На місці дитячого майданчика, найбільшого та найкращого у Трускавці – нова ошатна будівля прокуратури міста. На місці зелених насаджень, обізваних «сухостоєм» – новий шикарний базар в самісінькому центрі Трускавця, на вулиці Шевченка. Ці два «подарунки» чесній громаді Трускавця від заможної влади були піднесені в четвер, 25 квітня, на другому пленарному засіданні XXVI сесії Трускавецької міської ради. Перший «подарунок» без жодних обговорень чи заперечень, другий – після кількох спроб, після повернень до голосування та телефонних та особистих розмов голови з депутатами та депутатів між собою (в кулуарах під час проведення сесії).
В запитах піднімалися різноманітні питання – від пропозицій перейменувати «Міротель» чи «Янтар» в «Терещук» (натяк на ситуацію довкола скверу навпроти мерії) та відкрити для руху вулицю Шевченка, бо шофери вже не годні далі терпіти їзду та об’їзди трускавецькими дорогами і до дискусій, чи варто відкривати для руху заїзди біля «Інтексмаркету» на Івасюка. Депутати зібрали кошти для підтримки хворої трускавецької дитини, яка проживає на вулиці Стуса та потребує негайної операції (бажаючих дізнатися більше та підтримати просимо тиснути тут), а також підняли кілька дрібних тем, пов’язаних з комунальним господарством та станом пасажирських перевезень у місті. Було повідомлено, що генеральний СГК «Дніпро-Бескид» Олександр Чебаненко дав попередню згоду на заміну теперішнього «лежачого поліцейського» на Мазепи на бруковану перешкоду, котра б стримувала там рух задля безпеки відпочивальників.
Отже, сесія не обіцяла бути цікавою, бо більшість питань – земельні. Але диявол ховається в дрібницях. Прихід на засідання прокурора міста Лонгіна Мігоцького в час, коли машина заступника прокурора Львівської області Романа Вацьківського в’їжджала в Трускавець, щоб не спізнитися на прийом громадян у приміщенні на вулиці Річки, 31, свідчило, що буде щось важливе. Дійсно, за поданням обласної прокуратури потрібно було виділити земельну ділянку під будівництво нового приміщення прокуратури Трускавця. Міська влада вирішила так догодити як нікому – землю знайшли на вулиці Мазепи, вище від колії. 
Те, що тут знаходиться великий, гарно відремонтований та завжди заповнений дітьми дитячий майданчик, не хвилювало ні голову Руслана Козира, ні міських обранців. Ніхто не висловив жодного застереження, що, може, громада проти, батьки проти, врешті-решт, діти проти. Що, може, варто все-таки пошукати інше місце, достойне прокуратури і яке не викликатиме заперечень ні в кого. Та де там! Під час голосування тільки один депутат утримався, зате 28 осіб включно з мером міста не посоромилися підняти руки за це рішення. До честі прокурора, він запропонував включити в рішення пункт, згідно якого інвестор збудує дитячий майданчик. Зрозуміло, що на цій території місце під майданчик – або буквально під стінами житлових будинків (Мазепи, 34), або під самісінькою колією в болотистій місцевості, або ж з іншої сторони колії, де тепер корчі та багнюка. Як казав Ленін, все краще – дітям. Втім, можна аргументувати і тим, що наші діди-прадіди не бавилися на жодних дитячих майданчиках, а якось виросли. Праця робить вільною, а хто хоче жити як людина, має працювати як віл та кінь укупі. Так що удар по дітях завдано жорстоко, немилосердно, цинічно і з гарним обличчям. Адже діти – не виборці, кому вони здалися зараз…
В принципі, діти хай ходять у ліс і прибирають за дорослими, це теж варіант. Бо бавитися неподалік нової будівлі прокуратури не дуже то й випадає, хоча й обгороджена вона, напевно, буде високим парканом. Та навряд чи почуватимуться батьки в своїй тарілці, сидячи на лавочках, якщо вони будуть, і дивлячись на своїх дітей на гойдалках чи гірках, якщо вони будуть, неподалік такого солідного правоохоронного органу, яким є прокуратура.
Автор цих рядків і сам не один раз проводив час з дітьми на цьому майданчику, де є аж чотири справні (!) гойдалки, наповнена піском пісочниця, три (!) гірки для спускання (і всі діючі!), стилізований під старовину недобудований замок, драбинки, велика площа, щоб діти могли побігати та інші атракції для дітей. Але заможна влада може собі дозволити таку розкіш – віддати місце, де знаходиться майданчик, під будівлю. І неважливо, що там буде збудовано.
Як поінформував прокурор міста Лонгін Мігоцький, інвестор побудує нове приміщення для прокуратури, натомість забере собі стару будівлю на Річках. Влада (а може й громада) матиме ту користь, що тоді за земельну ділянку під будовою на Річках цей інвестор, який набуде на будівлю права власності, платитиме оренду. Влада ж подає цю інформацію просто як «обмін земельними ділянками»…
Цікаво, що за останній час з вулиці Річки виїхали територіальний центр обслуговування пенсіонерів (на Стебницьку, 66), центр зайнятості (на вулицю Івасюка), переїжджає міський суд (на Мазепи, 21), нещодавно закрилася санстанція у провулку Тихому, 1 (це біля тих же Річок). Якщо після прокуратури з Річок захоче з’їхати ще й державне казначейство, то це може стати сигналом якоїсь спланованої акції. Або дійсно колись Трускавець затопить фекаліями і Річки постраждають першими, або хтось дуже вагомий законспіровано збирається в своє володіння взяти одну з центральних трускавецьких вулиць.
Друге резонансне питання стосувалося іншого «благоустрою», тепер вже не на Мазепи, а в центрі. Обабіч вулиці Шевченка, яка згідно «благих» намірів трускавецької влади мала б стати пішохідною зоною, постане ще один «красень»-ринок.
Передісторія нового трускавецького «шанхаю» така, що є підприємці, яких не влаштовують умови на ринку «Дукан». Вони звернулися до влади, мовляв, цінова політика на «Дукані» їм не підходить. І хоча «Дукан» розрісся і вшир, і вверх, а збоку ще виріс так званий «комунальний» базар на комунікаціях «Міротелю» та «Медпаласу», підприємців не меншає. Незважаючи на намагання влади міста позбутися стихійної торгівлі, кількість торгівців в центральній частині міста-курорту не зменшується. Навіть в парку як продавали сир-сметану, шоколад та інший нехитрий крам, так і досі продають. Це переважно незаможні трускавчани або люди з сусідніх сіл.
Але якщо хтось думає, що мова на сесії йшла про цих людей, той помиляється. Трускавець фактично окупували підприємці з Івано-Франківшини, Закарпаття та інших безкраїх просторів нашої батьківщини. Вишиванки, сушені грибочки, коци та камізельки, дерев’яні дощечки, сувеніри, хустки барвисті і вовняні, калоші і ремені, шкарпетки і мед, напої і амулети від пристріту та зурочення – продається все, чого душа забажає. Тож ринок необхідно розширювати.
Аргументи, які наводили присутні на користь прийняття такого рішення: якщо рішення не підтримати, то двоє мешканців вулиці Івасюка втратять робочі місця (депутат Гарванко), підприємці прийдуть протестувати під міську раду (міський голова Руслан Козир), в цьому нема нічийого особистого інтересу (заступниця мера Валентина Бодак), кошти підуть на благоустрій (заступник голови Юрій Яворський), для підприємців це єдиний метод утримати свою сім’ю (депутат Ткаченко). Цікаво, коли розвалювали КП «Наше місто», то про робочі місця (в тому числі для мешканців Івасюка) депутати не думали…
Цікаво, що для облаштування базару знову різатимуть дерева. Спочатку було сказано, що ще нема подеревної зйомки, потім головний архітектор міста Олександр Грищенко доповів, що така зйомка вже є і то кілька днів тому вона поступила, а врешті присутніх «заспокоїли», що зрізатимуть лише «сухостій» і будуватимуть між деревами, бо це ж малі архітектурні форми, а не капітальні будівлі.
Спочатку це питання підтримало 22 особи, потім його переголосували, та все одно більше 23 не назбирувалося. Врешті-решт до питання повернулися знову за наполяганням міського голови і знайшлося тих 27, що проголосували за це питання. Подаємо прізвища тих, хто підтримав на поіменному голосуванні ідею спорудження базару в центрі Трускавця (в алфавітному порядку): Юрій Беднарчук, Василь Белз, Володимир Возняк, Ігор Гарванко, Іван Герльовський, Михайло Гладкий, Роман Калічак, Олег Кіселичник, Андрій Кульчинський, Михайло Малащак, Серій Мойсеєв, Володимир Наконечний, Олена Пилат, Наталія Пономаренко, Володимир Попик, Володимир Симович, Іванна Спурза, Ігор Стасик, Богдан Стасишин, Олександр Ткаченко, Михайло Хомич, Володимир Чапський, Петро Шумин, Євген Юник, Андрій Юник, Олег Ярема, Руслан Козир.
Натомість утрималися Євстахій Буняк, Богдан Габшій, Михайло Кіселичник, Ігор Ластовецький, Святослав Павлечко, Богдан Процишин, Анатолій Стародуб, Ігор Струбіцький, Павло Швець. Решта депутатів були відсутні на цьому пленарному засіданні.
Також на сесії були розглянуті і інші питання – по «Золотій Короні», «Юрмалі», гаражах. Тут панувала демократія – одні питання приймали, інші відкладали, третім відмовляли. А дійсно, коли питання не є принциповими для мера, то чому не попустити віжки і не дати депутатам волю? Головне, щоб була видимість роботи на благо громади. Так що громада матиме новий базар і нову прокуратуру на місці дитячого майданчика. Лозунг «Тут буде місто-сад!» можна тепер озвучувати як «Тут є місто-базар!». Але кричати «Дякуємо!» чи «Слава!» щось не хочеться. Підійшло б «Гірко!», але у значенні не весільному, а первинному…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень