Ентеровірусні інфекції та заходи профілактики
Ентеровірусні інфекції являють собою групу інфекційних захворювань, що розвиваються при ураженні людини вірусами роду Enterovirus, що характеризуються різноманіттям клінічних проявів. Характерні висока температура, нездужання, діарея, поліморфні шкірні висипання. Ентеровірусні інфекції можуть протікати у вигляді герпангіни, міалгії, вірусного менінгіту. До рідкісних форм відносяться ентеровірусний панкреатит, нефрит, енцефаліт, перикардит і ураження очей.
Резервуаром і джерелом ентеровірусних інфекцій є хвора людина або носій. Заразність відзначається протягом тижнів і місяців, пік виділення збудника припадає на перші дні клінічних проявів. У різних регіонах процентне співвідношення здорових носіїв коливається в межах 17-46%. Відзначається переважно у дітей молодшого віку. Ентеровіруси передаються за допомогою фекально-орального механізму харчовим шляхом. Найчастіше зараження відбувається при вживанні в їжу забруднених вірусами овочів. Деякі ентеровіруси виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів, що може сприяти реалізації аерозольного механізму передачі. Відзначаються випадки зараження контактно-побутовим шляхом (забруднені руки, предмети побуту, особистої гігієни). У разі зараження ентеровірусної інфекцією вагітної жінки можлива вертикальна передача збудника дитині.
Часто зустрічаються такі симптоми ентеровірусної інфекції як висока температура, ознаки загальної інтоксикації організму, поліморфний висип, катаральна симптоматика,. коньюктивіт, триденна лихоманка без висипу або з висипом, герпетична ангіна, везикулярний фарингіт, плевродінія, увеїт, гастроентерит.
Інкубаційний період захворювання триває від 2 до 10 днів. Сприйнятливість людини до цих інфекцій висока. Найчастіше хворіють діти у віці від 3 до 10 років.
Захворювання частіше реєструється в літньо-осінній період.
Збудники ентеровірусної інфекції добре зберігаються у воді та грунті, при заморожуванні можуть виживати на протязі декількох років, стійкі до дії дезинфікуючих засобів і гинуть при нагріванні до 45°С через 45-60 секунд.
Заходи профілактики ентеровірусної інфекції
Говорячи про профілактику ентеровірусної інфекції, в першу чергу слід розуміти санітарні правила, дотримання яких запобігає інфікуванню і розповсюдженню інфекції. Перелічимо найбільш важливі з них:
– Проведення заходів щодо контролю забруднення об’єктів навколишнього середовища каналізаційними відходами, благоустрій джерел водопостачання.
– Ізоляція хворих, ретельна дезінфекція їх речей і предметів гігієни.
– Вживання для пиття тільки якісної кип’яченої або бутильованої води, пастеризованого молока.
– Ретельне миття фруктів, ягід, овочів перед вживанням в їжу.
– Захист продуктів від комах, гризунів.
– Дотримання правил особистої гігієни.
– Обробний інвентар (ножі, дощечки) для сирих і готових продуктів повинен бути окремим.
– Не купувати продукти в місцях несанкціонованої торгівлі.
– Купатися тільки в дозволених місцях, не заковтувати воду під час водних процедур.
Л. В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького ММВ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»
Профілактика гострих кишкових інфекцій та вірусного гепатиту А
Літо – пора канікул та активного відпочинку, але слід пам’ятати, що пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції.
Гострі кишкові інфекції (сальмонельози, дизентерія, гострі ентероколіти, вірусний гепатит А) займають особливе місце серед інфекційних хвороб, за своєю розповсюдженістю поступаються місцем лише респіраторним захворюванням. Рівень захворюваності на ГКІ дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку (до 3-х років). ГКІ можуть викликати як патогенні та умовно-патогенні бактерії, так і віруси.
Вірусний гепатит – інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням печінки, має перебіг з симптомами інтоксикації, жовтяницею або без неї в субклінічній формі. Джерелом інфекції ГА є хвора людина з клінічною, субклінічною, безсимптомною формами хвороби. Вірусний гепатит А – це типова кишкова інфекція, яка має фекально-оральний механізм передачі інфекції.
Джерелом інфекції при ГКІ є хворі люди, бактеріо- та вірусоносії. Фекально-оральний механізм передачі інфекції здійснюється трьома шляхами: харчовим – під час споживання забруднених продуктів, що містять збудник або його токсини; водним – у разі вживання некип’яченої води з неорганізованих джерел водопостачання, або при ковтанні води під час купання у відкритих водоймах; контактно-побутовим – через забруднені руки або предмети побуту.
Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.
Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
– мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
– користуватися індивідуальним посудом;
– запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
– регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
– окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
– для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
– добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
– дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
– використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
– вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
– використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
– мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
– не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
– при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
– не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
– не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
– не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
– уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
Бережіть своє здоров’я! Ваше здоров’я – у Ваших руках. Профілактика гепатиту А спрямована по 3 напрямкам:
– ізоляція хворого;
– виключення можливості фекально-орального розповсюдження інфекції.
– пасивна імунізація – створення імунітету до гепатиту А.
Перші 2 пункти виконуються завдяки наступним заходам:
Термін ізоляції хворого – 4 тижні від початку хвороби або 3 тижні від появи жовтяниці.
Обов’язкове проведення заключної дезінфекції, та дезінфекції у осередку інфекції.
Надається карантин на 35 днів від дня ізоляції хворого.
Усім контактним, які не хворіли на гепатит вводиться імуноглобулін ( до 10 років -1мл, після 10 років – 1,5 мл.).
За контактними у вогнищі інфекції встановлюється спостереження 35 днів, з визначенням активності Ал АТ та анти – НАV. 1д.М.
Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького ММВ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень