Сьогодні спілкуємося з Олексієм Балицьким, кандидатом в депутати Львівської обласної ради від Трускавця та першим кандидатом у списку Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до Трускавецької міської ради.
– Пане Олексію, у 2010 році трускавчани Вам довірили представляти інтереси нашого міста в обласній раді. Що Вам вдалося зробити для Трускавця? З чого Ви починали свою діяльність?
– Почну з того, що треба чітко розмежовувати функції депутатів різних рівнів. Бо багато людей думають, що чим «більший» депутат, тим більше він може зробити для міста. Тобто, що депутат міської ради може зробити небагато, обласний більше, а депутат Верховної ради взагалі може все.
Насправді це не так, їхні функції чітко розмежовані. Депутат Верховної ради – це законотворча діяльність, тому коли виборець звертається до нього з проханням, наприклад, відремонтувати дах, то все одно такі звернення повертаються на місця, в орган місцевого самоврядування. Ні в державному, ні в обласному бюджетах кошти на ремонт дахів не передбачено.
Тепер щодо зробленого. Постараюся розповісти коротко і в хронологічному порядку. В 2011 році ЗАТ «Трускавецькурорт» розпочав буріння свердловини 68-РГД в курортному парку, неподалік колишнього Дептаку. Як балансоутримувач та власник ліцензії вони, звісно, вправі робити ті роботи, які в них є по регламенту, але це має здійснюватися відповідно до закону. А коли законом нехтується, коли органи місцевого самоврядування не повідомлені про ці роботи, не отримали належні документи, то це виглядало так: «Ми великі і ми плювали на всіх. І ми будемо робити, що захочемо, ні в кого не питаючи дозволу». Тоді ми ж їх поставили на місце. Осадок від цієї історії залишився по сьогодні – коли заходжу в «Трускавецькурорт», то там понині згадують мене «не злим, тихим словом»…
Наступне – справа з відчуженням земельної ділянки в курортному парку. Це теж був 2011 рік. Була спроба продати земельну ділянку в першій санітарній зоні, розмістили відповідне оголошення на сайті Трускавецької міської ради. Моїм втручанням, моїми зверненнями та запитами цей процес було зупинено і ділянка не була продана. Нагадаю, що купити землю мав той же ЗАТ «Трускавецькурорт».
Далі – аварійний будинок на вулиці Бориславській. Всі звернення мешканців до міського голови Трускавця не давали жодного результату. Люди звернулися до мене. Хоча виділити кошти з обласного бюджету ми не могли, та своєю наполегливою позицією вдалося досягти позитивного вирішення цього питання. Довелося залучити і обласну санстанцію, і держархбудконтроль – в результаті цей аварійний будинок було ліквідовано, адже він становив загрозу для мешканців, а ще там поруч був дитячий майданчик.
– В 2011 році гучною була справа з відмиванням коштів до Євро-2012…
– Будівництву доріг до Євро-2012 можна приурочити окремий розділ. Всі бачили, що проходило відмивання грошей. Я розумію, що міського голову поставили в таке положення – або ми ці гроші дамо, або заберемо. Якщо він нічого сам не міг вдіяти, не міг протистояти тиску, то треба було заручитися колегіальною підтримкою депутатів, порадитися з громадою. Складні рішення треба приймати колегіально. А так ми стали співучасниками злочину Цимбалюка, який просто використав 17 мільйонів.
Ми блокували цей ремонт доріг, то на мене поступали дзвінки в міліцію, були навіть вказівки посадити мене в тюрму за це.
Я чітко декларував – 17 мільйонів витратили на ті вулиці, які не потребували ремонту. По цьому питанні я неодноразово виступав на сесії Львівської обласної ради, показував фотографії, говорив тодішньому заступнику голови Львівської ОДА Губицькому: «Ви вкрали 17 мільйонів і ще співучасником зробили міського голову Трускавця, то зараз мусите зробити вулицю Бориславську». І ми змогли «добити» це питання, вулиця Бориславська була включена в перелік і її тоді теж зробили. Так що ремонт вулиці Бориславської вважаю своєю заслугою.
– Знаю, що депутату часто доводиться вирішувати «дрібні» питання…
– Для когось вони дрібних, а для декого дуже важливі. По Данилишиних, 55 була проблема з газопостачанням – будинок відключили від газу. Ми спільно з головою фракції «Свободи» в Трускавецькій міській раді, депутатом Богданом Габшієм їздили в Дрогобицьке УЕГГ, у «Львівгаз» і змогли це питання вирішити в короткий термін. Хоча воно було складне, були технічні питання. Ми домовилися з п. Бохонком про нарощення коминів і питання було зняте.
Також в цьому мікрорайоні виникла проблема з електропостачанням – це будинки 47, 49 на Данилишиних. Здається, ніби дрібні питання, але для мешканців цих будинків вони надзвичайно важливі.
Постійно проводилося спілкування з людьми, до мене приходили на прийом мешканці Трускавця і ми в рамках можливого надавали їм допомогу. Я маю на увазі кошти, які можна було надати трускавчанам з фонду Львівської обласної ради.
Коли я вже став головою екологічної комісії обласної ради (кінець 2012 року), то стало значно більше роботи по області. Та Трускавець ніколи не був поза моєю увагою. Для прикладу, в минулому році до переліку першочергових природоохоронних заходів, які фінансуються з обласного бюджету, було включено реконструкцію курортного парку. Фінансування склало 1 млн. грн. Скажу відверто – на всю область фонд складав 20 млн. грн. і сума 1 млн. на Трускавець була найбільшою в цьому переліку. Непросто було на комісії чи в депутатському корпусі відстояти це, але мені вдалося.
Якщо б роботи з реконструкції парку розпочалися, то продовжити їх можна було б вже за кошти міністерства. Бо в Києві при міністерстві є такий же фонд, а там є можливість отримати кошти, якщо це об’єкт не «нульовий», а вже на стадії роботи. І ми мали реальну можливість розпочати реконструкцію курортного парку, який має бути окрасою нашого міста. На жаль, цього не сталося, кошти повернулися в обласний бюджет і це дуже погано.
Цього року в нас за рахунок перевиконання бюджету по митних платежах на останній сесії був перерозподіл і прийнято рішення спрямувати гроші на ремонт доріг загального користування. Спільно з головою профільної комісії облради Михайлом Задорожним ми добилися виділення коштів на ремонт дороги Стебник – Трускавець. Це 100 тисяч гривень. Ми обговорили це питання також з Андрієм Кульчинським і таким чином процес виконання ремонту цієї дороги було пришвидшено.
– Ви знову йдете в обласну раду, тож які завдання ставите для себе першочергово?
– Першочергове завдання для Трускавця – це додаткове фінансування з інших джерел. Враховуючи те, що я працюю на керівній посаді як в адміністрації, так і в раді, я бачу як вся область працює над залученням цього додаткового ресурсу. На жаль, Трускавець у цьому питанні не зробив жодного кроку в будь-якому напрямку. Однозначно, що треба лобіювати і використовувати кошти обласного бюджету – чи то по мікропроектах, чи з фонду охорони навколишнього середовища, фонду регіонального розвитку тощо.
Друге – це державні фонди. Цього року ми спільно з групою депутатів Верховної ради між фракційного об`єднання «Львівщина» підготували лист за підписом голови ЛОДА, в якому ми передбачили перелік пріоритетних об’єктів для фінансування з фонду природоохоронного навколишнього середовища. Я сам особисто туди включив реконструкцію курортного парку у Трускавці. Цей лист до міністра за підписом голови ОДА особисто відвіз депутат – керівник між фракційного об`єднання «Львівщина». З Трускавця потрібно було подати пакет документів. Цей пакет документів послали «Новою поштою»…
Чому не можна було власноручно занести, можливо виникають якісь запитання чи зауваження, можливо потрібні додаткові роз’яснення, можливо треба щось поправити…
Виглядає на те, що в наших керівників місцевого самоврядування у Трускавці немає довіри в те, що цей проект може бути реалізований. А я впевнений, що він може бути реалізований. Просто потрібно їхати, потрібно стукати. Стукайте і вам відчинять…
Для прикладу, міський голова Золочева в нас в департаменті буває кожний тиждень. Він щотижня готує якісь документи, їздить до Києва, стукає – і є результат. Золочів цього року з державного бюджету отримав фінансування до 10 млн. грн. Великий Любінь отримав 8 млн. грн., Городок – 6 млн. Це великі кошти, але вони їх отримують. Бо ходять, їздять, стукають.
Тому це перше питання, яке я ставлю перед собою – залучення додаткових коштів. Але слід розуміти, що має бути співпраця. Не має бути такий ігнор… Я не скажу, що в нас погані стосунки з міським головою. Але такий холодок, ігнор все ж є. З самого початку, коли ми не підтримали кандидатуру Шумина на посаду секретаря ради, коли виступали проти буріння свердловини, відмивання коштів на ремонті доріг. Відвертого цькування ніби немає, а от холодок є.
– Говорячи про стосунки з владою Трускавця, Ви сказали, що нема відвертого цькування. Але проти «Свободи» теперішня трускавецька влада веде цілеспрямовану політику дискредитації ще з 2010 року…
– Я скажу свою думку, а оцінювати будуть виборці. Громада поставила оцінку на виборах до Верховної ради 2012 року. Цькування «Свободи» у Трускавці дало те, що «Фронт змін» мав набагато меншу підтримку, ніж «Свобода».
Якщо взяти ситуацію на сьогоднішній день, то ВО «Свобода» має у Львівській області біля 9% підтримки і біля 10-12% підтримки у місті Львові. А скільки відсотків підтримки має зараз «Народний фронт»?
– «НФ» не йде на вибори…
– Не йде тому, що не має підтримки… Якщо говорити об’єктивно, то він має від 1 до 2%.
– А якщо у Вас була б хороша співпраця з трускавецькою владою?
– Якби була тісна співпраця, то ми мали б конкретний результат, могли б спільно робити багато проектів. У тому числі залучення міжнародних донорів, міжнародної технічної допомоги – по такому принципу успішно працює Новий Розділ. На реконструкцію в Моршині курортного парку Європейський Союз виділив 500 тисяч євро, європейські кошти отримала Східниця… Чому ми в Трускавці не можемо задіяти європейські гранти, які є на сьогоднішній день?
Я був присутній на зустрічі, яку проводив голова Львівської обласної ради з представниками Євросоюзу і був чіткий месидж – Україна навіть на половину не використовує ті кошти, які Євросоюз передбачив на співпрацю з нашою державою. Тобто якщо Євросоюз виділив для співфінансування, на розвиток для України умовно кажучи один мільярд, то Україна не використовує навіть 500 мільйонів.
Це є перше завдання, яке нам слід перед собою поставити. Є терміни подання заявок, до 1 січня будуть визначені цілі на проект «Польща – Україна – Білорусь» і з початком нового року ми вже маємо знати, що будемо подавати. Але має бути спільна робота. Бо коли будемо як лебідь, рак і щука, то це буде тупцювання на одному місці.
І ще хочу наголосити на важливій речі – один депутат в раді без підтримки фракції не вирішить нічого. Це моє перше депутатство, але я чітко зрозумів – якщо в тебе нема підтримки, якщо ти не на керівній посаді, то ти будеш чесним, справедливим, але не зможеш нічого вирішувати, не зможеш впливати.
Мені пощастило, бо я був у складі сильної фракції «Свободи» в обласній раді і колеги з розумінням ставилися до моїх пропозицій.
– Чи є щось таке, за чим шкодуєте? Я маю на увазі, що хотіли зробити як депутат, але Вам не вдалося…
– Я в житті живу за таким принципом, що стараюся не шкодувати ні за чим. Наведу такий приклад – нам вірять маленькі діти. Якщо я свою донечку візьму за руку і її поведу, то вона мені довіряє, покладається на мене повністю. Чи я буду вести її в ліс, чи в болото, чи в воду – то вона навіть за мною у воду піде, бо вона мені вірить як батькові. Чому я маю мати сумніви, коли наш Батько нас веде? Можливо, це ліричний відступ, але я в житті ніколи не шкодую за тим, що сталося. Бо я впевнений, що те, що сталося, вийде на краще як мені, так і навколишнім.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень