У жовтні Трускавець шокувала звістка про намір ПрАТ «Трускавецькурорт» ввести плату за вхід на бювет. Небайдужі трускавчани, переважно корінні мешканці, спонтанно зібралися на зустріч, щоб обговорити ситуацію та вирішити, як діяти із нахабою-монополістом. В процесі розмови були зачеплені і інші надважливі для Трускавця та трускавчан теми – створення ОТГ, кількість відпочивальників на курорті, співпраця влади та громади, проблеми підприємницького середовища, стратегія розвитку міста тощо. Таким чином сформувалася ініціативна група, яка в подальшому щотижня збирається для обговорення цих та інших проблем, пробує нав’язати комунікацію з міською владою Трускавця і шукає шляхи розв’язання найболючіших питань.
В кінці року за круглим столом ми слухаємо роздуми найактивніших членів цієї ініціативної групи. Свої думки висловлюють голова правління Асоціації малого та середнього підприємництва м. Трускавця, корінний трускавчанин Сергій Кнюх, директор вілли «Лісова пісня», корінна трускавчанка Віра Стецик, керівник вілли «Моцарт», корінна трускавчанка Наталія Болоховська, керівник торгового дому «Пан і Пані», корінна трускавчанка Олександра Олійник, заступник голови МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця Олександр Грищенко, член Асоціації екскурсоводів України у Львівській області, самозайнята особа Віктор Пиців. Годинний запис розмірковувань про наболіле в житті Трускавця і пропонуємо увазі читачів «Трускавецького вісника».
Віра Стецик: «Ми хочемо спонукати міського голову провести громадські слухання»
Говорить Віра Стецик:
– Зустрілися ми, всі члени ініціативної групи, дуже спонтанно. Наше місто маленьке, з вигляду всі одне одного знають, хтось вітається, хтось ні, але друзями ми, члени ініціативної групи, не були. Ми спонтанно зустрілися тоді, коли нас поставили перед фактом, що вводиться плата за «Нафтусю», вірніше, за вхід в бювет. На нашу думку, це неправильно, оскільки такий крок відштовхує дуже велику кількість відпочивальників. І справа зовсім не в тому, спроможні люди платити за воду чи ні. Вони кажуть: «Надра належать державі, тож чому ми повинні платити за вхід у бювет? Ми до вас не поїдемо, ми поїдемо на інший курорт». Так відпочивальники говорять прямим текстом.
Звичайно, є видатки, але ж всі підприємства та підприємці, які працюють в місті, сплачують податки. Платять податки з того, що вони заробляють. А заробляють на тому, що приїжджають люди, які в одних живуть, в других харчуються, в третіх щось купують, і так далі. Ми вважаємо, що на даний момент ситуація з кількістю відпочивальників критична, хоча й наводиться цифра, що ця кількість зросла. Але ми цього не відчуваємо. Можна казати, що хтось неправильно веде бізнес чи ще щось, але насправді коли є люди в місті, то заробляють усі. Тому наша думка така: якщо ми заробляємо гроші і сплачуємо податки в бюджет, то місто може утримувати комунальне ГГРЕС.
Ми переконані, що ГГРЕС має бути комунальне і належати місту, громаді, а не приватній структурі. І саме місто має розпоряджатися нашим основним багатством, вкладати в нього, а не лише визискувати. Зараз коли ви заходите в бювет, відкриваєте двері, то перше враження – куди ти попав? Стоять поламані турнікети, перемотані целофаном і стрічками, а збоку сидить охоронець. Таке враження, що ти потрапив на об’єкт після якогось нападу, і ти не знаєш, що там робиться. Наше бачення таке – можливо, в бюветі слід зробити зимовий сад, щоб людина, відкривши двері, потрапляла в приємну екологічну атмосферу, щоб були фонтанчики, якісь деревця, вазони – і ми п`ємо там воду, всім приємно, гарно і затишно. Можливо, в когось будуть ще якісь пропозиції. І ми хочемо донести наше бачення до влади Трускавця.
Ми свідомі того, що зараз ГГРЕС належить «Трускавецькурорту» і є багато юридичних аспектів. Але ж є різні шляхи вирішення. Вважаю, що повинні сісти фахівці і прийняти найоптимальніший для громади варіант. Такою є наша думка.
Хочу особливо наголосити на тому, що ми не є якоюсь політичною організацією, і збираємося ми зовсім не по політичних питаннях. Ми бачимо, що ситуація після сесії 9 листопада, на яку масово прийшли трускавчани, спускається «на гальмах». Ніхто нічого не робить, незалежно від того, що були рішення сесії, які приймаються для того, щоб їх виконувати. Ми хочемо спонукати міського голову провести громадські слухання, тож звертаємося до нього з відповідним листом. Плануємо ці громадські слухання провести після свят, орієнтовно на 28 січня.
Ще раз наголошую – рішення, які були прийняті на сесії, треба виконувати! І ми хочемо почути по пунктах – що зроблено, що не зроблено і чому, коли це буде виконано.
Друге важливе питання – це створення ОТГ. Ми приходили до міського голови з пропозицією подати громаді міста різні варіанти ОТГ і обговорити це. На жаль, цього так і не було зроблено.
Олександр Грищенко: «На жаль, влада чомусь не хоче налагодити контакт з громадськістю»
Говорить Олександр Грищенко:
– Ми не ставимо собі жодних політичних цілей чи мету змінити систему влади. В нас єдина мета – щоб наш курорт мав майбутнє, щоб наші діти та онуки мали перспективу.
Чому, на жаль, досвід нас нічого не вчить? От подивімося на наших сусідів, які нічого не робили. І що зараз? Стебник – депресивне місто, Борислав теж, а зараз, на жаль, вже й Дрогобич. Я вже не кажу про всі навколишні села. В нас єдине місто, яке тримається на плаву і яке має перспективу – це Трускавець. І це тільки дякуючи його курортній галузі. І дуже дивно, що чомусь теперішнє керівництво не розуміє простого – якщо ми зараз не почнемо серйозну роботу на перспективу, планомірну, послідовну, покрокову, що нам необхідно робити, в яких напрямках рухатися – то це може призвести в найстисліші терміни до якихось проблем і катастроф. І я не кажу про провалля «Полімінералу», а про стан гідромінеральної бази. Бо це основа курорту!
Тож нас це дуже збурило, нас це збентежило, тому ми не могли сидіти тихо. Ми впевнені – треба щось робити. Бо ж потім наші онуки скажуть: «Чого ж ти, діду, сидів і промовчав, якщо ти знав?».
На жаль, влада чомусь не хоче налагодити контакт з громадськістю, з тими активними людьми, які мають свою аргументовану позицію. Нема того громадського управління містом, про який ми мріяли, щоб був зв’язок «влада-громада», «громада-влада», щоб ми могли будь-яке питання нормально та спокійно обговорити, висловити свою позицію і дати час, щоб влада приймала рішення. Так повинно бути, і так є в усіх цивілізованих демократичних країнах, та й в Україні вже є чимало міст, де вже почали налагоджувати цей контакт. У Трускавці, на жаль, цього контакту ще немає, і не розумію, з яких причин влада не хоче на цей контакт іти. Влада говорить, що на громадські слухання, громадські обговорення приходять тільки опозиціонери, а помірковані люди не висловлюють свою позицію. Але ж є різні форми висловлювання позиції!
Мене здивувало декілька моментів. Перший момент – це Генеральний план. Я від міста, від міської ради був єдиним консультантом цього проекту коригування Генерального плану міста-курорту. Він розроблявся на 20 років. Там чітко є стратегія по кожному напрямку, там чітко визначено, як нам рухатися в плані розширення, розвитку, там є яким чином нам діяти з гідромінеральними джерелами, родовищами, як діяти з лісопарковими зонами, екологічні питання і таке інше. На жаль, цей документ, який пройшов державну експертизу, зараз чомусь зовсім не береться до уваги при будь-якому вирішенні питання. Навіть от при об`єднанні територіальних громад, де чітко в Генеральному плані є, що в нас є курорт, який має територію 5 682 гектари і туди входять тільки землі Станильської сільської ради і частково Модрицької с/р (десь до 30%) – і більше ніякі землі не входять: ні Орова, ні Уличного, ні Доброгостова. Це курорт, це курортні рекреаційні зони. І тому ми дуже б хотіли, щоб нас почули, адже в нас є обґрунтування, чому ми вважаємо, що це є помилково об`єднуватися з такими населеними пунктами як Доброгостів, Уличне чи Орів.
Закон про добровільне об`єднання територіальних громад зобов’язує міських, селищних та сільських голів провести громадське обговорення. Причому громадське обговорення повинно пройти як мінімум двічі – перший раз коли визначається формат ОТГ, а другий раз закон зобов’язує протягом 60 днів провести обговорення проектів рішень щодо добровільного об`єднання.
Таке громадське обговорення має проходити в Народному домі, з паспортами, з реєстрацією, з порядком денним, представити паспорт ОТГ з позиціями по всіх розділах (освіта, культура, бюджет і т.д.). Щоб люди відкрито бачили, що це має бути.
Друге питання, яке нас дуже здивувало – це ставлення влади міста до гідромінеральної бази. В Європейському Союзі, куди ми всі так прагнемо, 90% всіх мінеральних джерел, гідромінеральної бази належить муніципалітетам. Там немає такого, щоб повноваження делегували монополісту, як у нас. Якби це хоча б був успішний монополіст, якби ми бачили, що він розвиває, що йде якесь покращення. Але до нас поступає тільки одна інформація про погіршення. То чому в нас немає альтерантиви, чому ми не хочемо тієї альтернативи? Добре, є монополіст – нехай буде, ми не претендуємо на його бювети, на його власність. Але законодавство, зокрема ст. 42 ЗУ «Про курорти» і ст. 10 Кодексу «Про надра» зобов’язує міську раду розробляти свою програму розвитку гідромінеральної бази. Це обов’язок! Але влада чомусь не хоче зосередити на цьому свою увагу, свої зусилля.
Третє, що мене здивувало – дуже поверхнева позиція влади до закриття верхнього бювету. Ще рік тому я говорив, що цього робити не можна, що ми не маємо права давати згоду на це закриття. Тому що верхній бювет – це основний містоутворюючий об’єкт нагірної частини курорту. Нема верхнього бювету – і нагірна частина в нас помирає. Який зміст нам об’єднуватися з Оровом, Доброгостовим, Уличним, якщо ми в себе тут, на території курорту, не можемо чітко розробити якийсь план дій, щоб у нас ці проекти, які передбачені Генеральним планом, почали працювати? В чому справа? Ми що, не розуміємо, що якщо не буде верхнього бювету, не буде в нас там зони відпочинку (а крім дельфінарію там мав бути дитячий розважальний центр, дитячі атракціони, аквапарк, дендропарк, теренкури, лісопаркова зона для активного відпочинку) – що все це стає безперспективним? І це необхідно дуже серйозно обговорювати. Бо якщо ми відхиляємося від вимог Генерального плану, а це є основний документ, то про це треба заявити.
Якщо відхиляємося, то давайте тоді виносимо питання на громадські слухання, подаємо якісь пропозиції і пояснення, чому ми не розвиваємо нагірну частину, чому не виконуємо ту програму уряду, яка затвердила розвиток курортів і туризму до 2025 року. А в цій програмі зосереджено всю увагу на розвиток і створення відповідної інфраструктури існуючих територій. Не територій, які десь там за 10-15 кілометрів, а існуючих територій курорту. Чому нам тут не створювати і не розвивати інфраструктуру, щоб була привабливість для туристів, для курортників? Щоб вони приїжджали сюди і бачили, що крім ресторанів, кафе і санаторіїв тут є і тенісні корти, і можливості для зимового відпочинку, для активного відпочинку, що тут є де відпочити нормально дітям, сім`ям. В нас, на жаль, в цьому напрямку згідно того, що передбачено в Генеральному плані, жодного кроку не робиться. За попередньої каденції влади ми втратили час, і втрачаємо вже два роки зараз.
Тому нас дуже дивує ота відсутність зв’язку між громадою та владою. Коли в інших містах стараються налагодити цей зв’язок, то в нас його чомусь обрізають. Нам потрібно цей контакт налагодити, щоб влада почула громадськість. І пояснити їм – шановні, є проблематика. Якщо ми всі разом не об`єднаємося – і громада, і влада, і всі небайдужі громадяни – заради того, щоб курорт не став такою депресивною зоною, як оці наші сусіди, які нічого не робили, а чекали (й дочекалися), і якщо ми далі будемо в такому стані як зараз, то буде таке як з ними.
Влада каже, що в нас є якась кількість відпочивальників. Я провів аналіз – в нас за останні 10 років кількість відпочивальників по санаторно-курортних закладах зменшилася у вісім (!) разів. А кількість забезпечується тим, що люди приїжджають не на повний цикл 14 чи 21 день, а приїжджають на 4-5 днів, а то й на 2-3. Виглядає, що кількість збережена, але немає тої кількості, яка була, якщо подивитися по ліжкоднях. Тож те, що нам пояснюють, не відповідає реаліям.
Люди, з якими я спілкуюся, кажуть: «До вас нема чого приїжджати. Ми бачимо, як інші курорти розвиваються, що там створюється, як там працюють над розвитком інфраструктури. Це основа – інфраструктура курорту! А ви сидите, нічого не робите. Тому ми більше до вас не приїдемо».
Щодо гідромінеральної бази. На місці влади я б в першу чергу виконав вимоги ст. 42 Закону України «Про курорти» і ст. 10 Кодексу України «Про надра». Там чітко говориться, що першооснова, яка повинна бути – це прийнята програма розвитку гідромінеральної бази. Звичайно, цю програму не розроблять відділи міської ради. Я не хочу нікого ображати, але вони в цій сфері не є спеціалісти. І ми теж не є спеціалісти. Розробити цю програму повинна відповідна спеціалізована організація. В тій програмі буде чітко визначено алгоритм дій та кроків.
Щодо комунальної ГГРЕС, то однозначно, що ми повинні були передбачити кошти в бюджеті – на реєстрацію, на те, щоб можна було провести конкурс, на штат, затрати на розробку проектів. Адже спочатку розробляється проект, кошторис, а вже потім ми бачимо, чи нам бювет робити на базі, де був «Дептак», відновлювати його, як була пропозиція від «Ради Старійшин», чи можливо будуть якісь інші пропозиції від фахівців. Це треба обговорювати. Але ми не маємо права сидіти і мовчати.
Олександра Олійник: «Міський голова від нас, підприємців, відмахується, як від набридливих мух»
Говорить Олександра Олійник:
– Мені дуже дивно, чому міський голова від нас, підприємців, відмахується, як від набридливих мух. Ми не потрібні йому як та сила, яка може допомогти, підказати, правильно направити. Він чомусь вважає, що він найкраще за всіх знає все, найкраще в усьому розбирається, і чомусь зовсім не прислуховується до ніякої думки інших людей. І це дуже плачевно. Я вважаю, що це неправильно.
Можливо, не варто всі думки брати до уваги, але слід пам’ятати, що якщо думають п’ять голів, а не одна, то раціональні зерна є в кожній думці. Мудра людина використовує одне зерно, друге, третє – і виростає прекрасний сад, в якому ми можемо всі прекрасно жити. Бути настільки категоричним, яким на сьогоднішній день є мер, є неправильно.
Коли ми прийшли до мера з пропозицією, а це була приватна зустріч з підприємцями, і ми наголосили, що, на жаль, в минулому році і в цьому році ситуація з відпочивальниками погіршується, людей у місті стає менше, то мер сказав нам, що це неправда, що в нього є інша статистика. Ми запропонували йому спуститися з небес, з третього поверху, піти між люди і порозмовляти з людьми – на бюветі, з підприємцями, пройтися по місті в час, коли люди йдуть на бювет, подивитися, яка насправді ситуація в місті. Він мав би побачити все на свої очі, а не керуватися тільки тим, що йому статистика говорить, мав би побачити, що місто пусте.
В мене в гостях був відпочивальник, який займається туристичними поїздками за кордон. І він мені каже, що приїжджає протяглим десяти років у Трускавець, і настільки плачевного, сумного, пустого міста як зараз він ще не бачив. І він запитує: «Що сталося?». Я йому відповідаю: «Відпочивальники, на жаль, в Трускавець вже не їдуть, бо немає промоції міста, немає правильної структури як правильно запросити людей в місто і нема чого їм запропонувати». І не робиться, і не хочеться чути, яким чином це можна зробити.
Моє бачення – щоб мер нарешті перестав бути одноосібним керівником, а почав чути підприємців, рестораторів, готельєрів і всіх інших людей, і трохи спустився на нашу грішну землю. Проводячи бізнес по 15-20 років, ми теж чогось навчилися, багато що знаємо і можемо – міняти фасади, робити якісну рекламу, запрошувати людей. Звинувачувати нас, що ми нічого не знаємо як мінімум неетично.
Скажу один такий факт – у 2017 році п’ятеро моїх близьких знайомих, які більше двадцяти років мали бізнес у Трускавці, закрили свій бізнес і виїхали в Польщу на роботу. Це просто страшно! Люди, які вміли провадити бізнес, і то добре провадити, виїхали з Трускавця.
В літній період, коли в місті є люди – все прекрасно. Всі працюють, все гарно. Для прикладу, мій магазин має один з найвищих рейтингів по місті по відвідуванні і по відгуках, знаходиться на центральній вулиці Шевченка. Ти більше двадцяти років працюєш у бізнесі, вкладаєш у нього всю душу, серце, стараєшся прикрасити місто, посадити квіти, запросити людей, зробити рекламу, а тобі говорять, що ти немудрий, недолугий і не вмієш людей запросити, то це якось некоректно й неправильно.
Я вважаю, що перше, на що слід звернути увагу міському голові – це промоція міста. І не просто поїхати на виставки, на які ніхто не приїжджає, або посередники, а провести зустрічі з великими профспілками. Мер мав би розмовляти з нашими маленькими готелями, з санаторіями щодо знижок, для прикладу, для польських членів профспілок, і таким чином приїдуть люди, місто заповниться, від цього виграють всі. Можна і треба співпрацювати також з великими туристичними фірмами.
Я знаю, що в Трускавці окремі санаторії працюють так, і вони вже мають відповідний результат, є гості з-за кордону. Але влада має залучати і середній, і малий бізнес. Малий бізнес не може це робити сам, індивідуально. Дайте можливість підприємцям, які працюють у Трускавці, розвинутися і працювати! Вони готові до співпраці, але ніхто не дає можливості. Ми готові підтягнутися і підтримати промоцію міста, але на нас не зважають, нас не хочуть почути.
Коли буде промоція міста, поїдуть люди. А вже тоді підприємці самі зацікавлять гостей, дадуть нові пропозиції, щоб у Трускавці не було нудно, щоб відпочивальник чи турист мав можливість вибору різноманітних послуг та атракцій.
Наталія Болоховська: «В Трускавці нема куди піти, нема на що дивитися»
Говорить Наталія Болоховська:
– Готельєрів Трускавця зараз в першу чергу хвилює відсутність туристів. Це велика проблема, бо, виявляється, Трускавець – це сезонний курорт. Дуже важко виживати в ті місяці, коли людей просто немає. Влітку – так, люди є, всім добре. Тепло, курортники гуляють по вулицях. А от коли приходить осінь і зима, то їм дійсно в Трускавці немає чим зайнятися.
От вони, для прикладу, приїхали зараз. Куди ходити? Всюди болото! По парку пройти неможливо, ви ж бачите, в якому стані наш парк. Я не розумію, як можна було пропустити весну і літо, і за ці місяці нічого в парку не зробити! За ті гроші, які витратили на Тіну Кароль, в парку багато чого можна було б привести до ладу. Хащі, неможливо пройти, асфальт попідривало…
Раніше ж вода кудись дівалася з парку, були водовідводи, а зараз? Все занепадає. Чому літо не можна було використати на те, щоб привести парк в порядок?
Людям нецікаво сюди їхати, вони приїжджають на день-два. Запитують: «А куди в вас тут можна піти?». І починаєш їх до Львова відправляти – поїдьте у Львів, погуляйте, подивіться… Бо в Трускавці нема куди піти, нема на що дивитися. Як можна відправляти людей до Львова? Оце найбільша проблема.
Місто не проводить серйозної брендової політики, це дуже погано…
Віктор Пиців: «Бізнесу у Трускавці некомфортно»
Говорить Віктор Пиців:
– Вже пройшло два роки, як я покинув Трускавець, хоча я й є корінний трускавчанин, уродженець цього міста. Чому покинув? Тому що мені було некомфортно тут працювати як підприємцю. Маючи свою приватну туристичну фірму, я її закрив. Просто ліквідував. До січня 2016 року я був приватним підприємцем у Трускавці, потім закрив себе як ПП. І була ліквідована профспілка «Тур-Сфера», яку я очолював. З 36 туристичних фірм, які були в Трускавці, лишилося шість «на полі». Хтось виїхав в Польщу, хтось в Італію, в Іспанію.
Коли я попереджав, що дії влади є неправильні, мене не слухали. Мені казали: «Ти один так думаєш». Як бачите, я не один, зараз так думає більшість. Бізнесу в Трускавці некомфортно.
На сьогоднішній день я в Асоціації екскурсоводів у Львівській області, працюю як самозайнята особа. Сплачую податки – це до відома тих, хто дуже цікавився цим питанням. Мені комфортніше працювати у Львові, Луцьку, Дубні, Ковелі, ніж в Трускавці. Коли я питаю людей, чому вони не їдуть до Трускавця, то чую у відповідь, що Трускавець непривабливий. Це правда, на жаль…
Я би хотів звернутися до всіх депутатів міської ради, щоб вони на першій сесії, яка пройде в 2018 році, підняли питання про зміну штатного розпису Трускавецької міської ради. Це питання має бути підняте. Є комунальні підприємства, які втратили свою актуальність, є інші моменти. Трускавець переживає зараз кризу, і утримувати під час кризи деякі непотрібні комунальні підприємства – це нонсенс. Утримувати близько 140 штатних одиниць у Трускавці в час кризи недопустимо! В міській раді має пройти перетасування. Так, там працюють і адекватні люди, але є й такі, яким просто не місце в виконавчих органах, які не роблять нічого потрібного для міста.
Управління розвитку міста повинно бути реорганізоване в першу чергу. Можливо, керівник цього управління і гарна жінка, але бути тільки гарною – цього замало. Те саме стосується інформаційно-курортного центру. Тож коли депутати дослухаються до цих слів і приймуть рішення про реорганізацію штату, то весь Трускавець їм аплодуватиме. Бо це найнагальніша потреба на даний час.
Я вважаю, що для таких комунальних підприємств як ГГРЕС, гроші обов’язково треба віднайти. Треба послухати «Раду Старійшин» і запустити КП «Трускавецька ГГРЕС». Це КП значно потрібніше, ніж, наприклад, радіо.
Щодо промоції, то роблять її для Трускавця окремі санаторії. Долучитися готові й готелі, вілли, підприємці. Треба послухати їх – вони знають більше, ніж якась одна людина, яка ніколи цим не займалася і якій просто дали посаду, бо вона з потрібної партії.
Зараз у Трускавці будуть люди на Новий Рік (29 грудня – 1 січня), потім на Різдвяні свята. Будуть заповнені «Карпати», «Міротель», великі санаторії, де є лікувальна база, інфраструктура. Але треба думати й про інших. Я би хотів, щоб депутати мене почули.
Сергій Кнюх: «Ми не дамо нашому місту вмерти!»
Говорить Сергій Кнюх:
– Зібралися ми тоді в жовтні спонтанно, абсолютно не готуючись і не обговорюючи ніяких планів. Зібралися ми через непорозуміння з владою. Особисто я і всі мої друзі, моя команда голосували за Кульчинського. І не просто голосували, а ще й агітували. Ми надіялись, що Трускавець стане кращим містом в Україні, містом, де буде тепло, затишно, приємно жити, де люди б заробляли гроші – місто щастя. А що вийшло? Що зараз ще гірше, ніж при Козиру було.
Податки збільшено в рази, по деяких варіантах в 10-15 разів, наприклад податок на землю. Я зараз знаходжуся в судових спорах з міськвиконкомом через зміну ними податку на землю для тих підприємств, які більше ніж три роки від отримання дозволу на будівництво не здали даний об’єкт в експлуатацію. Але ж є різні обставини! Для прикладу, я купив у своєї тітки, яка була засуджена і вислана на 25 років, недобудову. І трохи добудував, але об’єкт запустити наразі не можу з ряду причин. Мої сусіди, які взагалі нічого не роблять, під дію тієї постанови не потрапляють, а я – так. Де ж справедливість?
Замість 600 гривень в рік я плачу 7 тисяч 800 гривень, а один мій друг, який купив недобудований об’єкт за 200 тисяч, тепер заплатив земельного податку 102 тисячі замість 4 тисяч, і таких прикладів є багато. Забудовники не тому не закінчують об’єкти, що не хочуть! На це є об’єктивні причини, зокрема брак грошей, війна, інфляція, податковий тягар, відсутність курортників у місті.
Нема людей!!! Що нам там представники влади кажуть? Вони обманюють, якісь проценти накручують. За часів СРСР, про це я особисто говорив зі Стародубом Георгієм Михайловичем, було 400 тисяч відпочивальників в рік. Не 240, як казав Петро Михайлович Пилат, бо це було тільки в системі «Трускавецькурорту», а 400! Дай Боже нам хоча б 100 мати.
Що робиться? Нічого не робиться! Зараз люди, які очолюють у міськвиконкомі той сектор – повний нуль! Не мають ніякої підготовки, не мають знань, абсолютно не мають поняття, як потрібно працювати в цьому напрямку. Але вони сидять, протирають штани і забирають наші гроші. І на моє зауваження під час зустрічі з мером, що вони проїдають наші гроші була така фраза: «Що Ви туди лізете? Ви хочете ввійти в історію Трускавця?». Це одна там юристка так казала. Їм комфортно так «працювати».
В нас податки найвищі в області! Добре, якщо ви хочете робити такий високий податок за землю, то всі мають платити такий податок! А в нас вибірково… Нема в законодавстві, щоб робити градацію – ти такий, а ти сякий, ти товстий, а ти худий чи лисий. Закон має бути один для всіх. А в Трускавці, на жаль, чомусь не так.
Якщо міська влада нас не почує і ігноруватиме, то ми мирно, культурно, законним шляхом вимагатимемо відставки міського голови. Тому що за два роки не зроблено нічого, хоча і є різні хвалькуваті заяви.
На Андрія Кульчинського були великі надії, зважаючи на його обіцянки, його інтелігенцію. Що маємо в результаті? Штат роздутий, а це ж фінансування. Треба втричі скоротити штат міської ради. За комуняк було 38-42 працівників, а зараз 136! Це при тому, що тоді все було державне, треба було наглядати, а тепер за ким наглядати, все ж приватне! В Стрию менший штат! Так що з 136 можна залишити 50 – вистачить.
ГГРЕС має бути в першу чергу! Для Трускавця нема іншого такого питання по важливості як збереження гідромінеральної бази! Інше діло – забрати, відкупити чи іншим шляхом. Все – і джерела, і бювети – має бути власністю громади. Це на початках треба дати підтримку комунальній ГГРЕС, а далі це буде підприємство, яке окупиться. Зараз, за певними даними, ГГРЕС має в місяць 1 млн. 500 тис. – 1 млн. 600 тис.
Скорочувати треба в місті витрати. Для прикладу, навіщо на радіо купувати фотоапарат? Ви лише вдумайтеся – радіо і фотоапарат! 20 тисяч. Абонентів щороку менше, то навіщо закладати фінансування проводового радіо на 2-3 роки?
Дуже швидко проскочило прийняття бюджету. Бюджет розкрадається, розписується, розпилюється. Роздуті штати в лікарні так само треба скорочувати. Голова ж хоче приєднання сіл, щоб виправдати той великий штат міської лікарні. Бо все одно колись спитають за це!
Не проводяться через «Прозоро» договори і виконання робіт. Є п’ять чи трохи більше фірм, які «прикормлені» коло голови і його заступників, і тільки вони виконують роботи. Ці фірми не є спеціалістами. Наприклад, територію біля готелю «Клуб рН» асфальтував пан Крамар. Він що, асфальтна фірма, дорожня фірма? Ні, він фірма-прокладка. І так само по всіх інших виконаннях робіт. Виконуються, для прикладу, роботи по укладанню в парку доріжки з бруківки. Розцінки – завищені в 3-4 рази. А мені кажуть: «Звертайтеся в прокуратуру». Ми писали, але прокуратура нічого не робить.
Я з будівництвом знайомий, інші люди теж. Давайте, ми зробимо громадський аудит, і докажемо, що крадуть, розкрадають гроші. Що, голова не в курсі? Та без нього не робиться ні одного кроку в Трускавці. А урни як купувалися, по 5 з чимось тисяч одна урна?
Місто наше гине. Я як корінний трускавчанин, так само Віра, Олександра, Наталія, Віктор, Олександр Павлович – ми не допустимо того!
Влада хоче свою кишеню, свою наживу поставити над містом. Не буде того! Ми знаємо більше, ніж вони собі навіть уявляють. Ми не дамо нашому місту вмерти! Що би вони проти нас не висували, як би вони не обзивали нас та як би нас не принижували…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень