Кілька днів тому у самому центрі Трускавця на початку вулиці Т. Шевченка почалася реконструкція. Спершу цей процес виглядав як банальне перекладання бруківки, проте згодом самі ж робітники розповіли: планується викласти бруківкою всю вулицю, у тому числі і дорожнє полотно, бо ця вулиця за статусом є пішохідною. Сказати, що місцевих мешканців і водіїв здивували ці дії влади – означає не сказати нічого. Люди обурені: хіба є така потреба? Вулиця Тараса Шевченка в усі часи була проїзною. тож і нині вона мала б бути такою задля зручності мешканців та гостей міста. Свого часу на такій необхідності залишити вулицю проїзною, наполягали і місцеві рятівники, позаяк об’їзд вулицею І. Мазепи робить їх шлях до об`єкту удвічі довшим, а іноді взагалі унеможливлює процес порятунку, бо на цьому шляху є шлагбаум. Та до їх думки, як і до бажань звичайних мешканців і, зрештою, до тих же таксистів, які нещодавно підняли це питання у мерії, ставляться байдуже.
А тим часом на територію нашого невеличкого міста і так припадає чимало пішохідних зон і найбільшою з них є курортний парк. Згідно здорового глузду якраз курортний парк найбільше потребує оновлень, не зайвим та досить навіть вчасним і потрібним було б змінити старе полотно асфальтових доріжок на бруківку. Добре, якби хтось тямущий підказав свого часу чиновникам та депутатам не витрачати кошти на проект та роботи із замощенням бруківки вулиці, яка потрібна містянам для якісного пересування, а наполіг на тому, щоб бруківкою були вистелені старі понищені часом теренкури.
Та тут є цікавим ще один аспект. Звідки у міста взялися гроші на вартісний проект, роботу та недешеву бруківку для вулиці Т. Шевченка? Коли в часи тотальної економії відбуваються такі речі, це само собою викликає зацікавленість, бо, за свідченням тих же міських чиновників, казначейство не здійснює жодних проплат окрім виплат за так званими захищеними статтями. То ж що за марнотратство, що за поспіх такий? Трускавчани, котрі на ходу дізнавалися про таку «ініціативу», тут же вголос згадували понівечені і в буквальному розумінні слова непроїзні шляхи в районі вулиці Стебницької, розриту повздовж вулицю М. Лисенка. А скільки їх – таких скалічених шляхів у місті? І порівняно з ними вулиця Т. Шевченка має хоч і не ідеальне але відносно нормальне полотно. Або принаймні вона не є найгіршою. А бути їй пішохідною чи проїзною, вартувало б спитати у містян. Думаю, саме результати такого опитування вказали нашим місцевим можновладцям, що не усі їхні примхи – благо для міста. Подібні «ініціативи» аж ніяк не означають користь громаді. Тим більше, що у цьому випадку немає жодного аргументу на їх користь.
Галина Носова, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень