Була б дуже бідна історія України без імен, які народила земля Трускавця – Василь Білас, Дмитро Данилишин, Роман Різняк, Дарія Гусяк… Але не лише героїв дарує земля наша, вона народжує й світочів думки. Так золотом в історію української науки вписано ім’я Ореста-Нестора Мацюка, – такими словами розпочав 24 червня 2012 року урочисту Академію з нагоди 80-ліття з Дня народження Ореста Мацюка, організовану Радою старійшин, краєзнавець і співавтор дослідження про Трускавець з Орестом Мацюком Іван Скибак.
Орест-Нестор Ярославович Мацюк — український історик, архівіст і знавець філіграней водяних знаків на папері, історик паперу, краєзнавець, доктор історичних наук (1995), професор (1997), заслужений працівник культури України (1994).
Народився 24 червня 1932 р. у Трускавці в родині вчителів. Помер 17 липня 1999 року.
У 1956 році закінчив економічний факультет Львівського сільськогосподарського інституту. У 1972 закінчив Московський державний історико-архівний інститут. Знав кілька мов, вільно володів польською й німецькою, в архіві освоїв латину. Навчився палеографії, хронології, метрології, дипломатики. Був джерелознавцем, бібліографом, навчав тонкощів архівної справи молодших колег і дослідників, щедро ділився з колегами темами та джерелами. Саме Орест Мацюк знайшов документи, що підтверджують наявність друкарень у дофедорівський період і на інших землях України.
Науковий ступінь доктора історичних наук отримав без попереднього захисту кандидатської дисертації за монографію «Історія українського паперу».
Професор Львівського державного Університету, директор Центрального державного архіву в м. Львові (з 1991 року), Орест Мацюк відомий широким колам істориків, архівістів, спеціалістів різноманітних допоміжних історичних наук країн Європи та поза нею.
Та за цими офіційними рядками біографії стоїть не сухий ідеал, а жива добра людина. Поділитися спогадами про Ореста Мацюка 24 червня приїхали в Трускавець багато його друзів, однокласників, однокурсників, колег. Так, заступник Ореста Мацюка у Львівському державному історичному архіві Іван Сварник чесно відзначив, що адміністратор з Ореста Мацюка був не дуже добрий. Але він мав хист історика, іскру Божу дослідника, який зробив надзвичайно великий внесок в розвиток архівознавства. Фундаментальне дослідження про Галицьке намісництво, історія українського паперу та дослідження фортифікаційних споруд України ніколи не втратять свого наукового та довідникового значення. Орест Ярославович був дуже ретельним і наполегливим в роботі, вважав, що за рік роботи в архіві можна вивчити хіба що де розміщений туалет та читальний зал. Разом з тим Орест Мацюк був дуже скромним, одна з тез: «Якщо хтось думає, що він незамінний, нехай запхає палець у воду, витягне і подивиться, який слід залишився…»
Та сам Орест-Нестор Мацюк виявився незамінним. З його смертю його дослідженнями продовжують користуватися, та ніхто не продовжує вивчення важливих тем…Це був справжній патріот України, який вболівав за кожний клаптик паперу, створеного на наших теренах.
Дуже детально про трускавецький родовід Ореста Мацюка розповів керівник краєзнавчого клубу «Сива давнина» Микола Іваник. Спогадами про роки навчання в школі поділилися товариш Ореста Мацюка зі шкільних літ, трускавчанин, доцент Львівської комерційної Академії, член президії Ради старійшин Михайло Мацько та однокласник та родич – троюрідний брат мами Ореста Розалії – Зеновій Габшій.
П’ять років вчився разом з Орестом Мацюком у Львівському сільськогосподарському інституті та жив в одній кімнаті Зеновій Кадюк. Він розповів, що Орест вже під час навчання проявив інтерес до архівної справи, історії. Годівля тварин та використання сільгосптехніки, які вивчали в інституті, цікавили його менше. Він досконало знав німецьку мову, захоплювався спортом.
З трьома конкретними пропозиціями, як на сесії Львівської обласної ради, виступив доктор історичних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету Богдан Якимович: здійснити мрію Ореста Мацюка і відкрити музей-папірню; встановити меморіальну табличку на будинку, де народився і жив дослідник; до 85-річчя історика видати друге, доповнене видання спогадів про Ореста Мацюка «Незакінчена подорож», бо, як кажуть латиняни, verba volant, scripta manent. – слова відлітають, написане залишається.
На урочистій Академії виступив також міський голова Руслан Козир. Всім присутнім за добрі слова та пам’ять про чоловіка подякувала дружина Ореста Мацюка Надія Мацюк. На завершення зустрічі найближчі друзі виїхали до будинку, де народився Орест Мацюк і де планується встановити меморіальну дошку, та мали святковий обід в готельно-курортному комплексі «Карпати».
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень