Які доходи громадяни зобов’язані декларувати
Податковим кодексом України встановлено, що громадяни зобов’язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), або мають право її подати для отримання податкової знижки та повернення частини сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Обов’язок декларувати доходи виникає, якщо у 2015 році отримано:
– доходи від двох і більше податкових агентів, згідно з п.п.”є” п. 176.1 ст. 176 ПКУ (у разі, якщо сума доходу за рік перевищила 146160 грн.)
– від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ)
– іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ)
– доходи від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 ПКУ)
– доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомості, ящо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170)
– від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, манових чи немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, крім спадкоємців-нерезидентів (п.174.3 ст. 174 ПКУ)
– за ухвалою суду, за яким прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п.п 173.4 ст. 173 ПКУ)
– у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, (у минулому році – більше 609 грн. – п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)
– у разі отримання благодійної допомоги, відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений абз. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ, або використану не за цільовим призначенням
– у разі отримання цільової благодійної допомоги не використаної та не повернутої благодійнику у строки визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170)
– у разі отримання нецільової благодійної допомоги, у разі якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (більше 1710 грн. – п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170)
– у разі отримання додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у сумі, що перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (більше 609 грн. – п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ)
– доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, у випадках передбачених п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ
У яких випадках декларація по майновий стан і доходи не подається
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації за 2015 рік вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;
– зазначені у п.п. “є” п. 176.1 ст. 176 ПКУ доходи від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (менше 146 160 грн.).
З 1 березня запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального (далі – платники податку) до початку здійснення реалізації пального.
Для реєстрації платником податку до початку здійснення реалізації пального необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою J(F)1310301 (далі – Заява).
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Заяви та інших документів в рамках системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) розміщенні на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення /Реєстр електронних форм податкових документів.
Заява може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія). Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання контролюючим органом Заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки Заяви платнику не пізніше наступного робочого дня направляється друга квитанція.
В другій квитанції зазначається інформація про результати розгляду, а саме:
повідомлення про реєстрацію особи платником податку шляхом включення її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників);
або повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, порядку заповнення і подання Заяви.
Звертаємо увагу, що у разі подання Заяви до 01.03.2016 датою реєстрації платником податку осіб, якими подані такі заяви, є дата, що відповідатиме першому дню перехідного періоду – 01.03.2016.
Особа, яка зареєстрована платником податку може направити до ДФС засобами електронного зв’язку в електронному вигляді запит для отримання витягу із Реєстру платників за формою J(F)1302501 (далі – Запит).
Не пізніше наступного робочого дня після отримання запиту ДФС направляє особі засобами електронного зв’язку в електронному вигляді витяг із Реєстру платників. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру платників.
Також переглянути інформацію з Реєстру платників можливо в оновленому «Електронному кабінеті платника» (відкрита та закрита частини/Інформація з Реєстрів ДФС/Реєстр платників акцизного податку).
Інформація про реквізити відкритого електронного рахунка ДФС буде надіслано платнику податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття у вигляді повідомлення.
У разі виникнення питань, пов’язаних із запровадженням СЕАРП платники мають можливість звернутися за багатоканальним телефоном: 0-800-501-007. Інформація надається щоденно у робочі дні з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хвилин.
Як оподатковується спадщина i подарунки
Громадяни, які у минулому році отримали будь-які об’єкти спадщини чи дарування від осіб, які не належать до членів сім’ї першого ступеня споріднення або від нерезидентів, зобов’язані згідно з нормами Податкового кодексу не пізніше 30 квітня поточного року подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Для цілей оподаткування об’єктів спадщини податком на доходи фізичних осіб не має значення, яким чином переходить об’єкт спадщини до платника податку: за законом чи заповітом.
Сума податку залежить від виду майна, його вартості, статусу спадкодавця (резидент, нерезидент), а також від того, ким дане майно успадковується (ступінь споріднення зі спадкодавцем).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Об’єкти спадщини поділяються на:
– об’єкти нерухомого майна: квартири, кімнати, будинки, дачні ділянки, присадибні ділянки, земельні частки (паї) тощо;
– об’єкти рухомого майна: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;
– об’єкти комерційної власності: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
– суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця;
– кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні) сертифікати.
Ставки податку для оподаткування доходів у вигляді спадщини та подарунків:
– для членів сім’ї першого ступеня споріднення – нульова ставка;
– для осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення – 5%;
– для нерезидентів, або у разі отримання спадщини чи подарунків від нерезидентів у минулому році – 15%, 20 %.
Нульова ставка передбачена у разі успадкування нерухомості, рухомого майна та коштів інвалідами І групи, дітьми-сироти або дітьми, що позбавлені батьківського піклування, а також у разі успадкування рухомого та нерухомого майна дітьми-інвалідами.
Крім зазначеного податку, всі доходи, отримані у 2015 році та з яких утримується податок на доходи фізичних осіб (за винятком звільнених та тих, що оподатковуються за нульовою ставкою) оподатковуються військовим збором в розмірі 1,5%.
У разі отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, громадяни звільняються від подання декларації про майновий стан і доходи.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані громадянам, оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.
Бланк декларації та консультаційну допомогу при її складанні можна отримати у Центрі обслуговування платників податків, або за телефоном 3-72-81. На час кампанії декларування організовано чергування працівників: у робочі дні з 8 до 20 години, у суботу з 9 до 16 години.
Декларацію можна подати особисто, або через Інтернет, якщо отримано електронний цифровий підпис.
Cуму податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2016 року. Відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб є громадяни, які отримали спадщину чи подарунок.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень