Розвиток лікарського самоврядування – один з головних процесів прийняття рішень при реформуванні галузі охорони здоров’я в Україні. У м. Києві 5-7 вересня цього року відбувся XII з’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ), метою якого було дійове виконання свого найважливішого призначення – захисту та збереження здоров’я українського народу, розвитку лікарського самоврядування, оскільки лікарі є центральною фігурою у будь-якій системі охорони здоров’я.
Система охорони здоров’я в Україні фінансується менше, ніж наполовину від того рівня, який міг би забезпечувати її нормальне функціонування. Реформування системи охорони здоров’я проходить на рівні задекларованих намірів та результатів. Характерною особливістю нинішнього реформування є його закритість. Чимало реформ проводиться без широкого громадського обговорення. На жаль, в Україні лікарі фактично відсторонені від розробки політики стосовно охорони здоров’я та ухвалення рішень. З іншого боку, хоча лікарі – це соціальне відповідальні члени суспільства, що є найбільш компетентними в медичних питаннях, вони мають надто малий досвід в самоорганізації та лобіюванні своїх інтересів, мають недостатні навички в роботі з громадою. Система охорони здоров’я є сферою, в якій зацікавлені всі без винятку групи населення. Звісно, найбільше потребують якісної медичної допомоги та інших послуг системи охорони здоров’я хворі люди, інваліди, люди похилого віку, матері і немовлята. Саме ці категорії є соціальне вразливими і потребують соціальної опіки. Ці люди потребують порад, підтримки, а дуже часто і прямої участі лікарів у їхній діяльності, тому найкращим партнером для них є власне лікарське товариство.
У державі відбувається незрозуміла ситуація: при дефіциті лікарів (20%), середнього медичного персоналу (30%), медичних працівників переводять на роботу за неповної ставки, відправляють в неоплачувані відпустки. Відомо, що за рівнем середньої заробітної плати галузь охорони здоров’я посідає передостаннє місце серед інших галузей економіки. Зокрема, зарплата медпрацівників на 17% менша, ніж у працівників освіти, на 32% менша, ніж у працівників культури, на 60% менша, ніж у працівників промисловості. Тому гостро стало питання щодо підвищення зарплати усім медпрацівникам.
За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) в Україні 45% потреб медицини покриваються коштом пацієнтів (у Європі цей показник становить лише 15%). Водночас серед людей пенсійного віку, серед яких рівень захворюваності найвищий, за межею бідності перебуває понад 80% осіб.
Сьогодні ні ВУЛТ, ні його осередки на місцях не мають реальних важелів, які б давали змогу суттєво вплинути на державну політику в охороні здоров’я, але як товариство в цілому, так і кожен лікар зокрема при існуючій ситуації можуть все-таки активно та ефективно добиватись зниження рівня захворюваності та оздоровлення населення. Це стосується 50-х лікарів – членів осередку УЛТ у м. Бориславі, які мають проявити активність у поліпшенні й оздоровленні населення міста та пропаганді здорового способу життя.
Назрілим є вирішення питання щодо прийняття закону про лікарське самоврядування для кращого професійного розвитку лікарів та ефективного захисту ними своїх інтересів і буде корисним у підсумку для пацієнтів. Медична громадськість повинна брати активну участь у тривалому реформуванні медицини, давати об’єктивну оцінку його проведенню і захисту прав медичних працівників на працю та її гідну оплату.
Надзвичайно актуальним є покращення профілактичної роботи зокрема, санітарно-просвітницької роботи серед населення з пропаганди здорового способу життя, антиалкогольної, антинікотинової і антинаркотичної діяльності, пропагування занять з фізичної культури, гігієни, роз’яснення шкідливості самолікування.
Назріла необхідність активізації медиків у створенні благочинних фондів, лікарняних кас. Лікарняні каси при центральних, районних (міських) лікарнях стають потужним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я, незначний розмір щомісячного внеску при наявності системи управління якістю медичної допомоги дає змогу забезпечувати лікування без обмеження розміру витрат та кількості звернень. Перебування в лікарняній касі вирішує питання діагностики і лікування в разі захворювання. У лікарнях, де вже створені лікарняні каси, громадяни задоволені співоплатою витрат на медичну допомогу, залучають до участі своїх родичів, близьких і знайомих, а це цивілізований шлях добровільного медичного страхування та вирішення питання щодо надання якісних медичних послуг.
У зв’язку з реформуванням санітарно-епідеміологічної служби сьогодні нема реального контролю за якістю харчових продуктів, що призводить часто до отруєнь і розвитку кишкових інфекційних захворювань. Державна санітарно-епідеміологічна служба в Україні має бути ключовим органом і загалом системи охорони здоров’я розвинутих країн світу. Тому важливим завданням громадської лікарської організації є добитися від влади постійного і всебічного контролю за якістю продуктів харчування і недопущення негативного впливу на людину небезпечних факторів середовища та життєдіяльності.
Враховуючи високий відсоток тіньової економіки, безробіття населення, сьогодні є проблематичним впровадження державної страхової медицини, тому її реалізація має стати однією із важливих завдань лікарського товариства. Тільки активна діяльність усіх лікарів, які входять у склад Всеукраїнського Лікарського Товариства, сприятиме поліпшенню якості медичного обслуговування населення і виконанню свого найважливішого призначення – захисту та збереження здоров’я українського народу.
Роман Поцюрко, делегат XII з’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства, голова осередку Лікарського Товариства у м. Бориславі, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень