Ні, ця стаття не про команду Козира і не про московського політтехнолога Мізеріна, хоча саме так можна було б судити з її назви. Ця стаття не про агентів Москви часів сьогодення і навіть не про агентів, які працюють десятиліттями на користь Кремля. Мова піде про шахрайські схеми з майном у Трускавці, а ниточка може вести до держави-агресора. Саме такі припущення висловлювалися під час прес-конференції, проведеної 6 грудня у приміщенні Трускавецької міської ради.
Прес-конференцію для місцевих журналістів та громадських діячів провели представники комісії з перевірки законності приватизації санаторних об’єктів у Трускавці Святослав Грабовський та Мирон Бучацький. Повна назва комісії – тимчасова контрольна комісія Трускавецької міської ради з питання законності створення Трускавецького об’єднання санаторно-курортних установ профспілок – об’єднання «Трускавецькурорт», їх правонаступників та незаконного внесення ними у статутний фонд майна (будівель та споруд), якими користувались профспілки, а також з питання законності оформлення прав власності на санаторні заклади та інші об’єкти нерухомості в місті Трускавець.
Комісія була створена на початку каденції Трускавецької міської ради VII демократичного скликання, в неї ввійшли депутати Святослав Грабовський, Андрій Степаненко, Руслан Цехмейстер, Роман Бучкович, Андрій Кісак, Зоряна Домбровська та громадські діячі Мирон Бучацький, Богдан Волощук і О. Славич. При її створенні було багато сумнівів, чи зможе колись ця комісія завершити роботу, чи буде якийсь результат. Але скептики помилялися – комісія завершила свою роботу і підготувала надзвичайно багато матеріалів, які можуть стати в нагоді правоохоронним органам. Звісно, при умові, що правоохоронці зацікавляться цими документами.
На початку прес-конференції Святослав Грабовський показує товсту папку матеріалів роботи комісії (понад 100 сторінок), з яких слідує, що із передачею профспілкового майна у Трускавці не все було чисто та законно. Комісія вивчала питання ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт», але є питання і по приватизації інших санаторіїв, зокрема щодо оформлення права власності, каже Святослав Грабовський.
Перевіряючи твердження Мирона Бучацького про махінації, депутат-юрист використовував систему «Ліга Закон» і виявив цікаві судові рішення. В Україні за 25 років незалежності прийнято 27 судових рішень (остаточних, тобто до виконання) за позовами прокуратури в інтересах держави Україна, у тому числі по одному санаторію в Моршині. Мова йде про повернення у Фонд держмайна України об’єктів, приватизованих з порушеннями чинного законодавства. Святослав Грабовський надіється, що наступним, двадцять восьмим, судовим рішенням буде рішення по Трускавці. Чесно кажучи, це надто оптимістична позиція, а оптимізм та реальність в цій ситуації – різні речі.
Святослав Грабовський вказує на те, що багато документів, які довелося вивчати комісії, є оформлені неналежним чином, а в деяких випадках взагалі протизаконні. До останніх депутат відносить рішення ради про створення Трускавецької міської адміністрації, прийняте в 1993 році. Інший факт – неможливо визначити винного у прийнятті незаконного рішення через його колегіальність. Встановити хто і як голосував за якесь рішення, неможливо, каже депутат Грабовський, адже до 2015 року у Трускавці не було поіменного голосування.
Винних у організації та реалізації шахрайської схеми з майном у Трускавці слід шукати на вищому рівні, цілком можливо, що до цього причетні особи з іноземної держави, зокрема Росії, висловлюють припущення в тимчасовій слідчій комісії. Саме тому і було підготовлено звернення до голови СБУ, адже мова йде про національні інтереси України, а навіть про національну безпеку. Нагадаємо, що 1 грудня сесія Трускавецької міської ради 15-ма голосами «за» підтримала звернення до голови СБУ, підготовлене тимчасовою комісією.
Окрім Святослава Грабовського про злочинні схеми в справі приватизації майна у Трускавці говорив і громадський діяч, Почесний громадянин міста Трускавця, депутат Львівської обласної ради першого демократичного скликання Мирон Бучацький. Понад два десятки років він піднімає це питання, говорить про нього де лиш може, б`є у всі дзвони. Детальне розвінчування схем, які, на думку Мирона Бучацького, є шахрайськими, злодійськими та протизаконними, описано в кількох номерах бюлетеня «Трибуна виборця», редактором якого є Мирон Володимирович.
Мирон Бучацький вказує, що на цій величезній афері Трускавець втратив за найскромнішими підрахунками 1 мільярд гривень, а можливо навіть 3 мільярди. Він розповідає про те, як двічі було скасовано рішення про реєстрацію ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт» на місцевому рівні і як хитро було зареєстровано цю структуру у Києві, а тут створювалося філію.
«Першим, хто підписав документи і «втопив» Трускавець в акціонерному товаристві, був в.о. головного лікаря курорту Трускавця Прийма», – стверджує Мирон Бучацький, і відразу додає, що справжніх винуватців слід шукати у вищих колах.
Під час виступу Мирона Бучацького згадуються прізвища керівників Трускавця 1990-х років Віктора Бурлакова, Богдана Матолича, Володимира Лаврінка, відмічає пан Бучацький високу активність депутатів Юрія Зарицького, Омеляна Дяківа, Володимира Мацюрака. Останній, до речі, був присутнім на прес-конференції і підняв тему приватизаційних майнових сертифікатів, яку продовжив Мирон Бучацький, детально змальовуючи, як мала б проходити приватизація держмайна в Україні і як насправді все відбувалося. Вину пан Мирон покладає безпосередньо на тодішнього президента Леоніда Кравчука та компартійну групу «239».
Натомість громадський діяч Віктор Пиців підняв на прес-конференції тему бювету і платної «Нафтусі», але це вже тема сьогодення, хоча вона й сягає своїм корінням в далекі 1990-ті.
У тому, що Трускавець втратив своє майно, Мирон Бучацький звинувачує «хлопців-псевдорухівців», які наш курорт «віддали на поталу окупантам». Згадується прізвище покійного посла Росії в Україні Черномирдіна, який в ті часи безпосередньо наглядав за тим, як діють кремлівські агенти. План грабунку України втілювався в життя, причому часто руками місцевих холуїв, каже пан Бучацький.
На чітке запитання журналістів, якою все ж таки була мета створення тимчасової комісії, котра 30 листопада 2016 року підготувала звіт-висновок і завершила свою діяльність, її голова Святослав Грабовський також відповідає чітко: по-перше, систематизувати всю наявну з цього питання інформацію, по-друге, оприлюднити її і привернути увагу громадськості, по-третє, створити громадський тиск на компетентні органи. Доля міста та місцевих мешканців не має залежати від зайшлого монополіста, незаконні рішення слід відміняти, а майно громади має належати саме їй. «А не злодію!», – додає Мирон Бучацький і каже, що саме власник є ефективним господарем, бо власник користується майном ефективно, прибутково, а злодій ні. У злодія вкрадене треба забрати – впевнений Мирон Бучацький. Бо окупант, «шубравець з Ленінграда» «не того виховання», щоб віддати щось добровільно.
Додамо лише, що «московські шубравці» прекрасно себе почували на нашій українській (і зокрема трускавецькій) землі і в 1990-х, і в 2000-х, незле їм ведеться і зараз. Приклад цьому – згадуваний вище політтехнолог Мізерін. Чим він займається в Україні, прикриваючись статусом «біженця», «політичного мігранта» чи ще якимись придуманими іпостасями? Питання радше риторичне. І це питання не до читачів, а до правоохоронних органів, до тієї ж СБУ, метою якої є захист суспільства від таких ворожих елементів, які чітко працюють проти України і на користь держави-агресора – чи то збираючи інформацію, чи то вербуючи агентів серед місцевих хрунів-холуїв, чи то готуючи диверсії, чи обкрадаючи Україну та її народ за допомогою хитрих шахрайських схем та маніпуляцій.
Прес-конференція, яка тривала близько години часу, завершилася. Всі напрацьовані комісією матеріали, документи є у публічному доступі, зокрема в соцмережах. Нижче публікуємо офіційний висновок тимчасової контрольної комісії Трускавецької міської ради з питання законності створення Трускавецького об’єднання санаторно-курортних установ профспілок – об’єднання «Трускавецькурорт», їх правонаступників та незаконного внесення ними у статутний фонд майна (будівель та споруд), якими користувались профспілки, а також з питання законності оформлення прав власності на санаторні заклади та інші об’єкти нерухомості в місті Трускавець.
Скан-копії документів до цієї публікації надані депутатом Святославом Грабовським, решта документів (понад 100 сторінок) можна скачати, зайшовши на його особисту сторінку в мережі Фейсбук.
Володимир Ключак
До теми. Офіційний висновок комісії
Тимчасова контрольна комісія Трускавецької міської ради з питання законності створення Трускавецького об’єднання санаторно-курортних установ профспілок – об’єднання «Трускавецькурорт», їх правонаступників та незаконного внесення ними у статутний фонд майна (будівель та споруд), якими користувались профспілки, а також з питання законності оформлення прав власності на санаторні заклади та інші об’єкти нерухомості в місті Трускавець (далі – Комісія) у складі головуючого – Грабовського С.М., членів Комісії – Цехмейстера Р.К., Бучкович Р.Я., Кісак А.І., Домбровська З.М., Степаненко А.Ф. та долучених до роботи комісії експертів і представників громадських організацій Бучацький М.В., Волощук Б.І., Славич О.М.
ВСТАНОВИЛА:
Комісія розглянувши пакет документів за заявою екс-депутат Львівської обласної ради 1-го демократичного скликання Бучацького М.В. прийшла до висновку, що з самого початку проведення приватизації на місцях виконавчою владою усіх рівнів вперто недотримано правильного механізму роздержавлення і приватизації за якого кожний працівник підприємства повинен був здати свій майновий сертифікат в свою утворену організацію орендарів а потім в орендне підприємство і на суму вартості майнового сертифікату (30тис. радянських рублів, або еквіваленту 52 тис. 600 доларів) отримати частку обіцяного державою нерухомого майна у приватну власність. Робітник ставав повноправним власником частки свого підприємства на вищезгадану суму. Відтак усі робітники автоматично мали б стати колективним власником цілого підприємства, обрати собі керівника і адмінапарат свого підприємства .
Тільки тепер, мало право отримати акт на частку приватної власності на нерухомість свого підприємства і мали б право утворювати самі між собою акціонерне товариство, при чому лише за умов появи в Україні «Закону про акціонерні товариства» (який появився лише через 22 роки). Див. Трибуна виборців (сторінки 66-83).
2. Комісія прийшла до висновку, що на всіх рівнях органів виконавчої влади (міліція, суди, прокуратура) надійно діяв антидержавний саботажний «договорняк», оскільки ті колективи, які робили спробу діяти по закону не могли знайти підтримки у адміністративно-силових органах держави-судах та у Службі безпеки України. (іншими словами діючі органи влади в україні не працювали на користь Української держави)
Про такий стан речей підтверджує і засвідчує зібраний пакет тодішніх законодавчих документів про заздалегідь сплановану і ретельно виконану антидержавну і антинародну диверсію влаштовану групою депутатів у Верховній Раді комуністів 239 у чужої держави (СРСР) бо комуністичної партії в Україні не існувало. Див. (дрогобицьке земляцтво диверсійна група 239 М.Бучацький)
3. Припускаємо, що в такий спосіб були розкрадені інше державне майно України(заводи, фабрики, порти, і тощо)
1. ЩОДО ПИТАННЯ ЗАКОННОСТІ (НЕЗАКОННОСТІ) СТВОРЕННЯ ТРУСКАВЕЦЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ «ТРУСКАВЕЦЬКУРОРТ» (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА)), В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НАЯВНИХ МАТЕРІАЛІВ ВИЯВИЛИ НАСТУПНЕ:
1.1. З самого початку оголошення тодішньою профспілковою структурою «Трускавецькурорт» про утворення акціонерного товариства, переважаюча більшість колективів відмовилась від акціонерної форми власності. Про що свідчить протокол конференції профспілок медпрацівників Трускавця від 04 травня 1993 року. (див. сторінка 10), окрім того існує ідентичне рішення обласної профспілки від 14.09.1994 р (див. сторінка 19)в якому керівнитво обласної профспілки вважає незаконним утворення АТ. Ці рішення мотивувались наступним: 1. Порушено постанову ВР Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29 листопада 1990 року №506-Х11, в якій констатовано: «…До введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна:
– встановити мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, ініціаторами і учасниками яких є органи державної влади і управління» (фонд соціального страхування-державний орган)
Водночас порушено ст.2 п.1. Закону України «Про власність» №885-Х11, від 26 березня 1991 року, в якій сказано: «Право власності-це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном» та проігноровано постанову верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства союзу РСР». В другому абзаці якої пише: «Встановити, що до прийняття відповідних актів Законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства союзу РСР, з питань, які не були врегульовані законодавством України». Тобто, саме утворення в той час акціонерного товариства не маючи майна установ (наприклад санаторіїв міста Трускавця), було нікчемним. При глибшому вивченні цієї афери на кожному кроці можна знайти ряд підтверджуючих документів, які говорять про нікчемність утворення АТ… (аналіз сторінки 66-72). Українського законодавства про акціонерні товариства на той час не існувало. Окрім того зареєстрована ця організація була Трускавецькою міською державною адміністрацією (що була у незаконний спосіб утворена та документи про скасування архівом не були надані) (див. сторінки №11) рішення про доадотк.1 додаток 2
2. ЩОДО НЕЗАКОННОГО ВНЕСЕННЯ НИМИ У СТАТУТНИЙ ФОНД МАЙНА (БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД), ЯКИМИ КОРИСТУВАЛИСЬ ПРОФСПІЛКИ, А ТАКОЖ З ПИТАННЯ ЗАКОННОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА САНАТОРНІ ЗАКЛАДИ ТА ІНШІ ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОСТІ В МІСТІ ТРУСКАВЕЦЬ
Відповідно до статті 5 Конституції України 1937 року, яка діяла на час прийняття постанови N 606, соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об’єднань).
Статтею 10 Конституції(Основний Закон) України1978 року передбачено, що в Україні існувала державна (загальнонародна) і колгоспно-кооперативна власність і ніхто не мав права використовувати державну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях. Відповідно до статті 4 Закону України “Про власність”лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об’єкти соціально-культурної сфери або інше майно.
Як убачається зі змісту постанови Ради Міністрів СРСР N 606 від 23 квітня 1960 року, майно санаторіїв було передано у відання Української республіканської ради профспілок. Окрім того, на підставі зазначеної постанови виникли правовідносини між виконавчими органами УРСР та Українською республіканською Радою профспілок, оскільки пунктами 4-6, 14 постанови передбачено обов’язок державних установ забезпечувати санаторії кадрами, медикаментами, обладнанням, проводити та фінансувати будівництво. Ця обставина додатково підтверджує той факт, що майно санаторіїв передавалося у відання, а не у власність.
Правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
Постановою ВРУ “Про захист суверенних прав Української РСР” від 29.11.90 р. введено мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію закону про роздержавлення майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління. При цьому зазначена норма спрямована на забезпечення та захист державної форми власності та недопущення зміни форми власності в період становлення законодавства України та неврегульованості питань, пов’язаних з приватизацією державного майна.
Враховуючи положення зазначених вище норм закону, комісія дійшла висновку про те, що Федерація професійних спілок України не вправі була розпоряджатися майном санаторних комплексів України в тому числі Трускавця та передавати своєю постановою від 22 листопада 1991 року за актом від 24 січня 1992 року у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України.
Діюча на той час міська рада та виконавчий комітет і незаконно створена міська адміністрація замість прийняття рішення щодо утворення організацій орендарів, а потім орендних підприємств зареєструвала акціонерне товариство.
Комісією було встановлено, що існує понад 27 судових рішень за позовами прокурорів в інтересах держави в Україні(відповідь фонду держмайна на запит Грабовського С.М. сторінки 103-107), щодо витребування майна з незаконного володіння укрпрофоздоровниці їх власнику, а саме державі Україна. Рішення набули законної сили та за цими рішеннями було скасовані незаконно отримані права власності.
НА ПІДСТАВІ ВИЩЕ ВИКЛАДЕНОГО КОМІСІЯ РЕКОМЕНДУЄ
Трускавецькій міській раді звернутись з депутатським запитом:
1. В Прокуратуру з вимогою виступити в інтересах держави Україна в особі фонду держмайна та територіальної громади м. Трускавець з позовом до ПрАТ «Трускавецькурорт», укрпрофоздоровниця про повернення з незаконного володіння санаторно-курортних закладів що збудовані до 1939 року і після 1939 року. З врахуванням подібного звернення поданого УДКППБ т-ва «Меморіал» імені В.Стуса.
2. Звернутися в НАБУ з проханням перевірити наявність ознак корупції в діях(бездіяльності) прокуратури, яка розглядала звернення Трускавецької організації меморіал від 17.04.2015 року (голова М.Бучацький) та обмежилась формальною відповіддю. Додаток 7
3. В генеральну прокуратуру.
4. В службу безпеки України.
5. В Фонд державного майна.
30 листопада 2016 року
/Підписи/
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень