30 жовтня чи 16 листопада? Коли маємо відзначати роковини з часу, як наш дорогий міський голова обіймає свою теплу посаду? Особисто я вважаю, що з дня інавгурації. Та є такі люди, які кажуть – ні, від дня виборів! Та неважливо коли, важливо, що це був день, котрий змінив Трускавець!
Як-не-як, рік – це не тиждень, не місяць, не півроку, не дев’ять місяців. Це подія! І її треба відзначити із пляшкою шампанського та бутербродом з ікрою. Неважливо, чорною, червоною чи кабачковою. Треба спом’янути, що маємо найдемократичнішого мера і ніц із тим не зробиш…
Зроблено багато, а ще більше буде зроблено. Тож від слів перейдімо до діла, вірніше, до справ нашої любої команди, котра так тяжко креперувала весь цей рік задля нас, коханих та заможних. І то працювали всі чесно-пречесно. Може, часом і за себе забували, так сильно за народ дбали.
Зразу попереджаємо, що половина із написаного – неправда. Попробуємо себе в шкурі наших колег, провладних журналістів, попробуємо писати як вони – хвалячи мера та його команду чи є за що, чи нема. А вже читач сам розбереться, де тут правда, а де видумка. Словом, жовта преса та відділ культури відпочивають, а ми поїхали!
Комунальна сфера та турбота про людей
Першим реальним досягненням чинної трускавецької влади стало вирішення проблеми водопостачання. Вперше в історії Трускавця в місті-курорті мають можливість пити чисту джерельну дистильовану воду не лише відпочивальники та люди, але й мешканці. А також всі тварини, в тому числі бродячі, до яких у влади особливо добре та тепле ставлення.
І людям добре, і губернатор залишиться задоволеним – так, напевно, подумали наші владоможці. Подумали і зробили. Та от голова ЛОДА чомусь не повірив, що вода цілодобово, а запевнив, що держава допоможе місту із вирішенням цієї проблеми, бо “місцева влада Трускавця вже рік почиває на лаврах”. Інша цитата – з газети “Голос ради” (№ 7 за жовтень 2011 р.): “А злодій відомий – почиває на лаврах, і далі планує вершити долю міста – якщо не своїми руками, то руками своїх ставлеників”.
Наступне, що вдалося зробити в сфері житлово-комунального господарства – ліквідувати КП “Наше місто” та створити два нові підприємства з нульовим балансом. Вперше за всю історію Трускавця починаючи від братів Коритків, а може й від Коточого замку, люди не нарікають на теплопостачання. Всі котельні запустили в один день і в один день їх всіх зупинять. Тепло дали всім, хто його потребує, дозволи на автономне давали всім, хто хотів його встановлювати, воду нам дали, нові тарифи на газ, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, похоронні послуги ітд. дали, нові тарифи на тепло та квартплату ще дадуть і то дуже швидко, відповіді на звернення громадян теж дають вчасно – словом, не місцева влада, а хороша матуся, котра дбає про всіх і про кожного.
Дешеве тепло, цілоденне водопостачання, прибрані території, особливо прибраний від торгівців курортний парк, демонтовані старі світлові опори, вчасне реагування на потреби громадян у сфері ЖКГ – ось така вона, ще не поношена в достатній мірі трускавецька влада. Тож маємо і чисті під’їзди, і відремонтовані ліфти, і дахи перестали протікати, особливо коли дощу нема, і всюди все білиться, ремонтується, прибирається, а сніг обіцяють прибирати по 24 години на добу. Тож хоче сніг чи не хоче, а падати мусить, бо без нього і зима не зима.
Відколи ліквідували КП “Наше місто” і понастворювали купу нових комунальних підприємств із новими керівниками, все стало на свої місця. І кілька партійних лідерів стали великими керівниками, і міський голова задоволений, і вся його команда теж задоволена. Комуналка в нас – процвітає! Тільки час від часу цю цвіль не забути б знімати…
Тепер влада активно турбується про кожного з нас і інколи аж плакати хочеться з радості від такої турботи. Батареї промили, всі ліфти працюють, ніхто не нищить зроблені Русланом Ярославовичем дитячі майданчики, котрі прямо-таки в ідеальному стані, перебоїв із водою нема, рівень зарплати в місті – найвищий на Україні і продовжує невпинно зростати, безробіття подолане, особливо для іногородніх друзів найвищих керівників міста, ціни на товари та послуги – одні з найнижчих в області. Всюди криза, а в нас процвітання, всюди проблеми є, а в нас жодних нових, тільки ті, що їх створила погана попередня влада. Навіть бродячі собаки не кусають тепер людей, вони зрозуміли доброту влади та що з нею потрібно жити мирно і її шанувати – так, щоб не те, що не вкусити, а навіть не гавкнути.
Бути господарем у своєму домі! Чому до цього часу ніхто не подумав, що має бути саме так? Чому наші люди смітили по під’їздах, викидали сміття з балконів чи на середину вулиці, ухилялися від оплати вивозу сміття, не брали участі в толоках, були ледарями та такими байдужими? Бо не було такого мера, котрий промив би їм мізки та наставив на путь істинну – що єсть добре, а що погане.
Створюються ОСББ і мешканці активно беруть участь у життєдіяльності свого будинку. Питання, з якими звертаються громадяни, вирішуються оперативно і то без жодної корупції, без ніяких там хабарів чи чогось ще. Розвивається спорт, влада проявляє особливо значну турботу про здоровий спосіб життя. Неповнолітні вже не можуть бродяжничати по нічних клубах, а дорослі самовільно здійснювати торгівлю, де їм заманеться. Порядок – передусім. Словом, “neue Ordnung” і “Arbeit macht frei”, meine liebe Damen und Herren…
Дороги
Хто смів би заперечити, що великою заслугою Руслана Козира є факт ремонту кількох трускавецьких доріг? І то нічого, що ці дороги ремонту не дуже й потребували. Мова йде про Суховоля, Героїв УПА, Дрогобицьку, Сагайдачного та Городище. 17 мільйонів гривень державних коштів – Трускавець таких грошей на ремонт доріг ніколи не мав і, напевно, не матиме. А наскільки ефективно їх використали! Щоправда, жителі ряду вулиць на ремонт доріг мусять трішечки почекати, принаймні до нових виборів, але це ж у житлових мікрорайонах, нічого їм там не станеться. Зате у прекрасному стані вулиці Річки та Воробкевича, адже туристи до Євро можуть приїхати і поїздами, а не лише автотранспортом. Чистенька та повністю очищена від стихійної торгівлі центральна площа Трускавця. Вулиця Шевченка теж просто в ідеальному стані. Словом, всюди в Україні вулиці українські, а в нас – європейські. Бо ж маємо мера із європейським способом мислення!
А які тротуари! Мило-любо пройтися. Правда, ті, що за часів Грицака стали брукованими, вже не є в ідеальному стані. Їх нищать розкопками, щоб люди часом не сказали добре слово про попередню владу. Проте всі тепер можуть по тротуарах ходити і одночасно займатися здоровим способом життя, здійснюючи стрибки в довжину чи біг із перешкодами, як це маємо на Річках. А нововведення, що тротуари мають своїм коштом робити мешканці прилеглих будинків взагалі викликало захоплення та бурхливе схвалення всієї громади без винятку.
Освіта, культура, медицина
Безсумнівним фактом є те, що нові керівники в цих галузях були призначені абсолютно законно, без будь-яких порушень, на конкурсних умовах. І люди, яких вони призначають, теж суто професіонали, ніякого тобі кумівства чи “по блату”, все чисто, чесно та прозоро, як і годиться робити чесній владі. І нікого просто так із займаних посад не звільняють, а якщо і звільняють, то вони самі винні, бо не є членами. Мається на увазі, що не є членами команди.
Культуру очолила молода, красива, розумна, добра, освічена, чесна, порядна, фахова та культурна жінка. Лікарню очолить людина, котра відповідає всім кваліфікаційним вимогам та стандартам. Освітою керує Михайло Шубак, котрий довго працював в Дрогобицькому педуніверситеті.
Діти почали вчитися краще. Рівень культури катастрофічно зростає. Хворих щораз меншає. Працівники бюджетних установ виявляють розуміння дій влади стосовно економії і самі просять переводити їх на півставки, позбавляти відряджень, преміальних, оздоровчих тощо, а батьки зі слізьми просять, щоб зростала батьківська плата за дитячі садочки і щоб їх не звільняли від оплати за харчування у школах. Це ж як треба любити владі свій народ, а народові свою владу, щоб була така ідилія, щоб було таке взаєморозуміння, базоване на взаємоповазі та взаємовигоді.
Музеї будуть в ідеальному стані, бо на це гроші дадуть поляки. І це нічого, що програми транскордонного співробітництва за кошти Євросоюзу згортаються через фінансові проблеми того ж Євросоюзу. Для Трускавця і його мера Європа гроші завжди дасть, від своїх забере, а нам дасть. Бо хіба ж не їздять єврочиновники полювати в чиєсь особисте мисливське господарство в Сколівському районі?
Нарешті школа мистецтв не фінансуватиметься за залишковим принципом. Директори шкіл стануть господарями у власних школах, їм не потрібно буде дивитися в рот начальнику відділу освіти, що і як робити, як господарювати. Нові відносини, нові моделі, нові структури. Очевидно, що ніхто не закриє СШ № 3 і БУТ, ці розмови – це діло рук інтриганів. Саме вони, які колись наживалися на народному добрі, понесуть справедливе покарання. І на їх прикладах виховуватиметься нове покоління трускавецьких людей – як робити не треба. Є й на кого орієнтуватися – прикладами позитивних героїв-суперменів та супервуменів можуть служити Валентина Бодак, Петро Іванишин і, звичайно ж, Руслан Ярославович. До речі, його офіційна біографія – на сайті міської ради, щоб не забували досягнення у попередні роки.
Словом, культура – найкультурніша, освіта – найосвіченіша, а медицина – найздоровіша. Сусіди можуть брати приклад. Результати кадрових змін вже себе оправдовують.
Промоція Трускавця
Ніколи ніхто нічого не робив і не зробив для того, щоб популяризувати Трускавець як курорт. Навіть Теодор Торосевич та Зенон Пельчар. Те, що до нас їздили австрійці, поляки, єдиний радянський народ і ще якісь люди вже за часів незалежної України – чиста випадковість. А от тепер народ до нас попре. Бо створено управління розвитку курорту, яке наш курорт розвиватиме, пропагуватиме, здійснюватиме його промоцію, будемо мати логотип, бренд-бук, пройде ряд піар-акцій, участь у дослідженнях братимуть фокус-групи, здійснюватимуться консалтинг, лізинг та менеджмент, а із нечесним маклерством буде покінчено. В найближчому майбутньому різко зросте кількість відпочивальників у місті – як за рахунок внутрішнього туриста (з України), так і попливуть, чи поїдуть гості з Росії, Польщі, Білорусі, Бразилії, Китаю, Малайзії та Кореї. А як стане до ладу аеропорт у Львові, то вони ще й можуть до нас прилетіти. Хоча про польоти небом у трускавецькій владі говорити не люблять – у них одразу ж погані асоціації стосовно попередників.
Управління розвитку курорту та новий інформаційно-курортний центр працюють в поті чола. Якісь там депутати захотіли послухати звіт заступника міського голови Юрія Яворського – а що ж зроблено за рік? Подумати тільки – хтось сміє вимагати якихось звітів! Та хіба мало було зроблено за бюджетні кошти поїздок у Польщу, Росію та інші країни! Хіба не хоче влада на 2012 рік зібрати із санаторіїв, вілл та готелів 1 мільйон 300 тисяч гривень, щоб рекламувати місто! Хіба не поставили на центральній площі телевізор, щоб люди з усього світу їхали до нас подивитися на нього! А скільки конкурсів оголосили! Хіба літературний чого вартує – майже кожен третій трускавчанин взяв у ньому участь – всі щось пишуть, як то гарно жити в Трускавці за радянської (вибачайте, помилочка, треба читати “за козирної”) влади. А тим депутатам якогось звіту треба. Тут нема коли вгору глянути, так ні, відволікайся від тяжкої праці, роби їм звіти. Встидали би ся…
Для того, щоб лице курорту було чистим, потрібно його відмити і відшкрябати скрабом. Оскільки чиряками та раковими пухлинами нашого Трускавця є стихійна та нестихійна торгівля і різні види послуг, то влада нещадно та справедливо взялася за них. Щоправда, є ще якісь там художники, з якими ніяк не можна дати ради, бо ж у суд подали, є ще якісь турфірми та інші нонконформісти, але хто сміє проти влади виступати? Та ще й проти такої, законно обраної? Та ж за міського голову проголосувало понад 2 тисячі людей і нічого, що понад 18 тисяч за нього не голосували чи голосували проти нього – він знає, що робить і робить нам виключно добре! Ми й не уявляємо, який рай нас чекатиме на кінець його другої каденції. Він нам ще зробить щасливе життя в наступні роки, якщо стільки добра зробив за рік!
Заключне слово
Сподіваємося, що на цю статтю не буде образи від міської влади та її поплічників, котрі годуються з руки міського голови. А то тільки трішки якоїсь критики, як на адресу незаангажованих журналістів одразу сиплються звинувачення, погрози та інші непристойності. Та це свобода слова у розумінні запопадливих підбрехачів.
Трускавчани обрали владу на 4 роки. Вони раді та задоволені, ніхто не розчарувався. Всі, хто приходить до мерії, не забуває нагадати: “Я голосував (-ла) за Вас, Руслане Ярославовичу!”. Зміни відбуваються, тим більше, що владу в Трускавці має “Фронт змін”. Єдине, що непокоїть, так це згадка про китайський проклін – “А щоб тобі довелося жити в часи змін!”. Та стабільність у нас вже була, вона позаду. А новий мер із новою командою ведуть нас вперед. Наш паравоз, вперьод лєті, в каммунє астановка…
З роковинами Вас, трускавчани! Ви бачили, що Ви обирали (не знаю, чи в цьому реченні вартувало ставити знак оклику чи знак запитання). Та чомусь згадуючи про Руслана Козира, пригадується і байка Степана Руданського “Циган з хроном”. “Плачте, плачте, дурні очі, щоб повилізали, бачили ви препогані, що ви купували”. Бачили ми всі, що купували (обирали) і не один із тих, хто агітував минулого року за Руслана Козира, тепер хотів би повернути час назад. Та нічого не поробиш, цю гірку чашу нам прийдеться пити до дна. І робити висновки на майбутнє.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень