«…Тільки два шляхи…
Один веде у пекло.
Інший шлях веде
Тебе туди, де світ.
Щоб знайти цей шлях,
Послухай своє серце –
Твоє серце знає,
Як його знайти!
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!
Це дивляться з темних небес
Загиблі поети й герої –
Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє…»
Пісня гурту «Мандри», слова Фоми (Сергія Фоменка)
Революція Гідності. Ця подія визначила весь подальший вектор новітньої (після 2013) історії України. Історії важкої, але своєї, власної. Історії неоднозначної, але незалежної. Історії з майбутнім і з вірою в те, що буде краще.
Про гідність говорити важко і писати важко. Гідність – це те, що треба мати. І зрозуміти цей факт може лиш той, хто власне має гідність.
Для ілюстрації – кілька невеличких історій-бувальщин.
Історія перша. Невеличке містечко, кінець 1980-х років. Невизначеність. Сперечаються дві жінки. Одна, уродженка села, майже все життя пропрацювала в колгоспі. Зі струдженими руками, виглядає значно старшою як на свої роки. Друга – з числа «освободителів», пещена, гладенька, сита і багата. В першої на комірі блузки – жовто-блакитний значок з тризубом посередині. Друга переконує: «Зачєм тєбє ето? Главноє, штоби калбаса била. А флаг может бить даже в горошок». Але для українки прапор в горошок неприйнятний. Вона знає ціну жовто-блакитному знамену. Для неї прапор – не просто дві зшиті смужки тканини. Гідність…
Історія друга. Вибори 2004 року. Другий тур. Спостерігачі з Донецької області приїхали на Львівщину. Один з членів ДВК відразу ж переходить на російську мову. До речі, він в ДВК не від Януковича. Відводить спостерігача вбік і щось шепоче. Після підрахунку голосів – спільна трапеза. Спостерігачі виправдовуються, що не зі своєї волі тут, але не могли відмовитися, змушені були їхати. Атмосфера явно розкутіша, ніж під час процесу голосування. Спостерігачі пробують переходити на українську. Кажуть, що зовсім інакшими уявляли собі наших «западенців» і наш край в цілому. Нам соромно тільки за того єдиного члена ДВК з комплексом меншовартості. Гідність…
Історія третя. 2014 рік. В одному з санаторіїв близько 20 учасників Революції Гідності виганяють з роботи. Привід знайшли, це не проблема. Звільнені шукають правди та захисту – в органів влади різних рівнів, в журналістів, у правоохоронних органах. Правди немає. У кого гроші – в того й правда. Керівниця санаторію, котра організовано возила людей на Антимайдан, відверто насміхається з тих, що стали по стороні Правди. Власники звільнять її аж через 5 років, але це ще не кінець для неї. Звільнені не пропали – кожен знайшов собі якусь іншу роботу. Залишився лише осадок. Гідність…
Історія четверта. В одному маленькому містечку мер вирішив скористатися тимчасовим хаосом в лютому 2014 року. Гучно заявив, що відтепер силовики підпорядковуватимуться йому, вигнав неугодного журналіста з наради, наказав повалити пам’ятник українському поету, словом, показав своє справжнє лице та гнилу суть. Як думаєте, чи публічно проти такого неподобства виступив хтось з депутатів місцевої ради, громадських активістів? Чи згадав хтось, що в час розстрілів на Майдані цей мер парився в бані з гостями з Московії? Гідність…
Історія п’ята. Лютий 2019 року. На вокзалі в Стрию (вірніше, на лавочці під будівлею автостанції) сидить безхатченко. Циганчата просять грошей по автобусах і в людей, які очікують на транспорт. Підпилий чолов’яга у камуфляжі ганяє циганів і раптом зауважує безхатченка, який сумирно сидить на лавочці. Кидається на того – ти, мовляв, нероба, де твоя хата, чому ти не воюєш, от я воюю замість тебе, а ти просиш гроші в людей і потім п`єш. Безхатченко тверезий, пояснює, що працює, підмітає в будинках, і грошей не просить, алкоголю не вживає. Пояснює спокійно, але від цього в його опонента гнів перетворюється на шал. За безхатченка заступаються старша жіночка та один з чоловіків, які сидять поруч. Підпилий камуфляжник звинувачує і їх, що вони сидять поряд з цим «брудним і смердючим бомжом». Зрештою, якісь знайомі запихають розгніваного обвинувача в моршинську маршрутку, і настає спокій. Гідність безхатченка у цій словесній перепалці могла б слугувати прикладом для багатьох заможних і впливових людей. Гідність…
Історій про гідність і її брак можна наводити дуже багато. У кожного з нас в житті вони також були і будуть. Кожна з таких історій накладає певний відбиток – і на нас, і на інших учасників.
У чому гідність? У тому, щоб не піддаватися провокаціям та маніпуляціям, інколи не зливатися з посередністю, а інколи бути разом зі всіма, вміти відстояти своє, інколи сказати, а інколи промовчати, бути собою, пам’ятати звідки ти походиш, не уривати честі іншому і берегти свою, підніматися після падіння і вміти прощати… І набагато більше, бо гідність – це в кожному конкретному випадку щось інше. Підсумовуючи словами з фільму, «щоб не було соромно за марно прожиті роки».
П’ять років тому Гідність постукала у двері українців. Ви зі мною? – спитала вона. Хтось зібрався і пішов, хтось віддав все, що мав, хтось закрився і ніби не почув, а хтось подзвонив і поскаржився. Ніхто з тих, хто впустив Гідність у своє серце, не пошкодував. Вона робить вільним, вона надає сенсу життю, вона – не проблема, а можливість. Її можна ототожнити зі свободою, честю, щастям. Але все одно це будуть тільки слова. Гідність можна мати, або не мати, і той, хто її має, завжди дає шанс здобути її тим, хто живе без неї.
Вічна пам`ять героям Майдану, вбитим та загиблим в АТО і після АТО, бійцям «мирного фронту», всім, хто відійшов з гідністю. Слава героям, котрі своїми військовими чи цивільними подвигами та доблестями формують в Україні суспільство гідних людей. Дай Боже шанс тим, хто ще не знає, що таке Гідність, пізнати її.
Хоча День Гідності та Свободи в Україні відзначається 21 листопада, але дні 18-20 лютого – це ще одна добра нагода нагадати про гідність. День Героїв Небесної Сотні – це спомин тих новітніх українських героїв, котрі були гідними, достойними пошанування і наслідування людьми. Згадаймо їх і помолімося за них. «Це дивляться з темних небес загиблі поети й герої – всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє…».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень