. Це празник для всієї України. Бо ніхто з влади не зможе нічого путнього зробити без Церкви, яка є гарантом успіху держави. На рівні села, міста, області, всієї держави.

У своєму звернення до громади Церкви Михайло Піряник зізнався, що спочатку не хотів спочатку зносити бульдозером столітню будову старого приміщення, за яку у свій час йому добряче довелося повоювати з можновладцями та депутатами. Бо ці останні хотіли переобладнати приміщення під магазин електропобутових товарів. Але згодом зрозумів, що на руїні нічого путнього не побудуєш і послухав поради німецьких братів. І, як бачимо – не даремно. Після кропіткої 20-річної праці щодо спорудження та обладнання нового Дому молитви, досягли омріяного результату. Хоча будували Церкву власними силами. На пожертвуваннях громади та без втручання влади. Про те, як нелегко було споруджувати Дім молитви, розповіла присутнім кінострічка „Історія та життя Церкви”, яку після гостинного обіду транслювали усім бажаючим. Опісля дійства усім спраглим до Слова Божого було подаровано спеціально віддрукований Новий Заповіт, а діточкам – Дитячу Біблію.

Можна по-різному ставитися до тих, хто звертається до Бога не так, як вчила нас наша Церква. Але правду істинну нам говорить біблійна мудрість: „Пізнаймо їх за ділами їхніми”. Якщо слова служителів Церкви є одними, а діла їх – зовсім протилежними, то хіба гідні вони для наслідування? І хіба гідна слова „розумна” та влада, яку маємо зараз у державі на усіх рівнях правління? Хіба вона є справедливою для всіх? Хіба відстоює інтереси звичайних людей? Ні, лише обраних.