У свіжому номері газети екс-мера Трускавця Р. Козира «Джерела Трускавця» вміщено статтю за підписом аноніма під назвою «Трускавець чи базаробювет». Стаття надзвичайно обурила місцевих підприємців, яких у анонімній публікації виставлено хабарниками (мова про звинувачення у дачі хабара в розмірі 200 гривень «трускавецьким владоможцям»).
Оскільки в суд подавати на «жовту пресу» за анонімну статтю підприємцям немає сенсу, то вони вирішили спростувати брехню за допомогою найпопулярнішого у Трускавці сайту «Трускавецький вісник».
– Брехня на брехні, – коментує писання «козирних» «акул пера» підприємець Ірина. – Перша брехня – буцімто хтось щось дає владі, я маю на увазі згадку про 200 гривень. Друга брехня – що теперішні охоронці не справляються зі своїми обов’язками, бо нібито тільки «Дельта» справлялася, а АТОвці і теперішні фахові охоронці не бачать стихійної торгівлі. Люди торгували, торгують і будуть торгувати, бо до цього їх спонукають важкі життєві обставини. Я можу аналізувати всю статтю і не бачу там жодного правдивого слова. Ми, підприємці, подумували подавати в суд, бо знаємо, хто криється за псевдонімом «Галина Улинець» – всім відома Оля. Але попробуй це доводити в судах, тільки час і нерви витрачати. Тому вирішили відреагувати таким чином – висловити свою позицію через «Трускавецький вісник» і сказати, що абсолютна більшість публікацій в «Джерелах» є з розряду чуток. І вірити цьому немає сенсу.
– А що лишається козирним писакам? – розмірковує пан Олександр. – Хіба що паскудити нову владу. Бо якби мали хоч трохи розуму і писаки, і так звані «дописувачі», то задумалися б: і чого це людям треба йти торгувати на вулицях міста? А відповідь проста – люди виживають як можуть, бо роботи немає ні молодим, ні старим. А якщо й мають, то на жебрацькі зарплати та пенсії вижити неможливо! Не кажучи про те, щоб заплатити за комуналку… І я торгую теж, бо за 949 грн. пенсії жити не можу! Я ще не зустрічав жодного незадоволеного відпочивальника, який по дорозі до та з бювету може купити собі фруктів та овочів, трав`яні чаї… Це їм економить багато часу, бо процедури з`їдають той час, коли б можна потинятися базарами та магазинами. Так що борзописці виконують наказ “фас” і вся громада чудово знає замовників…
Позиції мешканців Трускавця стосовно стихійної торгівлі є різними. Так, дехто виступає категорично проти того, щоб в парку торгували, проте є й такі, які не вбачають у цьому нічого поганого.
– Хіба ця торгівля шкодить «Нафтусі»? – запитує трускавчанин Олег. – А, можливо, більшої шкоди завдають новобудови в центральній частині міста і невирішена проблема з вигрібними ямами на вулиці Франка? Чому старенька бабуся, яка продає ягоди чи молочну продукцію, викликає таку злість? Чи може назвати хтось хоча б один випадок, щоб купівля сільськогосподарської продукції з рук призвела до харчового отруєння? Ні, такого не було. Так що нема чого ганяти людей, які і так виживають…
– На європейському курорті, яким себе позиціонує Трускавець, торгівля має бути впорядкована, – має іншу думку з цього приводу трускавчанин Іван. – Є спеціально відведені місця, де є контроль за продукцією, котра продається – і все. Ніяких жіночок у парку з їхніми шоколадом, сиром, сметаною та одягом з Китаю.
А якої думки про стихійну торгівлю в парку відпочивальники? Гадаємо, позиція відпочивальниці Алли Ковальової з Сум є яскравим прикладом того, що для гостей курорту головне – це зручність, а все решта – інсинуації, які їх не цікавлять. Цією заміткою Алли Ковальовою, розміщеної в мережі Фейсбук 5 вересня 2016 р., і завершимо спростування публікації з-під пера аноніма.
«Шановні депутати, звертаюсь до вас від імені громадян, які відпочивають у місті-курорті Трускавець. Протягом останніх двох тижнів ми спостерігаємо грубі дії представників місцевої влади та поліції відносно місцевих жителів, котрі продають залишки сільгосппродукції з власного господарства, тобто: малину, ожину, полуницю, горіхи, бринзу тощо. Продають вони свою продукцію відпочиваючим недалеко від бювету або в лісопарку. Це дуже зручно для нас, відпочиваючих, а для деяких хворих це єдина можливість придбати свіжі ягоди чи молочну продукцію, тому що не мають змоги фізично дістатись до ринку. Між іншим, запропонована продукція має відмінну якість, свіжа, охайно пофасована.
Персонально я була свідком такої події біля джерела Юзі, коли молодик ногами позбивав з лавочки пофасовані пластикові кухлики з ягодами малини, котрі хотіла продати старенька бабуся. На наше зауваження про його хуліганські дії молодий чоловік відповів, що є розпорядження адміністрації про заборону торгівлі в парку.
Виникає запитання: кому заважають ці бабусі і з ким воює місцева влада? Ми вважаємо, що замість покращення умов для відпочиваючих, які наповнюють місцевий бюджет, такими розпорядженнями адміністрація умови тільки погіршує. Адже можна обладнати естетичні місця для торгівлі в лісопарку.
Просимо звернути на це увагу і застосувати якісь дії на вирішення цієї проблеми».
Підготував Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень