Друге пленарне засідання XXV сесії Трускавецької міської ради розпочалося з переполоху. Приводом став репортаж Трускавецького Інтернет-телебачення «Трускавецькі депутати поділили гроші по-українськи» про перебіг першого пленарного засідання XXV сесії Трускавецької міської ради, в якому після досить доволі розлогого викладу наприкінці звучить фраза «за словами декотрих обранців, міський бюджет що називається продали, простіше кажучи, за його прийняттям депутатам запхали до кишені по 500 зелених…». Саме за цю фразу вчепилися ті, хто давно шукав нагоди помститися неугодним та непідконтрольним журналістам, саме на її основі побудував свій запит до прокурора Сергій Мицик, депутат від «Фронту змін», вірний соратник Руслана Козира та всієї цієї «чесної» команди. Закликаючи до свідомості всіх депутатів, що, мовляв, це ж всіх повинно образити, бо такі слова – наклеп на колегіальний орган в цілому, депутат звернувся до прокуратури з вимогою розслідувати дані факти на предмет достовірності, а винних покарати. Рада підтримала цей запит, а депутат Євген Юник («Європейська партія України») закликав подати ще й до суду та вимагати 50 (а потім вирішив, що сто) тисяч гривень компенсації. Депутат Богдан Стасишин (мажоритарник, фракція «За зміни») зауважив, що потрібно вимагати і спростування такої інформації. Колегу підтримав і депутат Ігор Пілько. Як не дивно, але саме про запит пана Мицика в день 21 лютого миттєво подав інформацію інформаційно-аналітичний відділ Трускавецької міської ради, видаючи бажане за дійсне. Вкотре на офіційному сайті ТМР було опубліковано неправду, адже депутати проголосували тільки за подання звернення у прокуратуру і аж ніяк не голосували за емоційну репліку пана Юника щодо судового позову на 100 тисяч гривень. Але пані Гук напевно дуже сподобалася репліка про розпечене залізо, яке, очевидно, вона сама б не проти використати для таврування тих, з ким колись працювала в одній редакції. Дійсно, хімія впливає не лише на інтелектуальний, а й на моральний рівень людини…
Оскільки цій темі ми плануємо присвятити трохи більше уваги, то скажемо, що після цього пролунало ще кілька депутатських запитів, згодом перед депутатами виступив представник компанії «Сім днів», яка викупила у ТКС-у будівлю на стику вулиць Суховоля та Роксолани, і що депутати так і не повернулися до розгляду питання затвердження Програми соціально-економічного розвитку на 2013 рік, через що депутати Богдан Процишин та Ігор Пілько демонстративно покинули зал засідань. Депутата Волчанського згідно його заяви було виведено із складу бюджетної комісії, словом, до обіду депутати попрацювали плідно, як плідно погостилися після обіду стравами азербайджанської кухні. Очевидно, було за що і була нагода.
А зараз повернемося до теми Трускавецького Інтернет-телебачення, злощасного (чи знакового!) репортажу і теми, чи отримали депутати по 500 доларів. Отже, в репортажі йшлося про розподіл коштів бюджету розвитку. Свою незгоду з запропонованим поділом цього бюджетного «млинця» (бо важко назвати «пирогом» 4 мільйони гривень) висловили ряд депутатів. Але у міського голови була своя думка і була більшість, так що він міг собі спокійно знехтувати так званою «опозицією» і приспівуючи та подумки посилаючи куди кого хотів, махнути ручкою, як один товариш з ВРУ і все добре.
Чи платив хтось комусь по 500 «зелених» за голосування? Думаємо, що ні. Адже 4 тисячі гривень (в переліку на українські гроші саме стільки дадуть за 500 доларів) сума явно замала для тих обранців, котрі стратилися значно більше, щоб думати про такі дрібниці, які для пересічного мешканця міста, в якому зарплата одна з найнижчих в Україні, зовсім не дрібниці. Звідки ж ТІТ (Трускавецьке Інтернет-телебачення) взяв цю суму? Гадаємо, що депутати самі знають, звідки і хто саме з їхнього середовища поширював таку інформацію на Фейсбук та в інших соціальних мережах. Тож ще перед початком сесії 14 лютого фактами таких публікацій в соцмережах депутати обурювалися, але не більше. Коли ж згадка про 500 доларів появилася на ТІТ, одним із варіантів для депутатів було промовчати. Але після того як на «Трускавецькому віснику» появилася інформація про поіменне голосування з цього питання, мовчати якось не випадало. От і вирішили «вдарити».
Але що вийде з цього і чи все закінчиться добре для самих депутатів? Гадаємо, що ні. Адже необдумане та емоційне рішення звернутися в прокуратуру навряд чи принесе якусь шкоду для ТІТ (навпаки, буде реклама для цього дружнього нам Інтернет-ресурсу), яке фактично не веде комерційної діяльності та не має жодних прибутків від інформування громадськості. Смішно було б думати і про те, що Ю-Туб понесе якусь відповідальність. Пригадаємо депутатам, що Роману Ілику не вдалося в жовтні 2012 року відстояти свою правоту у судовому позові проти «Трускавецького вісника», хоча автор статті був відомий і вчасно являвся на судові засідання. Так що, справа не на місяць чи два і навіть не на рік чи два, а тим більше, коли видно, що «шиють» цю справу білими нитками і знаємо, за чиєю вказівкою. Чи не ті ж самі люди організували хакерську атаку на «Трускавецький вісник» в лютому 2013?
А от чи готові депутати до перевірки правоохоронними органами? Подумаємо разом.
Отже, почнемо із пана Мицика. Скільки раз у прийнятих з 2010 по 2013 роки рішеннях Трускавецької міської ради та рішеннях виконкому звучало його прізвище? Один раз? Навіть якщо так, то і цей один факт можна уважно вивчити. А якщо не один раз? А якщо абстрагуватися і не чіпаючи Сергія Орестовича конкретно, сказати по-іншому – скільки раз в прийнятих рішеннях 2010-2013 лунали прізвища як самих депутатів, так і їхніх родичів? А якщо додати сюди тих, чиї інтереси відверто лобіювалися депутатами? Не заздрю я трускавецьким депутатам, якщо СБУ візьметься за таку перевірку, ой не заздрю…
Друге – виступ пана Юника. Лікар, людина не веде бізнесової діяльності, порядний тверезий сім’янин. Приклад благодійника – понині його «Трускавчани» запрошують на кисневу пінку інвалідів та малоімущих, понині в «Міленіумі» роздають безкоштовні подарунки. Здавалося б, не людина, а чистий приклад, хіба що не математичний, а моральний. Тож йому можна виписати моральну компенсацію в сумі кількох тисяч гривень. Хоча б за те, що не йшов в цьому голосуванні в ногу з іншими представниками ЗАТ «Трускавецькурорт», а повністю підтримав міського голову. Але є одна заковичка, Євгене Володимировичу. За Вашою спиною від списку Європейської партії України депутатом міськради стала Валентина Зануда, котра за весь 2012 рік не побувала на жодному (!!!) пленарному засіданні сесії. Жодному. А на скількох сесіях вона побувала у 2011 році? Можете відповісти? То ж хто компенсує трускавецькій громаді такий вимушений «простій»? Людина, котра мала відстоювати інтереси громади, своєю відсутністю на сесіях ради вперто ігнорує ці інтереси. То хто компенсує такі збитки? Тим більше, що один депутат в плані розрахунку на канцтовари та інші потреби обходиться бюджету не так вже й дешево. Але коли є віддача, то одне діло, а коли тієї віддачі нема? Саме Ви, пане Юник, привели до влади таких осіб як депутат Зануда. А може Ви, шановний Євгене Володимировичу, хотіли тих 100 тисяч не на дитсадки чи дитбудинки, а на те, щоб купили машину для «комунального підприємства» не за 250 тисяч, а за 350 тисяч? То може варто було виставляти рахунок на мільйон, то можна було б і вертоліт для Руслана Ярославовича купити, а він би вже й Вас покатав?
Ідемо далі. Хто там земельку трускавецьку розбазарює? Хто в минулому скликанні бувши депутатом голосував за продаж 132 гектарів землі? А хто розбазарює землі вже в цьому скликанні? Через кого вчинила демарш депутат Шиманська, яка заявляла, що не може вже спокійно дивитися на це все? Скільки площі Трускавця отримали депутати в якості земельних ділянок? А їхні родичі, жінки, діти?
Наступне. Чому для потреб ОСББ цього року виділили триста тисяч гривень тільки двом будинкам? Та ще й таким, де керують депутати міської ради? Замість дати по 10-20 тисяч на кожне ОСББ дали тільки двом на ремонт ліфтів – на Стуса, 9 та Данилишиних, 5 відповідно 100 та 200 тисяч гривень. А це вам не 500 зелених.
А які ж депутати очолюють в нас два комунальні підприємства? А чому поміняли головного лікаря в лікарні? А які в них зарплати? А кого вони попризначали на певні посади у підконтрольних їм структурах? Хіба це для них не була подачка за «потрібні» голосування в майбутньому? А якщо до цього ще додати і окремих заступників цих керівників, а ще й керівництво в деяких дуже важливих депутатських комісіях, то тут теж 500 «зелененьких» виглядає як трава, щавель чи петрушка. Бо одне діло ціна петрушки, а інше діло ціна конопель…
Хотіли трускавецькі депутати попробувати себе в ролі Вовка із байки Крилова «Вовк та Ягня». «Що ж ти, падла, воду каламутиш? На кого ти херачиш? Та я тебе в порошок зітру! І не писнеш!». Напевно, так дехто думав, коли піднімав руки під час голосування за підтримку цього запиту. Але щоб не вийшло так, як із Вовком у казці про Солом’яного бичка. Маєте мордочку в пір’ячку, як та лисичка, то краще було б вам проковтнути цю «образу». Бо диму без вогню не буває…
Куди попрямували кошти в 2012 році і куди прямуватимуть в 2013 знали, напевно, дуже добре ті депутати, що утрималися від голосування за Програму соціально-економічного розвитку. В них чиста совість і, сподіваємося, чисті й руки, так що їх до цього загального списку не враховуємо. Навряд чи якась копійчина перепала тим бюджетникам, які вже самою своєю посадою залежні від мера та його любих друзів, які готові своїми широкими та вузькими грудьми стати на захист всього, що він витворяє – чи то добре, чи то зле.
Так отримали депутати по злощасні 4 тисячі гривень чи ні? Вважаємо, що за правильне голосування вони отримали значно більше. Це і зелене світло у веденні бізнесу, і земельні ділянки, і сприяння у вирішенні «потрібних питань», і більше коштів на потреби свого округу, і посади, і інформаційну підтримку у підконтрольних владі ЗМІ. Що вони втратили, сказати важко, адже виборець часто не розбирається у всіх тонкощах містечкової політики та оцінює діяльність депутатів за виглядом дверей у під’їзді чи й навіть за популістськими роз’ясненнями. Будь-яка альтернативна думка, яка показує інший образ депутата, ніж йому самому вигідно, обранця народу бісить. Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє – так і тут, трускавецькі «солідні люди» беруть приклад з нападок на ЗМІ депутатів Верховної Ради і хочуть йти тим же шляхом утисків свободи слова. За показним блиском – внутрішня убогість та гнилизна, совєцький дух, простіше кажучи – совок, який чіпко тримається за владу від батька до сина, від чиновника-партократа до чиновника-«бізнесмена».
Можна було б наводити за приклад «освоєння» коштів на електропроводку в будинку 62 на Стебницькій, коли за понад 120 тисяч гривень зробили б подібні роботи у трьох-чотирьох дев’ятиповерхівках. Чия фірма освоювала? Можна було б розповісти про те, що ремонт в міській раді важливіший для депутатів чомусь дужче, ніж ремонт у школах чи закладах культури. Можна було б зупинитися на кожному депутату-підприємцю окремо, а можна було б спробувати поговорити про можливість корупції при кадрових призначеннях, які також мала б під лупою перевірити прокуратура та інші правоохоронні органи. Цікаво було б довідатися, якою роботою займалися окремі структурні підрозділи, за що отримували зарплати, премії, надбавки певні посадові особи. Чому в деяких структурах працюють поголовно якщо не родичі, то члени одних політичних сил і чому вперто (а на нашу думку – свідомо) не виконуються окремі прийняті цими ж депутатами рішення. Кому вигідно, щоб Трускавець програвав у своєму розвитку Східниці і що ті особи роблять у трускавецькій владі? А конкретно по міському голові, то тут цілий клондайк – починаючи від фірми «Арко» і закінчуючи дольовою участю в газеті, через що він вже мав проблеми…
Оскільки депутати звернулися у справі ТІТ та інформації про 500 «зелених» до прокуратури, то хай прокуратура і займається виясненням багатьох таких непростих речей. За одне місце давно пора б підвісити не лише міського голову, а й багатьох тих, які побоялися, що сюжет на ТІТ зіпсує їм їхню «кришталево чисту» репутацію. Панове, прислів’я гласить «бережи честь змолоду», так що не варто займатися гіменопластикою перед камерами телебачення.
«Мусимо констатувати факт, що суспільством керує брехня і люди хочуть слухати брехню» – такий короткий та влучний коментар під час сесії дав міський голова Руслан Козир. В нашій інтерпретації це звучить приблизно так: «Мусимо констатувати факт, що містом керують брехуни і люди хочуть слухати брехливого мера, брехливих депутатів». Ба, більше того – дехто просто балдіє від цих брехунів, які, наче Кот Базіліо та Ліса Аліса закликають зааркувати свої 15-20 тисяч гривень в котел і буде щастя й енергетична безпека. А ви тут говорите про якихось 500 бабок, колеги з ТІТу. Яких 500? Вони все місто собі розділили і жирують на нас із вами, прикриваючись поняттями демократії та народовладдя. А зачепиш їх, то одразу зчиняють крик. Як та повія, котру нібито зґвалтували, коли виявилося, що гроші їй дали фальшиві.
…Хотіли-сте, Ігоре Федоровичу, розпеченого заліза, щоби випікати щось там десь там (надіюся, що не пляцки), то починайте з себе. Хочете зробити з журналістів затаврованих рабів, які би вам плескали «ладушки» і танцювали під вашу дудку? Не вийде, о ні. Бо шляк трафить кожного, хто попробує приспати громаду, заспокоюючи байками та колисанками про добре життя і добрі наміри пана Козира. Як писав наш геній Тарас Шевченко, треба добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить. А то дуже вже заможно живеться тій частині громади, яка зветься владою (а ще й даруємо їм машину плюс ремонти за наші гроші). А в той час більшість, біля 90% трускавчан ледве животіє під урядуванням такого «козирного» мера у місті, яке має такі безцінні ресурси.
Володимир Справедливий
P.S. А про благородних оленів у цій статті якось не вийшло написати. Але, думаємо, що депутати і люди розберуться, що тут і до чого. А наразі, друзі з Інтернет-телебачення, тримайтеся, ми з вами. Геть руки від вільної преси! Свободу не спинити! Разом нас багато! Банду геть! Як всі ці лозунги пасують до маленького тихого курортного містечка Трускавець…
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень