Ось уже кілька років тема промоції Трускавця не сходить з вуст міського голови та членів його команди. Потрібно розвивати курорт! Потрібно рекламувати курорт! Трускавець має стати центром туризму! Трускавець – локомотив розвитку регіону! Збільшилася кількість відпочивальників!
Звичайно, важко заперечити таким благим намірам. По-перше, кожен трускавчанин має бути зацікавлений у тому, щоб у місто їхали відпочивальники, адже від цього залежить наш добробут. По-друге, містечковий патріотизм типу «Трускавець – локомотив розвитку регіону» якось окрилює і не хочеться задумуватися, а чи все так гарно і гладко, як кажуть лозунги. Ну і ретельний аналіз кількості відпочивальників показує зовсім не таку гарну картину, адже якщо і збільшилася кількість нових гостей (хоча це не факт), але різко зменшилася кількість часу, який вони проводять у нашому місті-курорті.
Та не будемо про сумне, а зупинимося на головному – темі промоції Трускавця. Навряд чи більшість мешканців міста знає, що більше місяця тому, а саме 29 листопада 2012 року Трускавецька міська рада своїм рішенням № 420 затвердила «Програму промоції курорту Трускавець на 2013-2015 роки». А якщо сам цей факт якось проминув повз увагу городян, то тим більше зміст цієї Програми не став надбанням гласності, як і нюанс пункту № 2 цього ж рішення: «Фінансовому управлінню міської ради … забезпечити фінансування Програми…».
Що ж воно таке, ця Програма промоції Трускавця на найближчі три роки? Можливо, це якісь конкретні кроки до того, щоб курорт став відомим, набув статусу курорту державного значення чи, може, це розроблений експертами комплекс заходів, який здійснить прорив і Трускавець в результаті стане курортом № 1 хоча б в Україні? Ні і ще раз ні. Бо навіть побіжний огляд цієї Програми переконує у протилежному. А детального аналізу просто неможливо зробити через відсутність предмету аналізу. Судіть самі, у Програмі є обґрунтування необхідності розробки програми промоції, є опис проблематики, є очікувані результати, є навіть паспорт цієї ж програми, але нема основного – конкретики, доказу того, що саме те, що пропонували затвердити депутатам, є дієве, потрібне, актуальне і результативне.
Отже, почнемо з опису проблематики санаторно-курортної галузі України та Трускавця як складової частини цієї програми.
«На думку експертів, санаторно-курортна галузь України, окрім недостатньо розвинутої інфраструктури та низького рівня санаторного обслуговування, характеризується відсутністю належної реклами та розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі. Все це призводить до низького рівня обізнаності про можливості курортної галузі серед потенційних відпочивальників, що відповідно впливає на об’єми продаж санаторно-курортних путівок та закриття санаторно-курортних комплексів. За цих умов в середньостроковій перспективі за песимістичними прогнозами галузь не тільки знизить темпи розвитку та власної інвестиційної спроможності, а також призведе до часткової руйнації галузі. Загалом, в Україні діє 58 курортів, з яких 13 – бальнеологічних, які в плані інформаційного поля є потенційними конкурентами курорту Трускавець. Вже зараз в регіональному плані загрозою для подальшого розвитку комунікаційного поля є інтенсифікація розвитку курортів Львівщини (Моршин, Сатанів, Східниця).
Основними проблемами промоції Трускавця є відсутність програми комплексної промоції Трускавця, відсутність єдиної маркетингової політики, чіткого позиціонування на ринку санаторно-курортних послуг з метою «відмежування» від конкурентів. Відсутність уніфікованої системи оцінки якості санаторно-курортних послуг; відсутність розвинутої системи туристичних програм, спрямованих на розвиток нових туристичних маршрутів, що територіально працюють в Трускавці; слабке фінансування культурно-мистецьких заходів та відсутність унікальних акцій (заходи-візитівки), спроможних додатково рекламувати Трускавець – все це становить в довгостроковій перспективі загрозу для розвитку курорту».
На хлопський розум це означає, що санаторно-курортна галузь України переживає не найкращі часи, перебуває в кризі. Апріорі подано дані, що в нас низький рівень санаторного обслуговування, що наводить на думку про шкідництво та псування іміджу не лише курорту Трускавець, але і санаторно-курортної галузі України загалом. Апокаліптичні прогнози руйнації цієї перспективної галузі української економіки ще більше утверджують читача в думці, що добре попрацювали не якісь міфічні «експерти», а конкуренти з-поза меж нашого краю. Впадає в око і абсурдна невідповідність між твердженнями щодо загроз розвитку Трускавця через посилення позицій Моршина, Сатанова і Східниці та поданою панацеєю вирішення цієї проблеми затвердженням комплексної програми промоції та єдиною маркетинговою політикою. Взагалі, основним месиджом щодо бачення промоції Трускавця від теперішньої нашої місцевої влади є єднання зусиль, своєрідна агітація за «колгосп у нашому селі». Мовляв, кожен санаторно-курортний заклад окремо не здатні зробити цю благородну справу, вони, невдячні такі, кожен рекламує сам себе, свою оздоровницю, а треба рекламувати Трускавець комплексно. Повністю заперечувати це твердження не будемо, та все ж скажемо, що не завжди уніфікація реклами є доброю і тому й Трускавець ще є на плаву, що тут кожен може знайти те, що до вподоби – від санаторіїв-тисячників за профспілковими путівками до надшикарних і наддорогих номерів у кільказіркових готелях, від затишних маленьких вілл, пансіонатів та готельчиків до просторих висоток сучасного типу, від «все включено» до звичайних ночівель з харчуванням в кафе та ресторанах міста, від помешкання на дому «з господинькою» до проведення дозвілля з провідними зірками української естради. А намагання зібрати всі гроші, які санаторії витрачають на рекламу, в один котел, наперед приречене на провал, бо ж кожен сам може своїми грішми розпорядитися, не віддаючи їх Лисиці Алісі та Коту Базіліо…
Та глянемо на мету програми і очікувані результати.
«Метою створення та подальшого втілення програми промоції курорту є:
a. Проведення комплексу заходів з метою підвищення рівня обізнаності про можливості курорту Трускавець серед потенційних та існуючих відпочивальників;
b. Формування конкурентно-спроможного ринку лікувально-діагностичних і туристичних послуг курорту Трускавець;
c. Розробка та співфінансування (із залученням інших джерел фінансування) заходів-візитівок.
d. Розробка нових туристичних маршрутів, зосереджених на оглядовому висвітленні унікальних архітектурних будівель, історії курорту, оглядових екскурсій щодо лікувальної бази санаторно-курортних закладів, особливостей культурної спадщини.
e. Залучення всіх суб’єктів туристичного бізнесу до спільної рекламної кампанії.
Очікувані результати виконання програми.
Популяризація курорту шляхом:
Виготовлення та розповсюдження рекламно-сувенірної продукції та презентаційної поліграфії;
Розміщення реклами курорту у ЗМІ;
Представлення курорту та санаторно-курортних закладів на всеукраїнських та міжнародних виставках та ярмарках;
Проведення у Трускавці прес-турів для журналістів, міжнародних конференцій для науковців та інфо-турів для туристичних компаній;
Членство в профільних Асоціаціях;
Наповнення інформацією та просування власних спеціалізованих веб-порталів та експертних мереж;
Організація фестивалів, конкурсів, вручення призів;
Туристичне знакування міста;
Аналіз інформаційного середовища через Інтернет;
Ознайомлення з лікувальною базою та оздоровчими можливостями курорту потенційних відпочивальників шляхом організацій їх приїзду в Трускавець (представницькі витрати)».
Як бачимо, мета дуже розмита, шляхи популяризації курорту ніби більш конкретні, але все одно песимізм нас не полишає, адже песиміст – це добре поінформований оптиміст. Бачимо і те, що не йдеться про набуття Трускавцем статусу курорту державного значення. Мер міста на своєму звіті наприкінці 2012 навіть запитав, чи потрібен нам такий статус, що він дасть. Але це тема окремого дослідження.
Вже не один прес-тур провела трускавецька влада і не в одній виставці взяла участь, не одна гривня пішла на презентаційні витрати, бо не одна делегація з Польщі приїжджала до нас за останні два роки. Але чи є результат? Фестивалі та конкурси, які організовувалися в 1990-х-2000-х роках, для прикладу, «Марія», «Яскрава країна у Трускавці», «Кришталевий Трускавець», «Етновир», «Ой радуйся, земле», «Корона Карпат», «Золота пектораль», пленери художників, спортивні турніри – все це потрібно було тільки підтримувати належним чином. Нема нічого нового під сонцем, казав Екклезіаст. Не потрібно винаходити велосипед в ХХІ столітті. Не потрібно створювати спеціалізовані веб-портали, коли таких, які мають інформацію про всі санаторно-курортні заклади міста, є понад десяток, якщо не більше. А найперше – не потрібно заважати працювати тим суб’єктам господарювання, які мають величезний досвід, адже працюють в цій сфері, «варяться в цьому казані» вже не один десяток років…
Але один пункт у Паспорті міської цільової програми (замовник – Управління розвитку курорту ТМР) розставляє всі крапки над «і».
«5. Етапи фінансування:
Формування коштів відбувається за рахунок щомісячної плати рекламо-розповсюджувачів, а також іноземних та вітчизняних інвестицій/ грантів, благодійних внесків, інших надходжень, відповідно до законодавства. Фінансування проводиться щомісячно відповідно до надходжень. Передбачається фінансування у 2013 році –1919,00 тис. грн., у 2014 році – 1883,00 тис. грн., у 2015 році – 1883,00 тис. грн.
Щомісячні платежі
6. Загальні обсяги фінансування, у тому числі кошти міського бюджету (грн.)
5393,00 тис. грн., в тому числі за кошти міського бюджету 924,00 тис. грн.».
За ці гроші буде зроблено (можливо):
«1. Популяризація курорту шляхом:
1.1. Виготовлення та розповсюдження рекламно-сувенірної продукції;
1.2. Розміщення реклами курорту у ЗМІ;
1.3. Представлення курорту та санаторно-курортних закладів на всеукраїнських та міжнародних виставках та ярмарках;
1.4. Проведення у Трускавці прес-турів для журналістів, міжнародних конференцій для науковців та інфо-турів для туристичних компаній;
1.5. Членство в профільних Асоціаціях;
1.6. Підтримка власних спеціалізованих веб-порталів та експертних мереж;
1.7. Проведення конкурсів, фестивалів, нагородження призами;
1.8.Туристичне знакування міста».
А установами, уповноваженими здійснювати контроль за виконанням та термінами проведення звітності (кожних півроку) є виконавчий комітет ТМР, фінансове управління ТМР та постійна депутатська комісія з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва та комунальної власності і майна. Іншими словами, виконком проконтролює, куди діваються кошти…
А наостанок зауважимо, що незалежно від того, буде в структурі трускавецького міськвиконкому управління розвитку курорту та промоції чи його не буде, незалежно, які персоналії там працювали, працюють чи працюватимуть в майбутньому, незалежно, чи ефективною буде вищеописана Програма, чи ефективність її буде ж такою, як діяльність Управління розвитку курорту в 2011-2012 роках, працювати над промоцією курорту маємо всі. Популяризацією унікальної цілющої води «Нафтусі», нагадуваннями про славні минулі дні, події, факти, імена, інформуванням про здобутки, дослідження, нові технології та препарати, невтомною працею, яку кожен має вершити на своєму місці. І хоча кошти виділятимуть виключно для Управління розвитку, воно ж збиратиме подать за рекламоносії і вже справно хвалить одних, «своїх» та критикує, наче Микола Азаров, «папєрєдніков», але у такій благородній справі як промоція курорту, на такі дрібниці чи міжусобиці зважати не маємо права.
Якщо можеш сам зробити хоч щось для популяризації Трускавця, то зроби це безкоштовно, не надіючись, що за гроші це зробить якийсь іногородній чиновник…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень