Ця стаття відверто провокативна. Її не мало бути, бо здавалося, що справа із відстрілами собак нарешті зрушить з мертвої точки. Здавалося, зоозахисники Трускавця не зчинятимуть кожних два-три дні лемент про відстріли, отруєння, жорстоке поводження з тваринами у місті-курорті. Здавалося, ось воно, наближення до Європи, ось приклад зрушення у сторону європейської ментальності, європейського мислення. Але, як казала Тимошенко, все пропало…
У вівторок, 31 липня, повинна була відбутися зустріч представників зоозахисних організацій із мером Трускавця Р. Козиром. Згодом виявилося, що це зустріч не із зоозахисниками, а з тими людьми, які можуть «посприяти владі Трускавця у вирішенні проблеми із бродячими собаками». Вловлюєте різницю? «Смотрящим» за тим, хто повинен потрапити до Його Козирної Величності, призначили пана Терлецького. Мені, Володимиру Ключаку, він сказав: «Я вас туди не пропущу, бо у вас погана репутація – ви нічого не писали про собак, коли мером був Грицак». Звичайно, що про те, аби на цю зустріч потрапили конкретні зоозахисники із Трускавця, яких під стінами мерії назбиралося з півтора десятка, навіть не йшлося. Проходячи повз них, пан Терлецький тільки смачно плювався. Як сказала одна із присутніх, «а кров’ю би-с харкав…».
В нашому розпорядженні є аудіозапис розмови між представниками влади і цією групою, де з чотирьох людей троє – мешканці Львова, а одна – мешканка Борислава. Зрозуміло було, як ці люди вболівають за вирішення теми. І зрозуміло було, що влада Трускавця хотіла б на зустрічі бачити не цих людей, а інших.
Пан Терлецький, відштовхуючи автора цих рядків, сказав до керівника Західно-Українського Товариства захисту тварин пана А. Курача: «Ходімо, пане Гарматій». Обмовка по Фройду. Пан Гарматій – керівник ЛКП «Лев», колишньої гицлярні, з якою мерія курортного міста має угоду про співпрацю. Але не в тім справа. А в тім, як трускавецька влада охарактеризувала цю зустріч у своєму інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті. Жодного конструктиву від зоозахисників, жодної надії на них, влада сама вирішить проблему.
І вирішує. Як інформує найактивніша зоозахисниця Трускавця пані Лідія Буга, знову почалися отруєння собак. Знову почалися відстріли. Очевидно, знову до Трускавця почав їздити гицель із сусіднього Борислава, добре знайомий декому із наших владців. Коли труїть – собаки здихають пізніше і трупи залишаються. Коли вбиває, то має звичку за собою прибирати. Трупи, себто. Акуратний, видно.
І все йде по колу. Справою нових вбивств та отруєнь знову зацікавилися львівські видання, приїде ICTV, зніме сюжет.
Не публікуємо ні прес-реліз ЗУТЗТ, ні перекручену інформацію про зустріч у міській раді, яку подали клерки від мерії, не вміщуємо і аудіозапис зустрічі. Бо навіщо? Кому то треба? Як каже пан Козир, люди в місті його підтримують. Підтримують, щоб відстрілювали собак? – не витримав один із зоозахисників-волонтерів. Було якесь опитування, де є його результати? – допитується невгамовний активіст. А ви що, слідчий? – груба, у «козирному»стилі, відповідь.
Після цієї зустрічі була ще одна, про неї зоозахисники не знають. Це була зустріч представника «Трускавецького вісника» із Валентиною Бодак, першим заступником мера Трускавця. На ній було погоджено, що «собачу проблему» потрібно вирішувати і робити це мають спеціалісти. Робоча група, яка засідатиме і в яку ввійдуть представники влади Трускавця та львів’яни, які брали участь у зустрічі, буде відкритою і для кореспондента «ТВ». Пан Терлецький має вибачитися за слова «у вас, пане Ключак, погана репутація». Але це останнє не є обов’язковою умовою, адже від хама вибачень не хочемо. А те, що він нечисть, було підтверджено його ж словами «Ви ж стільки бруду на мене вилили!». Як відомо, до чесної людини бруд не пристане. Це по-перше. А по-друге, про який бруд мова? Ще ж ніхто нічого ніде не згадував про попередні місця роботи цього чиновника, який тепер займає таку високу посаду, що дає йому можливість розпоряджатися коштами. Нашими з вами, себто громадськими коштами.
Апетити немалі – 50 тисяч піде на ремонт стерилізаційного пункту. Це при тому, що можна обійтися 20 тисячами. Але ж тоді інших 30 не можна буде списати! І так, напевно, робиться, але попробуй доведи, що ти не верблюд і що злодій вкрав. Бо злодія ніхто за руку не зловив, а по актах все чікі-пікі.
А пси залишаються у Трускавці. Вони бродять цілими зграями, створюють загрозу для мешканців і відпочивальників. Один з них, вірніше одна, сучка по кличці Джуля, вкусила за мошонку хлопчика 12 років на вулиці Стуса. Напевно, помстилася за вбивства своїх братів та сестер. Але не вкусила того, кого треба. А може тих, з «доброю репутацією», ні пес не вкусить, ні прокурор не зауважить, бо вони святі? А святість їхня від освітлення, за яке ставилися хатинки, або ж від чистосердечної служби у благородній справі розмитнення у Лішні? Не знаємо. Й не хочемо знати. Хочемо, аби Трускавець був безпечним та комфортним містом, де не труїтимуть собак, де не стрілятимуть собак, де влада не ховатиметься за сімома дверима та шістьма замками та ще й охоронцями-смотрящими, які дорікатимуть чесній людині поганою репутацією? Невже є такий центр, який визначає репутацію людини? Є, в одній особі пана Терлецького Юбе.
Що ще сказати? Про те, які погані зоозахисники, бо годують бродячих собак? Але ж цим вони зменшують їхню агресивність. Про те, яка погана влада? Але влада скаже, що то дощ паде. Про те, як вирішувати «собачу проблему»? А кому то треба, якщо там не пахне додатковим заробітком, тільки якісь непотрібні витрати? Чи, може, варто було б розповісти, як з трускавецької казни вже поплили грошики на вирішення цієї проблеми – на неіснуючий благодійний фонд (вірніше, існуючий лише на папері, щоб розставити скриньки для збору коштів від лохів, які жертвують псевдозоозахисникам)? І не лише на фонд, а й на інформаційну підтримку своїм живомасонським виданням, які варто би щепити від сказу замість бродячих собак…
…Ця стаття відверто провокативна. Її не мало бути, бо здавалося, що справа із відстрілами собак нарешті зрушить з мертвої точки. Здавалося, зоозахисники Трускавця не зчинятимуть кожних два-три дні лемент про відстріли, отруєння, жорстоке поводження з тваринами у місті-курорті. Здавалося, ось воно, наближення до Європи, ось приклад зрушення у сторону європейської ментальності, європейського мислення. Але, як казала Тимошенко, все пропало. З того тіста хліба не буде… А може, все-таки буде? Може, варто зробити перший крок? Хоча в одній упряжці люди з «поганою» та «доброю» репутацією не повинні йти в принципі!
Володимир Ключак
На фото: частина зоозахисників, які не потрапили на зустріч, бо «неадекватні»…
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень