Прийшов час розповісти про наукові здобутки трускавецьких дослідників за рік, що минув. Тема для розповіді з’явилася напередодні. 20 грудня керівник науковців у Трускавці Ігор Попович здійснив візит до Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАМ України, де звітував на Вченій раді цієї установи про роботу очолюваної ним лабораторії бальнеології за 2012 рік. Трускавецька лабораторія не лише отримала позитивну оцінку Дирекції Інституту, а ще й виглядала досить пристойно на тлі набагато чисельніших за складом (у штаті трускавецької лабораторії лише 4 ставки на 5 науковців) і значно краще оснащених апаратурою та реактивами інших 14 відділів та лабораторій Інституту.
Зі слів завідувача, із 5 монографій, опублікованих вченими Інституту, 3 – випущені трускавчанами. Крім того, починаючи з 2003 року, регулярно виходить щоквартальний фаховий журнал “Медична гідрологія та реабілітація”, співзасновниками якого е Інститут фізіології ім. О. Богомольця та ЗАТ “Трускавецькурорт”. З липня 2011 р. електронна версія всіх чисел журналу виставляється на сайті Національної бібліотеки ім. Вернадського і користується популярністю серед користувачів. Протягом поточного року на сторінках журналу співробітниками лабораторії було опубліковано 10 солідних статей. Авторами низки наукових публікацій стали також лікарі товариства д.м.н. А. Драновський, к.м.н. Л. Бариляк, А. Стародуб, Є. Круглій, Є. Юник, Р. Пономаренко, А. Попович, О. Мартинюк, Р. Романський, С. Попель, О. Федюшко, В. Попова, О. Шацька, А. Лідська, лаборанти Л. Головач, Я. Яремчук, О. Павелко. Словом, трускавецькі науковці та медики задніх не пасуть і їм є чим пишатися.
Прозвучав Трускавець і на міжнародному симпозіумі біофізичної медицини у Києві, що проходив у травні, наукових читаннях в Одесі (травень), конгресі патофізіологів України в Ялті (вересень), конференції Всеукраїнської Асоціації Фізіотерапевтів і Курортологів (ВАФК) в тій же Ялті у жовтні та щорічній конференції патофізіологів у Тернополі (листопад). «З трибуни Вченої ради, – передає свої враження Ігор Львович, – я неодноразово заявляв, що цим здобуткам ми значною мірою завдячуємо усесторонній підтримці дирекції ЗАТ “Трускавецькурорт” і голові Наглядової ради П. Якубенку. До слова, ця наукова слава дістається всьому курорту. Зараз з нашою участю завершується робота медичного відділу щодо створення веб-сайту, в якому будуть зібрані всі наукові і науково-популярні публікації про лікувальні чинники курорту Трускавець. Це дасть змогу широкій аудиторії як лікарів, так і потенційних пацієнтів детально ознайомитися з можливостями курорту».
А можливості ці, запевняє трускавецький науковець, – великі. При чому до вже відомих завдяки науковим дослідженням додаються нові. Так, у авторській монографії, яка вийшла ще в січні за фінансової підтримки ЗАТ «Трускавецькурорт», сформульовано концепцію про суть цілющої дії на організм знаменитої «Нафтусі». В експериментах на щурах і в клініко-фізіологічних спостереженнях переконливо показано, що ця біоактивна вода, подібно до адаптогенів (еталоном яких вважається славнозвісний жень-шень), активує цілющі сили організму, іншими словами, його природну здатність протидіяти несприятливим впливам – холоду, спеці, радіації, гіпоксії, токсинам, інфекції, нервовим стресам тощо. Отже, «Нафтуся» допомагає хворому організму самому справитися з широким спектром хронічних захворювань, а здоровому – запобігти їх виникненню. Звичайно, можливості Нафтусі, як і кожного лікувально-профілактичного засобу, не безмежні. І тут на допомогу їй приходять озокерит і хлоридно-натрієві води джерел № 1 і 2. До слова, лише впродовж останніх років цим лікувальним чинникам курорту трускавецькі дослідники з числа лікарів товариства почали приділяти увагу. Вивченням дії на організм озокериту займається син науковця А. Попович. «Раніше в експерименті на щурах ним була виявлена здатність аплікацій озокериту зміцнювати імунну систему, яка, як відомо, протидіє хронічній інфекції. – пишається здобутками нащадка Ігор Львович. – А в цьому році ним у співавторстві з А. Драновським опубліковано дані про здатність аплікацій озокериту активувати симпатичний або парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи, які, своєю чергою, чинять протизапальну дію.
А. Левицький у своїй дисертації, результати якої опубліковані впродовж 2004-2012 рр. у двох десятках статей і тез, а також у двох монографіях, продемонстрував здатність цих вод регулювати жовчевиділення і роботу підшлункової залози. А О. Іваницька в експерименті виявила адаптогенні антистресові властивості води джерела №2, а зараз вивчає її дію на вегетативну нервову систему у хворих гастроентерологічного профілю. Виконує кандидатську дисертацію і Є. Круглій. Вона стосується стреслімітуючої дії бальнеотерапії у жінок з хронічною ендокринно-гінекологічною патологією.
В цьому році, – розповідає І. Попович, – приступив до роботи над дисертацією і А. Стародуб. Вже вийшли його дві солідні статті, в яких доказано, що доповнення стандартної бальнеотерапії інтервальними нормобаричними гіпоксичними тренуваннями з допомогою портативного приладу “Гіпокситрон” не тільки підвищує стійкість хворих до гіпоксії, а й оптимізує імуномодулюючу дію бальнеотерапії.»
Цілком новий і вельми цікавий матеріал завдяки наявності двох програмно-апаратних комплексів “НейроКом” і “КардіоЛаб+ВСР”, про взаємозв’язки між центральною нервовою і вегетативною нервовою системами і вплив на них бальнеочинників курорту зібрав Юрій Лукович. Зараз під керівництвом Ігоря Львовича йде обробка отриманих результатів.
Цілком доречно згадати сьогодні і Мирослава Гумегу – теперішнього директора санаторію “Кришталевий палац”, котрий левову частку наукового матеріалу зібрав, ще працюючи головним лікарем санаторію “Янтар”. За результатами досліджень, відображеними у 22 публікаціях і монографії “Бальнеогастроентерологія” (вийшла у січні 2012 р.), цієї весни йому було видано Диплом доктора медичних наук.
Але крім цих здобутків трускавецькі науковці цьогоріч вдавалися до непересічних експериментів. Про один із них, який цілком претендує на звання наукової сенсації року, розповів науковець: «Недавно я провів над самим собою експеримент щодо впливу молитви на електричну активність головного мозку. При цьому спочатку моя асистентка Тетяна Королишин впродовж 3 хв. чотири рази реєструвала електроенцефалограму для оцінки початкового стану мозку (так званого фону). Потім я подумки впродовж 3 хв. промовляв молитву “Отче наш…” і “Богородице Діво…” а асистентка продовжувала реєструвати електроенцефалограму ще 4 рази. І такі сеанси було здійснено 7 разів (“Сім разів відміряй, перш ніж відрізати”) впродовж двох тижнів. Отже, методично експеримент відповідає академічним вимогам. Виявилося, що вже через 40 секунд після початку молитви електрична активність головного мозку суттєво змінюється таким чином, що електроенцефалограма дорослої людини стає подібною до такої у дітей віком до двох місяців!!! Тобто, віруючий, перебуваючи у повній свідомості, тим не менше, починає сприймати світ без участі свідомості, як немовля. Як тут не згадати слова Спасителя, що маленькі діти вже перебувають у Царстві Божім!» Тож, воістину, не єдиною Нафтусею живуть трускавецькі науковці.
Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень