Протягом тижня часу, від 20 до 27 серпня, у Трускавці умудрилися тричі зневажити громаду. І це не просто слова. Це факти, які волають о пімсту до неба. Це факти, за які треба садити в тюрму і то довічно. Це знущання з «отих малих рабів німих», які не відважаться нічого сказати поза кухнею і чекають, що їхні думки озвучать журналісти.
Зневага перша – зневага Франка. 
У Трускавці 20 серпня невідомі скинули погруддя Великого Каменяра з п’єдесталу. Дивний збіг – в кінці минулого року громадяни Азербайджану купили суміжну земельну ділянку. А зараз цитата з тижневика «Каменярі»: «… нові власники вже пропонували міській владі за власний кошт встановити бронзовий пам’ятник Франку в якомусь іншому місці за умови, що сквер вони зможуть використовувати для власних потреб». Стає зрозуміло, чому міська влада сприяє панам Гулієвим (один – Імангулу Рустам-огли, другий – Мамед, директор Азтелекому, аналогу Укртелекому) – за сприяння в будівництві біля «Інтекс-маркету» та у сквері Франка бізнесмени з-за кордону збудують приміщення нового суду. Але дуже вже вислужується хтось перед іноземцями, та так, що робить їм ведмежу послугу. Бо вони хотіли сприяння, але напевно не коштом скинення Франка. Бізнес любить спокій, а не грубе варварство. А ось нова цитата з «Каменярів», пояснення начальника УЖКГіБ ТМР Юрія Терлецького вустами кореспондента: «…сенсу відновлювати бетонне погруддя у скверику нема – його можна хіба що трохи підреставрувати та встановити в одній зі шкіл міста». Сьогодні, в день народження Франка, у Трускавці влада його «вшановує» о 12.00 в Народному домі – бо дощ і на центральній сцені буде незручно. Натомість справжні поціновувачі його творчості поклали о 11.00 квіти до підніжжя постаменту. Бо влада міста на День прапора тільки про одного Франка забула – до всіх решта пам’ятників квіти понесли. Сьогодні ж пан Козир на 14.00 робить прес-конференцію з питання вандалізму над погруддям. Та як би не звинувачувала трускавецька влада в акті вандалізму якісь міфічні антиукраїнські сили, все повертається якраз таким чином і всі факти свідчать про те, що ті антиукраїнські сили – в мерії. Як сказав би Степан Бандера пану Козиру: «Та грець з тими моїми ногами, ти живих людей не рухай! І з Франком ти загнув!». Втім, не виключено, що під тиском громадськості влада Трускавця змушена буде відмовитися від своїх попередніх планів та повернути Франка на його історичне місце. А що тоді буде з планами азербайджанців – невідомо.
Зневага друга – зневага закону. 
У Трускавці відзначили День державного прапора. Здавалося б, все добре. Урочиста хода від пам’ятника Бандері до міської ради, виступи мера міста Руслана Козира та депутата ТМР кількох скликань Євгена Юника, потім хода на площу Незалежності. Та вухо різонуло «разом з нами участь у святкуванні Дня державного прапора бере кандидат у депутати від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Роман Ілик”. Це сказала ведуча заходу, але звичайно ж, ініціатива належала не їй. Таким чином у трускавецькій мерії зневажили закони про вибори народних депутатів та про місцеве самоврядування, адже чиновникам не можна втручатися в передвиборчі перегони. А тим більше займатися агітацією на користь будь-якого кандидата. Якщо вже так хотіли виокремити присутність пана Ілика, то могли зазначити, що «з нами святкує голова ЛОО партії «Батьківщина» такий-то”, а не надавати преференції одному кандидату в час, коли в святковій колоні були і інші. Стаття 3, пункт 5, частина 2 Закону України «Про вибори народних депутатів» гласить: «Рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, партій – суб’єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі забезпечується: …забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес…».
Зневага третя – зневага Дня Незалежності України. 
Те, як цього року у Трускавці «відзначили» головне свято нашої держави, не витримує жодної критики. Фактично в цей день не було свята – відзначають в один голос як наші місцеві трускавчани, так і відпочивальники. На центральній сцені – тільки виступи ансамблю «Верховинка» та проспонсорованого міською організацією Партії регіонів виступу гурту «Сагайдачний». Ні феєрверку, ні урочистої частини, ні заходів для молоді, ні свята для старшого покоління. Бо все, на що спромоглася трускавецька влада – увіпхнути у будній день 23 серпня і несіння полотнища, і підняття національного стягу, і концертну програму, яку дивилися не більше півсотні людей, та й то переважно тих, хто стояв на площі з обов’язку. Такої ганьби Трускавець ще не пам’ятає з 1991 року – у всіх сусідніх містах святкували День незалежності України, а в Трускавці влада зробила собі вихідний, начебто вони перепрацьовувалася щодня. І тут вина зовсім не відділу культури, бо ноги ростуть вище…
Дорогі трускавчани, чого ще нам треба після цих трьох зневаг? Чого нам ще чекати? Вандалізму над пам’ятником Шевченку, одним або другим? Відкритого використання адмінресурсу на користь єдиного кандидата «кота Мурчика»? Чи може нас заставлятимуть працювати як рабів на найбільші свята держави, бо пан Козир сповідує принцип «робити – не гріх». Проте ми не забули заповідь «пам’ятай день святий святкувати».
І наостанок фраза трускавецького міського голови Руслана Козира з понеділкової наради 27 серпня: «Якщо їх ковбасить від того, то робимо ми правильно…». Панове трускавчани! А вас часом не ковбасить від того, що робить трускавецька влада?
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень