Минув 2010 рік. Який він був для Дрогобича? Різний. Неординарний, однозначно. Хочеться вірити, що саме в цьому році для міста відбулися зміни на краще. Але рік складається з місяців, багатих на події. Тож підсумуємо основне з того, що відбувалося в Дрогобичі у 2010 році.
У січні вся країна жила виборами Президента. І Дрогобич не став винятком. А вже після виборів люди облишили політику і з цікавістю спостерігали за конкурсом “Красуня Прикарпаття 2010”.
Лютий був сакраментальним питанням для влади – всі обурювалися станом вулиць у місті; а також, відходячи від справ буденних, думали, кого ж можна назвати українською елітою.
Голосно кричать не лише березневі коти, а й політики – Ваврин смішив усіх своїм закликом “іти на барикади” невідомо,за що і за чиї інтереси. За ним тодішній мер міста Микола Гук провокував людей безглуздими витратами з дірявого бюджету та профанічними ідеями відносно суспільного життя. Та найбільше березень запам’ятався плакатами, що встановлювали “гриценківці”.
Квітень – це базар. Дійсно, так, у той час все місто було розбурхане звістками про закриття ринку на центральних вулицях Дрогобича. Як прихильники, так і супротивники цього рішення – всі слідкували за новинами: базару бути чи ні?
У травні нарешті тодішня міська влада розродилася бюджетом Дрогобича на 2010 рік. Звісно, вони залежали від столиці та області, проте… А рискою під бездарним керівництвом Гука містом стала заява йому міських громадських організацій.
З червневих публікацій найбільше привернула увагу читачів вічна тема дрогобицьких доріг і як на цьому роблять великі гроші нехороші люди. У повітрі запахло виборами міських голів та депутатів до місцевих рад, тож мешканці міста вже почали думати, хто ж буде наступним мером Дрогобича?
Липень – гаряча пора. Доречним для жителів міста стало відкриття водойми для купання по вулиці Франка (у “Заліссі”). Також уперше вголос прозвучала кандидатура Олексія Васильовича Радзієвського як кандидата на майбутніх виборах.
У серпні галасу і розбрату між релігійними конфесіями міста наробили несвідомі (або навпаки, надто свідомі) дітлахи своїми малюнками на дорозі. А щодо теми майбутніх виборів, то стало зрозуміло: Гукові другий термін “не світить”.
Вересневий дзвінок покликав дітей до школи. Разом з уроками розпочалися і шкільні фуршети – саме так називає їх громадськість міста. Водночас, люди дізналися, чому не слід вірити обіцянкам дрогобицької Пори.
У жовтні майбутні вибори вже бриніли в повітрі. Говорили практично винятково про майбутнього мера і депутатів міської ради. Дрогобич жив виборами, сподіваючись на кращу долю.
Листопад показав новий склад міської влади. І тільки. Засмутив місто вбивством молодого хлопця. Та найбільше резонансними, як не парадоксально, стали публікації про директора ЗОШ №10 С.Харитонову та освітянську верхівку Дрогобича.
Грудень прийшов зі снігом. І новим сумом: Дрогобич прощався ще з одним убитим юнаком, який помер через нещасний випадок біля “Шосе”. А читачі Дрогобич Інфо засуджували нечесну діяльність бізнесмена, що ошукує клієнтів, як написала наша читачка.
Написано про всі найважливіші події 2010 року. Якщо коротко – рік як рік. Що було – відійшло в минуле, залишивши свій слід у теперішньому. Традиційно бажаємо Вам, шановні читачі, нехай рік прийдешній буде кращим за попередній. Як для нас всіх, так і для Дрогобича.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень