/Інтерв`ю з адвокатом Оленою Вернієвською/
Сьогодні в нашій державі дуже багато говорять про зміни. Причому не тільки прості люди, а й на найвищому рівні – Президент, депутати, міністри, маститі політологи. Децентралізація, федералізація, люстрація, реформа судоустрою – ці терміни чуємо фактично щодня.
Нещодавно депутат ВРУ Сергій Ківалов опублікував у газеті «Голос України» свої роздуми відносно реформування суддівської системи. Головний «підрахуй» країни виступає за виборність суддів. Цікаво, що в Трускавці теж є послідовники такого реформування суддівства – щоб суддів обирати на певний термін. Вони приходять в суд і чинять тиск на цей незалежний орган влади.
Відносно реформи судочинства хотілося б почути думку фахівця, людини, котра знає життя суду зсередини, котра стикається із питаннями правового характеру щодня. Отже, сьогодні на цю та інші теми спілкуємося з адвокатом із Трускавця Оленою Вернієвською.
– Пані Олено, Ви прихильник чи противник вибору суддів на певний термін?
– Необхідність обмеження строку повноважень суддів деякі українські політики мотивують тим, що обрані безстроково судді відчувають себе безкарно, а тому значно частіше допускають зловживання, ніж ті, які призначені вперше. Проте вивчивши статистичні дані, можна зробити висновок, що таку тезу важко підтвердити цифрами. Оскільки за весь час дії чинної Конституції за порушення присяги було звільнено більше суддів обраних у межах 5-річного строку призначення, аніж тих, що були обрані безстроково. Окрім того, будь-яке призначення суддів на певний термін несе загрозу залежності судді від того, хто в подальшому вирішуватиме питання про його нове призначення.
Я не підтримую запровадження виборності суддів і не бачу у цьому рішенні засобу від усіх бід та хвороб судової системи. Українське суспільство ще не дозріло до впровадження подібної ініціативи.
– Як, на Вашу думку, мала би відбуватися реформа судоустрою в Україні? Що треба зробити, щоб повернути довіру до суддівства як інституту?
– Так, громадськість дійсно критикує суддів та суди через відсутність незалежності, неупередженості, прозорості та підзвітності. Необхідно відновлювати довіру суспільства до судової системи. Кроки по відновленню авторитету та ефективності суддівської влади в Україні необхідно впроваджувати негайно, слід починати втілювати радикальні реформи. Україна прагне стати повноцінним членом європейської спільноти.
Необхідним є реформування як сектору юстиції в цілому, так і судової системи зокрема. Одночасно слід зазначити, що більш якісний розподіл обов’язків та повноважень кожного учасника системи суддівського самоврядування, збалансування повноважень суддів та інших державних та приватних осіб в усіх видах судового провадження, підвищення доступності правосуддя потребують змін до Конституції України та інших законів.
Разом з тим, думаю, що буде зменшено зловживання використанням звільнення суддів з посади за порушення присяги, яке стало серйозним механізмом тиску на них з боку членів ВККС та ВРЮ, політична залежність суддів, оскільки сьогодні призначення суддів та кар’єра суддів залежать від Президента і Верховної Ради. Іншими словами, ніхто з членів цих органів не зможе залякувати служителів Феміди позбавленням роботи у разі винесення не такого, як комусь потрібно рішення.
– Неодноразово доводилося чути, що в Україні є багато правових колізій, коли один законодавчий акт суперечить іншому. Чи впливає це на суддівські рішення? І чи доводилося Вам особисто стикатися з таким явищем?
– Так, звичайно, розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж або суміжні правовідносини, існують в українському законодавстві. З цим явищем мені доводилось стикатися неодноразово. Ці розбіжності виникають внаслідок помилок законодавця, передусім порушень правил формальної логіки. Проте вони аж ніяк не впливають на винесення правильного рішення судом. Оскільки при винесенні рішення суд бере до уваги той нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу. Окрім того, суд вправі звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Якщо ж спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
– У Вас чималий юридичний досвід, тож скажіть, що Вас як юриста найбільше обурює в теперішньому судочинстві?
– «Оперативність» та якість здійснення правосуддя, вірніше її відсутність. Зокрема це стосується Львівського апеляційного адміністративного суду, в якому справа починає слухатися в середньому через рік від дня подання апеляційної скарги. І такою «оперативністю» звичайно зловживає та сторона процесу, яка програла дану судову справу в першій інстанції і подала таку апеляційну скаргу. Через що рішення першої інстанції не може набрати законної сили, доки справа не буде розглянута в апеляційному суді.
Зокрема, такою «оперативністю» зловживають управління Пенсійного фонду України і від цього потерпає в першу чергу населення. Оскільки саме громадяни звертаються з позовами до суду про зобов’язання ПФУ призначити пенсії, провести їх перерахунок чи відновлення виплати пенсії. На власній практиці я неодноразово захищала інтереси як мешканців Трускавця, так і сусідніх міст та сіл саме по пенсійному забезпеченні. В усіх випадках позови в першій інстанції були задоволені, проте до діла та до виконання такого рішення не так просто дійти, оскільки ПФУ подає апеляційну скаргу, рішення по якій людина чекає, як я вже зазначала, досить тривалий час і тим самим порушується її право на отримання належної їй пенсії, на яку заробляла усе своє життя.
Більше того, після розгляду справи апеляційним судом, який ухвалює рішення про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення першої інстанції без змін, справа все одно до діла не доходить, але це вже зовсім інша «історія».
– Пані Олено, Ви працювали юристом у Трускавецькій територіальній виборчій комісії під час виборчої кампанії 2010 року (місцеві вибори). Зараз багатьох людей цікавить, коли ж відбудуться наступні місцеві вибори, бо є інформація, що у зв’язку з воєнними подіями їх можуть перенести на невизначений термін…
– Однозначно, що місцеві вибори нам необхідні і вони відбудуться. Проте, вважаю, що перед тим обов’язково потрібно провести реформу місцевого самоврядування, а це тривалий процес і провести її за один місяць неможливо. Для проведення успішної реформи уряд Польщі надав Україні групу експертів на чолі з колишнім мером Варшави, а сьогодні послом польського Сейму Марціном Свенцицьким. Польський політик вважає, що проведення реформи затяглося через події на сході України та через відсутність низки необхідних законів. Тим не менш, надіюсь, що місцеві вибори відбудуться вже у жовтні цього року.
– Пані Олено, давайте візьмімо таку просту ситуацію. Людина потрапила в халепу, їй потрібна правова допомога, але вона не знає, до кого звернутися. На що б Ви порадили звернути увагу пересічному громадянину при виборі адвоката?
– Раджу прислухатися до інтуїції і не вірити обіцянкам, наприклад, що адвокат дає 100%-ву гарантію. Не наймайте адвоката, який обіцяє 100% гарантії на виграш Вашої справи і каже, що вона дріб’язкова. Звичайно, в адвокатській практиці зустрічаються справи, коли відразу зрозуміло, що справа виграшна, але у адвоката завжди повинна бути насторога повернення ходу при розгляді справи у суді. Адвокат повинен виражати свої думки чітко і грамотно і бути Вам приємний. І ще, не брешіть своєму адвокатові – це для того, щоб уникнути неприємних сюрпризів і несподіваних поворотів справи.
– Чи можете привідкрити таємницю своєї професії – як виглядає звичайний робочий день адвоката? Чи важко пережити невдачу у судовому процесі, чи не впливають судові справи на Ваші стосунки з іншими колегами-адвокатами?
– Робочий день адвоката не нормований. Адвокат працює і ввечері, в нічний час, і у вихідні та святкові дні. Адвокат постійно домагається того, щоб його почули, взяли до уваги його позицію у справі, якою він займається. Мені допомагає мій помічник, яка вправно і оперативно складає позовні заяви до суду.
Звичайно, невдачі траплялись і напевно будуть ще траплятись на моєму шляху (помилок не робить той, хто нічого не робить). Я душевно переживаю кожну невдачу. Адже кожна проблема, з якою звертається до мене людина. автоматично стає і моєю проблемою, яку ми надалі вже долаємо разом.
Щодо стосунків з колегами, то судові справи, в яких я зустрічаюсь із своїми колегами-адвокати, аж ніяк не впливають на наші стосунки, адже це наша робота.
– Колись професія адвоката, юриста взагалі вважалася досить престижною. Зараз юристів є багато, конкуренція зростає, натомість народ убожіє – напевно, адвокатам тепер живеться нелегко?
– Так, юристів тепер є багато. Багато юристів як підприємці надають юридичні послуги. При цьому не всі навіть мають юридичну освіту. Достатньо просто оформити підприємця, взяти в оренду приміщення, на дверях повісити табличку «юридична консультація» і все. Тим паче, на такого підприємця не поширюються норми адвокатської етики і його не можливо притягнути до відповідальності за непрофесійність. Чого не скажеш про юриста, який має статус адвоката і який зобов’язаний кожного року приймати участь у семінарах з проблемних питань з практики в юриспруденції, чим збагачує свій багаж знань і досвід.
В теперішній час в нашій державі мабуть усім живеться нелегко, мабуть кожну сім’ю, кожну родину якимось чином зачепила теперішня ситуація в державі. Тому нам потрібно триматися разом, допомагати один одному і підтримувати. В нас все обов’язково буде добре. Я в це вірю. Слава Україні!
– Героям слава! Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень