У «ТВ» № 18 від 13.02.2012 р. ми обіцяли зробити матеріал про діяльність інформаційно-аналітичного відділу Трускавецької міської ради. Оскільки обіцянки ми завжди виконуємо, то якось не випадало не зробити і нижченаведеного матеріалу.
Отже, інформаційно-аналітичний центр (далі – ІАЦ) у Трускавці діє вже не перший рік. В самій назві закладена суть діяльності цього відділу. До речі, ми по сьогодні не знаємо, чи це відділ чи центр, адже навіть на офіційній сторінці ТМР в розділі «Влада міста», де подано перелік управлінь та відділів міської ради назву відділу та що взагалі такий існує, не подано. Шифруються, напевно.
Очевидно, що кожна влада повинна тримати зв’язок з громадою через ЗМІ, через публікації, повинна донести свої бачення та пояснення до пересічного громадянина. Тому нічого дивного, що підконтрольні владі газети чи сайти навряд чи критикуватимуть цю владу і це зрозуміло, логічно, прийнятно. Не винятком є і офіційний сайт Трускавецької міської ради www.truskavets-city.gov.ua, а також газета «Голос ради» (офіційний бюлетень ТМР). За часів Богдана Матолича вже існувала ця газета, за часів Лева Грицака розпочав свою роботу сайт і весь цей час критики влади там не було і нікого це не дивувало. Не дивує це й нас. Та дивує інше – замість інформувати громадськість з позиції міської ради як колегіального органу, як «Голос ради», так і офіційний сайт інформують виключно так, як вигідно тільки міському голові, інколи в образу депутатам, яких вже традиційно негласно ділять на «хороших» та «поганих». Те, що з «Голосу ради» зробили видання без вказання редактора та авторів публікацій, свідчить про якусь дивну таємничість, якою оповита вся діяльність ІАЦ.
Якщо аналізувати сайт міськради, то там теж всі публікації без вказання автора, та не це найголовніше. Незважаючи на ряд недопрацювань, сайт можна назвати живим, діючим, на ньому є проекти рішень сесій та виконкомів, а також самі рішення, є багато корисної інформації. Цілком очевидним є факт, що сайт за часів Руслана Козира запрацював, так як йому належалося працювати давно. І це позитив. Принагідно нагадаємо, що проект «Трускавецький вісник» створювався саме тому, що трускавчани мали обмаль інформації про те, що відбувається в місті – жодна газета, жоден сайт, в тому числі і сайт ТМР, не відповідали потребам жителів Трускавця в інформації про те, що відбувається в місті-курорті. Могло б здатися – тепер вісник не потрібний, адже є офіційний сайт, де подано офіційну інформацію, котра постійно, майже щодня, оновлюється. Іншими словами, ІАЦ діє, інформує, виконує свої функції, тож якісь інші електронні видання не можуть навіть розглядатися як конкуренти. «ТВ» нікого не розглядає як конкурентів, всіх ми бачимо як партнерів, котрі роблять велику спільну справу – подання максимуму інформації про життя нашого міста. Та інакше думають в мерії. Наш вісник є для них більмом в оці і це засвідчує ряд спроб обмежити доступ до інформації, мотивуючи це різними безглуздими поясненнями, або й не мотивуючи нічим. Якщо б сайт ТМР (офіційний!) подавав всю інформацію об’єктивно, без перекручувань, то напевно відпала і потреба функціонування вісника. А те, що так не є, доводимо на нижченаведених прикладах.
Щоб не бути голослівними, подивимося, що ж саме опубліковано на офіційному сайті ТМР в рубриці «Новини». Інше наразі не беремо до уваги, як-то відсутність протягом року від дня виборів повного списку депутатського корпусу (список появився порівняно недавно на сайті) чи відсутність хоча б списку розпоряджень міського голови. Бо це – дрібниці, які не заважають цьому сайту бути на передових позиціях в регіоні, адже Борислав та Дрогобич не мають такої інформаційної наповнюваності, а Стебник офіційного сайту не має взагалі.
За листопад 2010 року опубліковано 17 новин. З них три виділено жирним шрифтом – те, що стосується обрання Р. Козира міським головою (рішення виборчої комісії), новина про те, що пан Козир приступив до виконання своїх обов’язків після І сесії ТМР та коментар Р. Козира, що «Трускавець має потенціал найбільших і найкращих світових курортів». Тоді керівником ІАЦ був ще Олег Блажівський, та вже видно, як змінюється концепція сайту – з сайту міської ради він трансформується в особистий сайт міського голови. Однією з листопадових новин вміщено і прес-реліз для ЗМІ, що свідчило про початковий намір міської влади співпрацювати зі всіма ЗМІ. Та потім це бажання трансформувалося у намір підпорядкувати собі всі місцеві ЗМІ, встановити над ними тотальний контроль. Коли це не вдалося, тоді ЗМІ, як і депутатів міської та обласної ради, як і трускавчан, поділили на «своїх» та «чужих», «білих» і «чорних», що наочно продемонстрували ряд статей (для прикладу, про «унтер-офіцерську вдову», з якою порівняли депутата Алієва в «Голосі ради»).
Місяць грудень 2010 року є показовим в плані реформування сайту – створюються нові рубрики (Засідання», «Апаратні наради»), збільшується кількість інформації про діяльність міського голови. Вперше на сайті вміщується інтерв’ю з Русланом Козиром (взяла інтерв’ю Світлана Марецька), подаються анонси проведення сесій міськради. Все це подається на фоні звичайних новин, цікавих для людей, вперемішку з новинами спортивними та неполітичними. В січні, здавалося б, все йде тим же шляхом, створено розділ «Регуляторні акти», збільшується кількість новин на культурну тематику. Та є один нюанс – в архіві за цей місяць є тільки 21 новина, насправді ж мали б бути 22, бо одну новину адміністратори змушені були видалити після подання депутатського запиту депутата Львівської обласної ради Олексія Балицького. На офіційному сайті ТМР в січні 2011 опублікували статтю Валентини Гук, теперішнього керівника ІАЦ, яка ображала депутата та подавала неправдиву чи неперевірену інформацію про нього. Мова йде про статтю «Про «доброго» та «поганого» поліцейського» і стосується вона ситуації щодо КП «Наше місто», процес руйнування якого вже тоді розпочала міська влада Трускавця. Це не просто штрих, а знаковий момент, який показує, як змінюється спрямованість офіційного сайту ТМР – з інформаційного джерела він перетворюється на інструмент маніпуляцій, пропагандистський ресурс однієї людини й однієї партії. І це не просто слова. Вже в новинах за лютий місяць вміщено текст під заголовком «29-30 січня у Трускавці у рамках «Школи влади» партії «Фронт змін» відбувся семінар для міських голів «Міські голови. Кроки до ефективності». Учасників семінару вітав лідер партії Арсеній Яценюк».
Саме починаючи з лютого 2011 року на сайті дозволяють собі критикувати ті ЗМІ, які подають інформацію не так, як цього бажає мер міста, перша ластівка – про ситуацію з дорогами, які за одними даними прибирали вкрай погано, натомість мерія наполягала, що від снігу дороги в Трускавці чистять дуже і дуже добре. А в інтерв’ю Р. Козира за матеріалами його першого і як наразі останнього відкритого для всіх ЗМІ брифінгу сайт міської ради свідомо опустив запитання від автора цих рядків та відповідь пана Козира стосовно проблеми бродячих собак у місті. Тоді Руслан Ярославович відповідав, що ця проблема надумана, «фантазія одного журналіста», що собак в Трускавці ніхто не відстрілює – подальше дослідження теми показало, що мер в цьому питанні дозволив собі обман преси та громадськості. До речі, в лютому розпочинаються і кадрові чистки, критика неугодних посадовців та організацій (Світлана Марецька, Орест Лобик, КП «Наше місто», КП «Редакція міського радіомовлення»), у лютому рішенням сесії з ініціативи міського голови ліквідовується комунальне підприємство «Наше місто», де є заборгованість по зарплаті (не пройшло і року, як в КП «Трускавецьжитло» теж є заборгованість по зарплаті, а що буде за п’ять років?).
Під знаком боротьби з «ворогами» проходить і місяць березень 2011 року. Чого вартує хоча б публікація на офіційному сайті ТМР статті «Облрада відстоює інтереси трускавчан, яких «кинула» минула влада» – як промоційна стосовно діяльності Петра Іванишина, обласного депутата від «Фронту змін» (знову ця політична сила, до якої належний Руслан Козир!). Не можна оминути увагою і факт толоки, в якій взяла участь «молодіжка «Фронту змін» – так, начебто інші політичні сили, а саме «Батьківщина», «Свобода», Партія регіонів, КУН тощо були пасивними у процесі щорічного прибирання міста та стояли осторонь. В той же час ІАЦ дозволяє собі спростовувати «суб’єктивні думки» депутатів, зокрема щодо факту вигнання трускавецьких дітей з курортного парку, яке у своєму депутатському запиті порушував депутат Ігор Струбіцький. Можна було б ще зупинитися на аналізі кількох березневих новин, та обмежимося тільки поданням одного заголовку – заголовку, який розмістила влада Трускавця на своєму офіційному сайті – «Колишній міський голова Трускавця позбавить мешканців тепла». Очевидно, що з цього моменту (або й до цього моменту) про якусь неупередженість чи об’єктивність цього джерела масової інформації можна забути. A propos, а хіба сайт є джерелом інформації? Саме так поставив питання керуючий справами ТМР Олег Ковальчин перед працівницею Трускавецького Інтернет-телебачення 13 лютого 2012 року. Журналістку на понеділкову нараду так і не впустили, бо вона представляє не ЗМІ, а «сайт». В такому контексті можна поставити питання, наскільки офіційним є те, що публікується на «офіційному» сайті ТМР, адже це «не ЗМІ».
Та повернемося до того, як далі розвивався (чи деградував – кому як подобається) офіційний сайт ТМР. Квітень 2011 року, новина – «у Трускавці, коштом УЄФА, буде облаштовано фан-зону». Цікавою є форма подачі іншої інформації – «Трускавець збагатиться на малі архітектурні форми». Яким є це «збагачення», бачимо на прикладі бульвару Ю. Дрогобича і всі ми бачили в січні жах площі Незалежності з «різдвяно-новорічним ярмарком», який буцімто мав показати «європейськість» нашого міста. Якщо таке бачення європейськості в керманичів нашого курорту, то яка тоді азіатчина? А від новини «Відлов собак у Трускавці контролюватимуть громадська організація і волонтери» відгонить стухлою радянщиною – як у Трускавці здійснювалися ці «відлови» протягом всього 2011 року, знає не лише вся Україна, але і Європа. Цілий ряд новин на офіційному сайті ТМР про співпрацю з Росією, Польщею, Латвією, Білоруссю, Ізраїлем, з ЄС в рамках програми «Польща – Україна – Білорусь» так і залишилися новинами квітня 2011, за якими – пустота, нуль результатів. Якщо ж результати будуть реальні, то ми про це повідомимо додатково. Наразі нема що коментувати.
Травень 2011. Сайт вміщує розгорнутий репортаж про освячення мисливської каплички товариства «Міський ліс», підручної структури Р. Козира, вміщує новину «Триває всеукраїнська акція політичної партії «Фронт змін» – «Мобільна громадська приймальня», ряд коментарів міського голови з тих чи інших питань. Ви зауважили, що пройшло вже півроку від моменту оновлення влади в Трускавці і до цього часу на офіційному сайті – жодного коментаря від якогось депутата. Натомість кілька коментарів вибраних, «своїх» (тобто тих, які входять у козирну коаліцію) депутатів вмістив бюлетень «Голос ради». Та і в ньому – неспівмірна кількість «козирщини», тобто висловів Козира, статей про Козира та його діяльність, похвала мудрості та величі думок і вчинків великого Мао трускавецького штибу.
Травень багатий на свята, тому кількість пропаганди якось розбавляється вітаннями мера та інформаціями про ті чи інші події. Натомість червень 2011 – місяць політичний. Тут цікаво буде зауважити, що все, що стосується позитиву санаторію «Карпати» чи діяльності попереднього міського голови Лева Грицака, або замовчується, або подається в применшеному чи перекрученому вигляді. Саме в червні 2011 Трускавець відвідує делегація із Санкт-Петербургу. Офіційний сайт ТМР крок за кроком описує все, що пов’язано з цим візитом за одним винятком – умисно замовчується інформація про зустріч та круглий стіл в санаторії «Карпати», обід у «Гражді». І це не дивно, адже «промоцією» займається Юрій Яворський, а аналіз його коментарів свідчить про якесь нездорове захоплення критикою того міського голови, в коаліції з яким він був у попередньому скликанні.
У червні – день журналіста, сайт вміщує коротку новину з святкування цього свята з міським головою. Не полінувалися назвати всі місцеві ЗМІ за винятком одного – «Трускавецького вісника». І вже традиційно на сайті ТМР (офіційному!) появляється новина типу «Міський голова Руслан Козир узяв участь у роботі Другої звітно-виборчої конференції обласної організації ПП «Фронт Змін». Головував на конференції Арсеній Яценюк, лідер політичної партії «Фронт Змін», народний депутат України. Були серед делегатів і трускавецькі «фронтовики», зокрема Валентина Бодак, заступник міського голови з гуманітарних питань, Петро Іванишин, депутат Львівської облради, депутати фракції ТМР «За зміни». Бачимо, що вже червень, про політичне життя «Фронту змін» згадано як мінімум п’ятий раз (тобто хоча б раз на місяць), про інші політичні партії міста та їхню діяльність – жодної згадки. Про масненькі заголовки типу «Ми ще так не святкували» навіть не згадуємо. Бо дійсно, у Трускавці ТАК день міста, день молоді та день конституції, як в 2001, ще не святкували…
З липня на сайті вміщують результати опитувань, які фактично не є жодним показником, адже дуже просто можуть бути кориговані адміністратором сайту. Збільшується кількість новин, спрямованих на формування позитивного іміджу курорту. З цією метою в серпні на сайті стартує конкурс на кращу публікацію, присвячену Трускавцю. До речі, тільки двоє людей взяли участь у ньому – Антоніна Корінь та Володимир Ключак. Положення про конкурс було опубліковано аж у вересні (вже після розміщення двох вищезазначених публікацій), а результати його невідомі по сьогодні. Сайт рясніє новинами про транскордонну співпрацю, міжнародні зв’язки, потуги у напрямі промоції курорту, та все це якесь дуже штучне, надумане і, здається, навіть автори написаного не вірять у правдивість подаваної ними інформації.
Жовтень починається новинами в дусі «Правди» часів СРСР – питання по газу вирішене, водопостачання покращиться, програма «Міські вбиральні» вступає в дію, фінансова ситуація позитивна, проект «Єврорегіон Карпати», Трускавець: нові можливості та інвестиційна привабливість, Трускавець розширить межі, підписана чергова угода з польським містом Ясло, розпочалася рекламна кампанія з промоції курорту Трускавця, у Трускавці перевиконано план щодо створення робочих місць та в цьому ж дусі. Складається враження, що ІАЦ починає себе вичерпувати, відчувається відсутність якоїсь новизни у новинах, котрі перетворюються на фарс задля піару. Піару однієї людини.
З новин листопада виокремимо хіба що «Звітувався трускавецький «Фронт Змін», у грудні звітувалася «Свобода», проте як же можна таку інформацію подавати на сайті міськради? Тому по «Свободу» й не згадали. Коли приїжджає Яценюк до області, офіційний сайт ТМР не забуває про це нагадати, коли Тягнибок приїхав до Трускавця, про це не обмовилися ані словом.
Формат новин за грудень 2011, січень та лютий 2012 змін не зазнав. В майже кожній новині сайту, а в кожній другій це точно – дифірамби Руслану Козиру. Ми не маємо нічого проти цього, та вкотре переконуємося – добре, що вчасно зупинилися і не закрили проект «Трускавецький вісник», як планували. Бо в якийсь момент здавалося – ну нарешті, Трускавець має офіційний правдивий та достойний сайт. На щастя, Трускавець має все-таки правдивий та достойний сайт, але, на жаль, це не офіційний сайт ТМР.
В новій команді міського голови Руслана Козира є багато непоганих людей, тут їх називати не будемо, щоб на них не обрушилося злослів’я неназваних та ображених. В ІАЦ ТМР теж, напевно, працюють віддані меру люди, хоча інколи ця відданість вражає своїм фанатизмом та неповагою до іншої думки. Сайт ТМР є живим сайтом, відчувається творчий дух адміністратора, на сайті постійно якісь зміни – в оформленні, в шрифтах, в розміщенні тих чи інших рубрик. Відбулися за 15 місяців і зміни контенту, обсяг тексту та інформаційна насиченість збільшилися, проте на завжди в кращу сторону. У кожного своя правда, тому, можливо, головний мозок ІАЦ, пані Валентина Гук, щиро вірить у те, що все, що подано на цьому сайті – правда. Та пані Валентина – мешканка Дрогобича. Якби їй тиждень пожити в звичайній трускавецькій квартирі, відмежуватися від оточення мера та спробувати подивитися на зміни в Трускавці з точки зору пересічного мешканця міста, тоді вона, можливо, не була б така категорична в тому, що все, що робиться паном Козиром – добре. А то в нас буде таке «добре», як у Дрогобичі часів мерства Миколи Гука.
Ідолопоклонство завжди було гидким явищем, коли ж на місце ідола ставлять живу людину, то огида стає ще більшою. І вже зовсім бридким є вилизування цього кумира з ніг до голови, «ручне обслуговування по повній програмі». Та коли це робиться не тільки за гроші, а й з фанатичною вірою у чиєсь непідтверджене наразі фактами благородство (навіть якщо це sancta simplicitas), то це стає небезпечною тенденцією. Коли тіло хворе – погано, та гірше, коли хворими є душа та розсудок…
Хтось може запитати – а який висновок з цього всього? А висновок робіть самі, зайдіть на офіційний сайт ТМР, почитайте і подумайте – чи можна цьому всьому вірити? А це ж все-таки не блог, не приватний проект однієї людини чи партії, а ОФІЦІЙНИЙ САЙТ МІСЬКОЇ РАДИ, який наповнюється згідно вказівок керівника ІАЦ, аналізу роботи якого ми присвятили стільки часу та зусиль.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень