Борислав – місто обласного підпорядкування, в минулому – один із великих промислових центрів Львівщини, колиска нафто-газовидобутку України, вузол шосейних доріг Дрогобич – Східниця – Підбуж, Стебник, Трускавець -Самбір, кінцева залізнична станція одного з відгалужень Дністровської залізниці від ст. Дрогобич, розташований на віддалі 99 км від Львова, 12 км від Дрогобича, у передгір’ї Карпат, над річкою Тисьменицею, правою притокою Дністра.
Територія міста – 29,9 кілометра квадратних, населення в 1910 р. – 50 тис. осіб, в 1964 – 31 тис. осіб, а разом із селищем міського типу Східницею, яка в адміністративному відношенні підпорядкована Бориславській міській раді -33,7 тис. чол.
Сучасний Борислав виник зі старовинних поселень: Тустанович, Волянки, Понерли, Губич, Бані Котівської, Мразниці й Борислава, які до XIX ст. вели окреме самоврядування, а промисловий розвиток зумовив їх об’єднання у центр нафтовидобутку України.
Історія всіх цих поселень сягає в далеке минуле. Розташовані на торговому шляху, що проходив у долині річки Тисьмениці і зв’язував колись Угорщину й Волощину з Польщею та іншими країнами.
Ці околиці вже в сиву давнину були заселені, тому що з XIII століття розвивався солеварний промисел, а видобуток озокериту, нафти і газу – із XVI століття.
Про зв’язок людських поселень вже за часів Київської держави свідчать назви населених пунктів, а також низку археологічних, історичних документів. Так, одна з гір у південно-західній частині Борислава називається Городище, що свідчить про існування там укріпленого поселення. Подібне поселення-городище мало бути і в іншій частині міста – Мразниці.
В акті розмежування сіл Тустановичі й Губичі з 1525 р. згадується гора Стороння і Княже поле, які, очевидно, відігравали велику роль в обороні цих поселень від ворожих нападів. Старовинним поселенням є теперішня південно-східна частина міста, а колись окреме село Тустановичі, назва якого перебуває в тісному зв’язку з побудованим київськими князями городищем і замком «Тустань» (біля с. Урич), який згадується в переліку княжих міст, зайнятих 1340 р. польським королем Казимиром . Цей замок і був центром Тустанської волості, яка згадується в грамоті короля Ягайла від 1395 р.
Видобуток нафти й озокериту в Бориславі відомі давно, як і використання їх, як засіб проти різних хвороб, зокрема чуми, а також для виготовлення колісної мазі (мастил). Вже у XVIII ст. в місті Дрогобичі на ярмарку відвели місце для так званих «ріпників» (нафтовиків), звалося «ропним рядом», де продавали нафту. На початку XVII ст. з Галичини щороку відправляли по декілька бочок нафти в різні країни.
Однак до початку XIX ст. видобуток нафти проводився на значній території із неглибоких ям-копанок, які при зменшенні припливу нафти поглиблювались. Лише після вдосконалення лампи Дитріха і винайдення способу очищення нафти до керосину, яку провів Іван Зег в аптеці Міколяша в м. Львові, бориславська нафта привернула більшу увагу.
Тоді тут появилось багато шукачів «чорного золота» . При копанні колодязів зустрічався також і озокерит. Коли 1860 р. виявлена цінність мінералу-озокериту, як сировини для виробництва парафіну й церезиту, за його покладами почалися широкі пошуки.
Копанки з припливом нафти називали «криниці», а з наявністю озокериту -«шурфами» і глибина їх сягала 18-40 і до 100 м. Про ці промисли широко відомо з творів І. Франка, С. Коваліва.
Копанками вкрита вся територія Борислава і сумарно їх викопано близько 20 тисяч на полях Тустанович, Борислава і Бані Котівської. З другої половини XVIII ст. розпочато видобуток нафти зі свердловин, пробурених ударним способом, а в кінці століття впроваджувалось обертове буріння.
Вперше фонтан нафти одержано зі свердловини «Раточин-1». Це місцевість за озером ВАТ «Озокерит» у напрямі колишнього електролампового заводу. На цьому терені пробурено 20 свердловин з назвою «Раточин», а іншою фірмою – ще 30 свердловин – Карпатський Раточин, і буріння їх розпочато з 1890 р. Ажіотаж з нафтовидобування відбувся 1903 р., коли на терені Тустанович зі свердловини «Литва» вдарив потужний нафтовий фонтан, а зі свердловини «Вільно», глибиною 1000 м, одержали дебіт 700-800 т. нафти на добу. Польський історик і житель Борислава Станіслав Гіза у книзі «На екрані життя» описує факт, як зі свердловини «Литва» після буріння продуктивного горизонту відбулось фонтанування. Обслуга фірми не змогла забезпечити достатньої кількості збірників для приймання нафти, яка почала заливати поля, вулиці міста і спливати річкою Тисьменицею до Дністра. Станіслав Гіза описує, як 1902 р. зі свердловини «Фейлер» було одержано 500 м. куб. нафти при досягненні бурінням глибини 800 м. Події на цих трьох свердловинах були мовби попередженням про катастрофу, яка підстерігала Борислав, що міг стати жертвою вогню і нафти.
З 1902 р., як «гриби після дощу», виростали нафтові вежі на терені міста й утворився «ліс» веж, а існуючі свердловини поглиблювали до «великої нафти». Населення зросло до 50 тис. людей і більшими за чисельністю були тільки Варшава та Лодзь.
Велику нафту одержано 15 червня 1908 р. зі свердловини «Ойл-Сіті» з глибини .1.106 м із продуктивного горизонту – Бориславського пісковика – дебіт нафти становив 3000 тонн нафти і 900000 кубічних метрів газу. Нафтовидобуток в Бориславі й Тустановичах становив з 1906 р. 562190 т., 1907 – 1011590 т., 1908 -1585620 т., 1909 1937620 т.
З метою видобутку нафти й озокериту в межах Бориславського нафтогазового та озокеритного родовищ сумарно пробурено 1599 свердловин на глибинну складку, а свердловиною № 1600 1954 р. одержано фонтан нафти з піднасуву (глибиною 2384 м дебіт 70 т. при роботі через 10-міліметровий штукер).
Вказана свердловина розташована неподалік знаменитої «Ойл-Сіті».
Рекордною свердловиною видобутку нафти була № 1687, добовий видобуток нафти з якої становив 500 т. з глибин 2413 м. Буріння на піднасуві показало складну геологічну будову родовища. Поряд із нафтовими свердловинами з відповідними глибинами вибоїв у сусідніх одержали приплив газу і газоконденсату. Наприклад, зі свердловини 1635, яка в північному напрямі розташована на віддалі 200 м
від свердловин 1686 1687 нафтових. Аналогічно неподалік згаданої свердловини 1600 із сусідньої 1800-ої отримано при освоєнні газ. Відповідно па нафтовому покладі «Помірки» в західному напрямі зі свердловини «Помірки-14» отримано продукцію газу. А на Орів-Уличнянському родовищі зі свердловини «ОР-29» із глибини 3137 метрів отримано дебіт 300 т конденсату і 0,5 мільйона кубометрів газу. Вперше на теренах Бориславського нафтопромислового району на свердловині «ОР-29» змонтовано відповідне обладнання і проходив процес низькотемпературної сепарації газу.
29 квітня 1972 р. в м. Бориславі виникла проблема загазованості території, що проявилась вибухом вуглеводневого газу в цегляному двоповерховому будинку по вул. Володимира Великого. Будинок було зруйновано, загинуло 20 чоловік. Державною комісією із розслідування цього випадку, а згодом Постановою уряду зобов’язано інститут Укр-НДГРІ провести геохімічні дослідження території нафтогазового родовища, а галузевому інституту Укр-НГІ розробити заходи для запобігання аналогічним випадкам. У місті створена спеціалізована лабораторія, яку очолював Я. Мирка.
Проведеними геохімічними дослідженнями на території гірничого відводу видобутку нафти і газу, а також в Бориславі виявлено 210 локальних зон загазованості з високою концентрацією вуглеводнів – більше 1% СН і 135 зон з вибухонебезпечною концентрацією – більше 3-6 % СН, а сумарна площа території сягала 356,2 тис. м. кв.
На ділянці території, вибуху вуглеводних газів загазованість виявлено на площі 1,5 тис. м. кв. Там же виявлено 2 шурфи-колодязі й невідому до 1972 р., а точніше забуту, озокеритову шахту. Ці три об’єкти були імовірним джерелом міграції вуглеводневих газів і зумовили вибух. На території Борислава і нафтогазового та озокеритного родовищ є ще 5 озокеритних і 1 нафтошахта, яка будувалась у післявоєнний період.
Історик С. Гіза описує пожежу на двох озокеритних шахтах, які працювали 1910-1915 рр. і знаходились по лівій стороні вул. Дрогобицької та були неподалік вулиці, що проведена до с. Попелі. Ще дві озокеритні шахти працювали ліворуч, посередині вул. Міцкевича, де при дорозі тепер побудовано магазин «Будівельні матеріали», донедавна «1000 дрібниць».
Найдовше, майже до кінця минулого століття, працювала шахта з видобутку озокериту по вул. Івасюка, яка розробляла рудне поле в напрямі вул. С. Петлюри. Поряд із головним стовбуром шахти побудовано рафінерію, де виготовляли різну мастильну продукцію на основі озокериту. Сьома шахта побудована на нафтовому покладі «Міріам» із метою видобутку нафти в 1958 р. на території бази для ремонту обладнання Бориславського управління бурових робіт, неподалік загальноосвітньої школи № 6.
Екологічну небезпеку становить середня школа № 7. Головне приміщення зі спортзалом побудоване на території з аномальною загазованістю, де виявлено десяток шурфів-колодязів.
Аналогічна небезпека з причини загазованості території існує і для кінотеатру «Каменяр», який теж побудовано на шурфах-колодязях. Окремі шурфи інтенсивно проявляються виділенням СН, а неподалік ліквідовані нафтовидобувні свердловини. Такі ж будинки, на площі І. Франка і по вул. Міцкевича №№ 1, 3, 6 -аналогічні по вул. Весняній, Данила Галицького та інших, де не тільки є шурфи, а в підвальних приміщеннях ліквідовані свердловини – ці будинки побудовані на шурфах-колодязях.
Особливу небезпеку можна прогнозувати на Східницькому нафтовому родовищі, де призупинено нафтовидобуток, що зумовить підвищення пластового тиску і негативно вплине на родовище мінеральних вод.
Станом на 1. 04. 1977 р. проведено інвентаризацію ліквідованого фонду і виявлено, що із 1167 ліквідованих свердловин на місцевості не вдалось виявити 387, крім цього, підготовлено документи на ліквідацію шести свердловин і шести копанок-колодязів – загалом 1179 об’єктів нафтовидобутку. Така ситуація з фондом свердловин на терені Львівської області поблизу польського кордону від Коханівки до передгір’я Карпат, де знаходяться свердловини Східницького, Новосхідницького, Семигинівського та Стинавського родовищ.
Тому доцільно провести інвентаризацію ліквідованих і діючих експлуатаційних свердловин.
Ярослав Мирка, гірничий інженер, кандидат технічних наук, газета “Нафтовик Борислава”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень