Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тілько камінь має.
Сидір Воробкевич
Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Наша мова – це наша релігія, наша держава, наша надія, наше майбутнє.
Міжнародний день рідної мови – відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. Починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
26 лютого в приміщенні бібліотеки-філії № 2 м. Трускавця пройшла година спілкування «Рідна мова – життя духовного основа».
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали із села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина. Непомітно захід перейшов в активне жваве спілкування, материнське слово не могло залишити байдужими жодного з присутніх. Незважаючи на вікову різницю, учні 9-А класу, користувачі та гості бібліотеки обговорювали почуте, висловлювали свої думки, розповідали безліч приказок та прислів’їв про слово. На завершення заходу всі заспівали «Боже Великий Єдиний…» і помолилися за Україну та воїнів АТО.
Захід підготували та провели зав. бібліотекою-філією №2 Лідія Стецик та вчитель української мови та літератури НВК «СЗШ №2-гімназія» Марія Мількович.
Лідія Стецик, завідувач бібліотекою-філією №2
ТОП коментованих за тиждень