Сьогодні, 21 квітня, у Трускавці відбулася чергова акція протесту. Працівники ПрАТ «Трускавецькурорт» в кількості близько сотні чоловік спробували висловити свій протест у зв’язку з масовим скороченням, яке планується на підприємстві. Це, до речі, не перша подібна акція здезорієнтованих працівників і людей можна зрозуміти – є випадки, що на підприємстві працюють цілими сім`ями і масове безробіття питання «Як жити?» переведе у площину «Як вижити?». Буквально минулого тижня працівники ПрАТ «Трускавецькурорт» приходили на сесію Трускавецької міської ради, де окрім випуску пари та слів заспокоєння, які нічого не означають, більше нічого так і не добилися.
Цього разу на передовій були ті ж громадські діячі, що і тиждень тому – Мирон Бучацький та Володимир Шиманський. І Мирон Володимирович, і Володимир Михайлович вже не перший рік борються із ЗАТом, постійно ставлячи під сумнів законність приватизації профспілкового майна, пригадуючи далекі 1990-ті, кола ще міським головою був Богдан Матолич, а ряд санаторіїв поєднала спільна доля, яка потім отримала назву ЗАТ «Трускавецькурорт» (тепер – ПрАТ).
Трускавецький Мойсей Володимир Шиманський водив працівників ПрАТу від центральної площі під дирекцію ПрАТ «Трускавецькурорт», а звідси чомусь повів їх під стіни мерії. Так і хотілося крикнути людям: «Чого Ви туди йдете? Не надійтеся на банкрутів!!! Від банкрутів економічних йдете шукати правди до банкрутів політичних?»…
Що людям сказали в міській раді? Може, чимось допомогли, чимось обнадіяли, дали реальний план дій? Отож, абсолютна більшість протестувальників залишалася стояти на холодному пронизливому вітрі та під краплями дощу під стінами трускавецького «білого дому», тоді як Володимир Шиманський, Мирон Бучацький, громадський діяч Святослав Грабовський та ще двоє працівників ПрАТ «Трускавецькурорт» пішли на прийом до заступниці міського голови Трускавця з гуманітарних питань Валентини Бодак. Напевно, щоб підказала, як відвернути гуманітарну катастрофу, яка у Трускавці може бути не меншою, ніж на Донбасі.
В кабінеті заступниці мера людей вислуховувала не сама тільки Валентина Анатоліївна, але й секретар ТМР Петро Шумин та очільник юридичного відділу Олег Петренко. Результат не забарився – людям порадили … написати заяву на ім`я міського голови. Ось ми, представники трудового колективу, звертаємося до Вас, шановний Ви наш Руслане Ярославовичу, з проханням щодо вжиття дій для захисту нашого права на працю. І тільки Ви нам допоможете, бо звільняють нас неправомірно, скорочення відбувається всупереч закону і т. д. Дане скорочення вважаємо безпідставним, бо… і далі йдуть пункти, чому безпідставним – що путівки в санаторії свідомо не продають, що профспілка ручна і не захищає права її членів, що підприємство свідомо доводиться до банкрутства. А далі люди в холі мерії підписували це звернення.
Надіятися на те, що теперішній мер Трускавця якимось чином зможе вплинути на ПрАТ «Трускавецькурорт» чи його керівників, не варто. Навіть якби він мав чарівний гвинтокрил та ще й чарівну паличку до нього, тобто навіть якби він міг щось зробити для цих людей, то навряд чи б захотів. Останні чотири з половиною роки показують, що для людей, які не пов’язані якимись невидимими ниточками, «заможна влада» не зробила анічогісінько. В значенні доброго, бо про погане можна було б писати надто багато і надто довго.
Потопаючий хапається за соломинку, тому й не дивно, що люди пішли не під прокуратуру чи СБУ, не поїхали під Львівську ОДА чи аж до Києва під кабінети вищих урядовців, а тут, на місці, спробували показати свою позицію під стінами міської ради. Але шкода тих людей, яких вивели в таку прикру погоду та поводили вулицями міста, адже ця соломинка в якості звернення до міського голови аж ніяк не допоможе працівникам ПрАТ «Трускавецькурорт», вона радше стане терниною, котра застрягне у витягненій з проханням про порятунок руці. Смішно надіятися на мера, до котрого вже навіть бабульки-пенсіонери на прийоми перестали ходити, знаючи безперспективність таких зустрічей та не маючи бажання вислуховувати проповіді дивного змісту.
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Якщо в ПрАТі дійсно погані справи, то потрібно вже відтепер думати, де знайти нову роботу і не триматися того, що перспективи не має. А якщо ж ПрАТ реформується і зможе знову стати на ноги, щоб розцвісти як калина буйним цвітом, то протестувальники мають знати, що в оновленому колективі ніхто їх не захоче бачити. Так чи інакше, а ті, що виступили проти адміністрації «Трускавецькурорту», майбутнього на цьому підприємстві не мають. І не треба їм ходити під мерію, випрошуючи якогось міфічного захисту у голого короля. Бо це не та влада, яка захищає простий народ…
Володимир Ключак
P.S. Відео з протестних акцій, які проводили працівники ПрАТ «Трускавецькурорт», можна буде подивитися в мережі Ю-Туб на сторінці громадського діяча Святослава Грабовського, а також на Трускавецькому Інтернет-телебаченні та TruskavetsToday.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень