Петро Порошенко назвав 2016 рік Роком повернення Донбасу.
Мета, звичайно, благородна, але всі розуміють, що за нинішнього путінського режиму її навряд чи можна втілити в життя.
Повернення Донбасу включає в себе принаймні дві складові: повернення, власне, українських територій і українізація Донбасу.
Алгоритм повернення українських територій доволі простий: виведення російських військ із території Донбасу, повернення чотириста-кілометрового кордону між Росією та Україною під контроль українських прикордонників, розформування незаконних збройних формувань на території Донбасу, встановлення української влади, проведення виборів за українським законодавством.
Це дещо відрізняється від Мінських домовленостей, які заводять Україну в глухий кут. Це зовсім не відповідає намірам Путіна. Але, з іншого боку, він би хотів, щоби вже цього року були зняті санкції з Росії. Тому кожна сторона вичавлюватиме із ситуації максимально можливе на свою користь.
У політиків і експертів є чітке розуміння того, які саме зміни до Конституції України можуть бути внесені вже наприкінці січня цього року. Проблема полягає в тому, наскільки це сприятиме поверненню Донбасу і наскільки будуть враховані інтереси України.
На тлі економічної кризи в Росії Україна має шанс по максимуму дотиснути ситуацію. Але тут слід не переграти. Безумовно, розумні компроміси з Путіним можливі, аби не заганяти його у глухий кут. Якщо вже й справді заганяти його у глухий кут, то слід бути абсолютно впевненим, що з нього він живим не вислизне.
Що стосується українізації Донбасу, то це справа не одного року і навіть десятиліття.
Окупант незатишно почуває себе там, де панує українська мова. Донбас, безумовно, повинен стати українським не лише за мовою, а й за своєю суттю. Це зрозуміле і законне прагнення України. Не можна уявити Росію чи Ізраїль, Францію чи Німеччину, де би не панувала автохтонна мова. Слід затямити, що Україна теж належить до числа подібних держав.
Українізація Донбасу неможлива без повноцінного відновлення промислового потенціалу. Український промисловий Донбас має стати чи не основним чинником нашого входження в Європу, зокрема того, що стосується економічної складової.
Українські засоби масової інформації на території Донбасу, українські школи, українська мова в адміністраціях і правоохоронних органах – це лише видима верхівка айсбергу. Це не повинно слугувати самоціллю. Економічне відродження Донбасу як локомотив входження України в Європу – ось основна наша мета. Без Донбасу ми не зможемо повноцінно інтегруватися в Європу. Всі ці гнилі ліберальні ідейки деяких наших письменників, що слід віддати Донбас Росії, бо інакше нам не бачити Європи, – є контр-продуктивними і ворожими, не відповідають реаліям сьогодення. Український Донбас – це наш єдиний шанс увійти до Європи.
Навряд чи 2016 рік стане Роком повернення Донбасу. Але маємо шанс зробити рішучі кроки до досягнення цієї мети. Тоді повернення Криму не здаватиметься нам аж таким фантастичним.
Анатолій Власюк, «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень