Одного разу під час бойових дій в часи Великої Вітчизняної війни трапився такий випадок. Молодий солдат сидів в окопі, очікуючи разом з іншими воїнами піти у наступ. Час тягнувся, а сигналу до бою так і не було. Солдат почав потихеньку розслаблятись. Спочатку він відклав у бік свій кулемет, потім зняв каску, яка захищає голову від куль і, сам того не помітивши, він тихо задрімав. Пройшов ще деякий час, і прозвучала команда наступати на ворога. Солдат з просоння не оцінив до кінця ситуацію, виліз з окопу і побіг туди, куди всі бігли, при цьому забувши свою зброю та каску. Пробігши кілька метрів, він впав мертвим – ворожа куля потрапила прямісінько у висок…
Християнин – це також воїн, який кожного дня повинен бути у бойовій готовності, щоби протистояти спокусам і залишатися вірним Богу при всіляких обставинах. Звісно, християни не воюють зі зброєю в руках тому що зброя якою можна поранити чи вбити фізичне тіло, є взагалі неефективною у боротьбі проти спокус та гріха, яку провадять християни. На війні завжди не просто, тим більше якщо це духовна війна, яка ведеться між Божою Церквою та армією диявола. Війна добра проти зла, світла проти темряви, праведності проти гріха. У посланні до Римлян 12:21 записані такі слова: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» З цього ми бачимо, що роблячи добро, ми перемагаємо зло.
Чи завжди ми перемагаємо? Чи завжди ми одягаємо зброю, яку дав нам Бог? Чи завжди ми знаємо задуми свого ворога, його силу та наміри? Чи завжди ми знаємо, проти кого ми воюємо?
Боже Слово має відповіді на ці запитання. Час від часу ми, християни, забуваємо про важливе, про те, що потрібне нам для перемог. Це правда, і від неї нікуди не сховаєшся. Сьогодні саме час, щоб визнавати свої програші та непопадання у ціль, для того, щоб стати переможцем у духовній війні. Сьогодні час нагадати собі, проти кого наша боротьба.
Апостол Павло, даючи настанови християнам Ефесу, писав наступне: «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведності, і взувши ноги в готовність Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже. Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих” (Еф. 6: 11-18).
Ми не ведемо війну проти людей. Християни повинні знати – за усім злом стоїть диявол, і його найсильніша зброя – це обман, яким він підійшов до перших людей, Адама та Єви. Зброя нашого ворога не змінилась. Також незмінними є принципи, про які пише апостол Павло.
Досить часто в життя християн, які не одягають зброю та не ведуть битву, приходять проблеми та гріхи. Коли людина не веде боротьбу, вона або знаходиться у полоні, або помирає. Давайте розглянемо ситуацію, яка виникла у царя Давида та наслідки, до яких призвела його неправильна поведінка.
«І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі. І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива. І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії! І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистості своєї, і вернулася до свого дому. І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!» (2 Сам.11:1-5).
Цар Давид, залишившись вдома, цілий день провів у ліжку, в той час, коли всі перебували на війні. Він просто на деякий час вирішив розслабитись, і ми можемо побачити, що з цього вийшло. Далі прийшли наслідки: зруйнувалася сім’я Урії та Вірсавії, Урія був убитий на війні через наказ Давида, а дитина Давида та Вірсавії померла. Дякувати Богу, Біблія повна прикладів і говорить нам, як слід та як не слід поводитися. Звісно, цар Давид покаявся перед Богом та перед народом, і продовжував бути переможцем та мужем по серцю Божому. Які ж висновки ми, сьогоднішні християни, можемо зробити з цієї історії? Сьогодні також ми бачимо, як Божа Армія несе втрати в своїх рядах. Хвороби, розлучення в сім’ях, відхід від Церкви і Бога та інші проблеми приходять в життя сучасних християн через те, що вони перестають боротися.
Ти можеш бути самим досвідченим воїном (служителем, пастором, апостолом та ін.), можеш мати найсучаснішу потужну зброю (магістр теології), але якщо ти не будеш перебувати на війні (праця на Божій Ниві), ти ослабнеш і будеш переможений, і ніщо з вище перерахованого тобі не допоможе, якщо не будеш цим користуватися та не будеш знаходитись на полі бою.
Наше служіння та проповідь Євангелія є потужною зброєю проти зла, яке є в світі. Коли ми починаємо більше служити собі, ніж Богу, приходять проблеми, і їх стає все більше і більше. Коли ж навпаки, ми служимо людям, проповідуючи Христа, ми стаємо сильними людьми, досвідченими воїнами Христа, яких навчає Господь. Християни – це люди, яким Бог через сина Свого Ісуса Христа відкрив істину, а істина Божа – це найсильніша зброя, якої ніхто немає, окрім тих, які знають Божого Сина.
Зробимо висновки, подивимося на три речі, які християнину потрібно не забувати:
1. Не забувай, проти кого ти ведеш війну, знай, хто твій ворог.
2. Не забувай одягати зброю, яку дав тобі Бог: «Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведності, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже».
3. Молись завжди, май спілкування з Богом – це запорука твоїх перемог у житті та сила на щодень.
Земне життя одне, не буде іншого життя. Це не гра, яку можна повторити спочатку та отримати перемогу над суперником. Від кожного з нас залежить кількість отриманих поразок та перемог. Господь Ісус Христос отримав перемогу над дияволом на хресті, дозволивши нам бути переможцями. Все залежить від того, чи знаємо ми, на чиїй ми стороні, і хто є нашим Воєначальником.
Руслан Цехмейстер
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень