Свого часу перебуваючи на стажуванні у США, довелося спостерігати, як проходять президентські вибори у країні, що має не таку вже й давню історію. І, мабуть, із найдавнішою історією становлення демократії. Не буду розповідати про те, наскільки коректно та толерантно себе поводили представники опонентів претендентів на президентство, – це нездійсненна мрія наших українських виборців. Нагадаю американських класиків, котрі стверджували: «Ballots, notbullets», що в перекладі означає – допоки є бюлетені, кулі не потрібні.
То чому ж влада терміново додає на оплату праці суддів величезні суми коштів, саме напередодні виборів? Чому закуповується спецтехніка для міліції та спецзагонів, так, ніби завтра має бути громадянська війна? Адже на біл-бордах партії Регіонів панує «стабільність та добробут». Ось тільки на фото тих біл-бордів усміхнена сім’я… американців! Так-так, шановний читачу, це фото розкопали журналісти на американських сімейних сайтах. Мабуть, теперішні владці не змогли знайти в Україні по-справжньому щасливу просту родину. А свої сім’ї сфотографувати на фоні абсурдних статків не ризикнули. Бо навряд чи цю владу налякав Арсеній Яценюк, що проголошує черговий міф про «перший закон», який має бути імпічментом Януковичу. Не буде такого закону, знову опозиція мислить не реаліями, а нездійсненими мріями. Вона, опозиція, ще не визначилася, чи бути їй і надалі в «опозиції» у Верховній Раді чи створювати більшість. І якщо створювати, то з ким? Позаяк дуже багато блудів у «об’єднаної» стосовно власних партійних списків та мажоритарними.
Спостерігаємо це явище й на Львівщині. Від розвалювання КОДу (комітет опору диктатурі) до протистояння партії «УДАР» Віталія Кличка. У радіо та телеефірі, на шпальтах місцевих та регіональних друкованих видань йде постійна ескалація взаємних звинувачень та бруду. Від агресивного озвучення Миколою Лагодичем приналежності у 90-х роках Романа Ілика до злочинного угрупування і до зрадництва Михайла Задорожного ВО «Свобода», у якій він, як виявилося, ніколи не перебував. Кандидат від об’єднаної опозиції пан Ілик чи з образи чи з партійної вказівки у диспутах з іншими кандидатами по 121-му виборчому окрузі участі принципово не бере. Тому, на початку вже традиційних дебатів «У дамки» у ефірі ТРК «Алсет» ведучий програми щоразу оголошує, що його там чекають. А як відомо, у політиці не буває вакууму. Недоброзичливці пана Ілика цю ситуацію використовують на всі сто відсотків. А в штабі пана Романа, як бачимо, немає аналітиків, або й просто незалежних радників, які б могли вказати на те, що така позиція, це прояв не гордості ( бо якраз тут вона не є доречною) а капітулянтства, ще це звуть «страусячим захистом». А може опозиція вже, непомітно для себе, зійшла на політичні манівці і хтось із спритників, що досконало вміють маніпулювати амбіціями партвождів уже запевнив їх у достроковій перемозі. Та виглядає це як похвальба недолугого тренера, що каже футболістам, я, мовляв, домовився із суддею, – матч у нас в кишені. Цей «матч», – вибори, є найголовнішою політичною баталією за всю історію нашої незалежності. Його не можна програвати за жодних обставин.
І не можна виграти, коли лідер опозиції каже львів’янам, що чиновники та посадовці в країні мають бути бідними, тоді всі стануть багатими. Що пан Арсеній забув, як був зовсім небідним високопосадовием? Логіка, як кажуть, за межами довіри. Та й хто сьогодні «судді» теж ані на мить не варто забувати. Влада готова піти на все аби не програти ці вибори. НА ВСЕ.
Тож щоби не доводити ситуацію до «куль» нам усім, і виборцям і тим, що сьогодні прагнуть нашої підтримки, вкрай необхідна взаємна довіра. А вона буде лише тоді, коли кожен крок кандидата буде зрозумілим пересічним громадянам. Тоді й бюлетені спрацюють замість куль і всі ми отримаємо шанс на зміни якості нашого життя. Поки що майже всі кандидати до парламенту від Дрогобиччини живуть і діють так, ніби перебувають у паралельному світі. Чи ж не так само вони житимуть та прийматимуть доленосні рішення та закони, коли всядуться у комфортні иардепівські крісла? А ти як вважаєш, шановний читачу?
Олександр Магльона, газета «Нові горизонти»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень