Цією публікацією редакція газети «Трускавецькурорт» розпочинає цикл матеріалів, пов’язаних із становленням курорту. Цикл передбачає розмови з особистостями, котрі мають відношення до розбудови, змін та розвитку курорту. Мотивація проста: у нашому прекрасному місті існує ще безліч задавнених і невирішених проблем, море нереалізованих можливостей та ідей. Тож нехай про них нагадають люди, котрі за роки розвитку курорту отримали великий досвід в управлінні курортом, науковій, культурній, медичній, економічній, будівельній галузях. До того ж нині досить символічно, що цей підбір публікацій розпочне людина, котра уособлює водночас дві складові: сьогодення і майбутнє курорту – міський голова Трускавця Руслан Козир.
Розмова з цією людиною ствердила у думці: містові-курорту потрібні вагомі зрушення, великі нововведення та інколи радикальні кроки. Інша справа, чи потрібні вони у скрутні для країни та міста часи, коли збідніле населення просто приречене виживати? Можливо так: вмотивоване хірургічне втручання нерідко дарує шанс на повноцінне життя. Можливо, що ні: тоді протистояння між владою та невдоволення радикальними змінами висушить останні джерела взаємодовіри і спокою. Символічно і те, що якраз напередодні нашої розмови міський голова мав можливість неодноразово відвідати столицю, і одна із причин відвідин – навчання азам державницької політики. Знаємо, що в контексті цих навчань очільникові міста вдалося зустрітися з кількома службовцями високого рангу, обговорити з ними проблеми нашого міста. А ще були тематичні зустрічі, лекції, особисті емоції та враження. Тож ми поспішили запитати у Руслана Ярославовича, чим сьогодні живе держава, якою є державницька політика та як усе це вплине на діяльність міської господарки?
– Насправді я був у Національній академії державного управління, в інституті підвищення кадрів при Президентові України. З міськими головами були проведенні і заняття, що стосувалися актуальних питань, які хвилюють як людей в цілому, так і органи місцевого самоврядування в тому числі. Хоча, були питання, які мало стосувалися нашої роботи, не зовсім відносилися до кола питань, котрі цікавлять людей. Але разом із тим усе було змістовно.
Найбільш яскравою і корисною була зустріч із заступником міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства Григорієм Сенчуком. Оскільки питання комунальної сфери на сьогоднішній день найбільше хвилюють наших людей, то, напевне, вони і є найбільш актуальні. Міська господарка є таким собі індикатором сьогоднішнього рівня життя. Що стосується найближчих планів роботи міністерства, то пов’язані вони із реформуванням ЖКГ України в цілому. Усі ми знаємо, що механізм його функціонування був закладений ще задовго до того, як відродилася незалежна Україна. Ми успадкували радянський спосіб господарювання, і полягав він у першу чергу в централізації господарства, дотаційному способі його існування, плановому характері. На сьогоднішній день завдання абсолютно інші. ЖКГ зараз зруйноване, відсутній алгоритм його розвитку. І органи місцевого самоврядування поставлені в дуже некомфортні і незручні умови роботи. В першу чергу незручності пов’язані з відносинами між місцевою владою та громадянами, оскільки люди дуже незадоволені якістю комунальних послуг. Зрештою, вони не можуть бути якісними тому, що ті підприємства, котрі залишилися, просто не можуть надати якісних послуг. Це стосується і тарифів.
– Тобто вже є чітка позиція держави?
– Так. ЖКГ не має бути збитковим, воно повинно бути самодостатнім і містити інвестиційну складову. Більше того, якщо брати господарський комплекс ЖКГ, то це підприємство повинно функціонувати завжди, тому що люди потребують безперебійного надання послуг, пов’язаних з експлуатацією будинків. Власне в цьому напрямку держава працює, але тут постає надзвичайно багато питань, пов’язаних з низьким рівнем доходів наших громадян. Він занадто низький, щоб забезпечити належний рівень оплати комунальних послуг. І одним із виходів із ситуації є створення ОСББ. Це і є зараз генеральним напрямком роботи міністерства ЖКГ. Це є той шлях, який вже проторували країни східної Європи, котрі узялися у цей спосіб експлуатувати своє господарство. Тобто люди розуміють, що вони беруть на себе відповідальність і контроль над житлово-комунальними проблемами, які виникають під час експлуатації будинків. Вважаю, що цей шлях для нас є прийнятним, тим більше, що є певний досвід. Створення ОСББ – найкраща альтернатива комунальним підприємствам. Чому саме ОСББ? Люди скаржаться: нам повинні надавати якісні послуги і посилаються на те, що влада повинна контролювати ці речі, але окрім влади це повинна здійснювати і сама громада. Не можна, оплачуючи послугу за низьким тарифом, вимагати якості. У нас у місті тариф не переглядався з 2007 року, він був одним із найнижчих у регіоні. То скажіть, будь-ласка, якщо такий тариф не покриває і половини затратного фонду ЖКГ, то для чого існує підприємство? Тим більше, на усіх щаблях державної влади чуємо, що тарифи повинні бути економічно обґрунтованими. Мало того – вони повинні мати інвестиційну складову (5-10 відсотків), яка передбачає модернізацію ЖКГ країни. Ми старалися підійти до розрахунку ціни на послуги оптимально, не перевищуючи показників, а людям усе одно вона здається завеликою.
Якщо узяти досвід Грузії, то там одразу підняли тарифи у кілька разів. Було також серйозне незадоволення, та за дуже короткий термін люди побачили, настільки якісно може змінитися ця сфера. Але основне: треба проводити не косметичні реформи, тут повинні здійснюватися радикальні кроки. Тобто ті кроки, які дозволять людям реально побачити, за що вони платять. Я думаю, що за досить короткий час і наші громадяни зможуть отримати якісні послуги від наших комунальних підприємств. Разом із тим ми пропонуємо людям альтернативу. Саме створення ОСББ дасть можливість мешканцям самостійно формувати тариф, витрачати певну кількість коштів на майно, визначати перелік послуг, які хочуть отримувати. При чому середня вартість тарифу, як показує досвід, складатиме близько 1,6 -1,7 грн. за м кв. У будинках, де створено ОСББ, люди самостійно контролюють процес надання послуг, і це спрощує комунікацію між надавачами послуг і громадянами, між надавачами послуг і владою. Зараз механізм комунального господарства обтяжений податком на додану вартість, а це – плюс 20 відсотків до послуг, які воно надає. ОСББ у цьому плані менш затратні. Тобто, якщо брати стратегію міністерства взагалі, то є однозначним, що переваги надаватимуться ОСББ, і до кінця 2012 року кожен будинок, де ще не створено ОСББ, буде мати принаймні керуючого.
– Це така альтернатива ОСББ?
– Так, це тимчасова альтернатива. Керуючий буде обирати компанію з надання послуг. Це така генеральна лінія, від якої ніхто не буде відхилятися.
– Що таке інвестиційна складова комунального тарифу? Чи закладена вона в наш тариф КП «Трускавецьжитло»?
– Якщо підприємство має можливість закладати у вартість послуг інвестиційну складову, то вона іде на модернізацію. Якщо її немає, то ми усе одно закладаємо її у бюджет міста, виділяючи кошти на житлове господарство. Часто звучить: «Давайте, ми бюджетом міста перекриємо тарифи». Між тим, одна гривня міського бюджету – це утричі більше грошей, ніж закладено у тариф, і в три рази неефективне використання коштів. Також немає відповідної законодавчої бази, котра дозволяла б у той чи інший спосіб з міського бюджету покривати збитки комунального підприємства.
Це є пряме порушення бюджетного кодексу. На жаль, на сьогоднішній день це є така психологічна пересторога для людей. Зрозуміло, це є болісний процес, але від подорожчання нікуди не дітися, бо щокварталу ми спостерігаємо збільшення вартості енергоресурсів, подорожчання інших речей, які на пряму пов’язані з формуванням тарифів.
– Скільки на Вашу думку потрібно часу, аби трускавчани переконалися в якості послуг?
– Кожен міг побачити, що минулого року навіть при старих тарифах були суттєві зрушення в кращий бік. Дуже багато роботи проведено. Вперше за останні 8 років ми чистили підвали, прибирали прибудинкові території, вивезли купу сміття. Але цього все одно не достатньо, тому що є мало коштів у підприємства для радикальних речей. Цього року ми бюджетом передбачили кошти на підтримку ОСББ у сумі 450 тис грн.
– Тож може краще використати їх на капітальний ремонт будинків, аби потім люди могли спокійно господарювати – створивши у вже відремонтованих будівлях об’єднання співвласників?
– Якщо будемо чекати, поки усі будинки відремонтуються, пройде не один десяток років. На сьогоднішній день в бюджеті держави цих коштів не передбачено, я вже не говорю про бюджет міста. Иа жаль, ця норма, на яку люди часто посилаються, не може бути виконана. Цю проблему маємо вирішити самі – влада плюс громада. Сьогодні люди у більшості своїй слухають демагогів, посилаються на викривлену інформацію. Якщо би відбулося підняття тарифів на 3 копійки, люди усе одно були б незадоволені. Ми зараз говоримо правду про те, як функціонує комунальне господарство. Якщо ми зараз його не підтримаємо, то завтра може постати питання про відсутність потреби у функціонуванні господарства, яке є збитковим.
– А яке Ваше загальне враження від поїздки та навчання?
– Семінар, у якому я взяв участь, ще більше утвердив мене в думці: ми на правильному шляху. Більше того, нашим досвідом реформування комунального господарства тепер цікавляться інші регіони країни.
– Ще одне питання, висвітлене в рамках навчання – екологічні інвестиції. Про що йшлося на цих тематичних зустрічах? Які перспективи залучення екологічних інвестицій у Трускавця?
– Питання екології для України надзвичайно актуальне. Ми отримали дуже поважну інформацію, котра прозвучала від Івана Варги, першого заступника голови державного агентства екологічних інвестицій. Вона свідчить про те, що зараз у світі багато коштів направляються на вирішення екологічних проблем. Україна, на жаль, не є в епіцентрі цих екологічних ініціатив. До того ж світ із певною пересторогою дивиться на нас. Наші проблеми світ цікавлять мало. Свого часу першою проблемою став Чорнобиль, але з того часу накопичилось багато інших проблем, пов’язаних із екологічними негараздами, які пройшли повз увагу світової спільноти. Тож у цьому напрямку Україна лише нарощує потенціал, і Трускавець як місто курорт не є винятком. У нас питання екології також стоїть на порядку денному. Сьогодні ми активно займаємося підтримкою екологічних програм і намагаємося слідувати тим екологічним вимогам, які застосовуються до міста такого статусу як наше. Активно працюємо у курортному парку та прилеглих територіях. Разом із ЗАТ «Трускавецькурорт» займаємося збереженням джерел. Є напрацювання щодо вирішення проблем із викидами та стоками, зокрема в програмі «Чиста питна вода».
Щодо пошуку інвесторів, то вважаю, що найкращими інвесторами будь-якого міста є його громадяни. Бо коли вони будуть жити заможно, ми зможемо впевнено піднімати і вирішувати ці питання. Зовнішні інвестиції, як відомо, – це не завжди однозначна користь для громади. Будь-які інвестиції – це завжди певні зобов’язання зі сторони тих, хто їх отримав. Тому варто шукати внутрішні резерви.
– Зустріч із заступником міністра транспорту? Чи дала вона можливість покращити інфраструктуру міста?
– Якщо брати питання розвитку транспортної інфраструктури, воно є не менш актуальним для Трускавця. Транспортне сполучення – це є основний із чинників, який впливає на розвиток курорту і кількість відпочивальників. Цього року проблема дещо зніметься у зв’язку з тим, що будуть курсувати швидкісні потяги з Києва до Львова (час в дорозі скоротиться вдвічі). З’явилася можливість суттєво пришвидшити приїзд громадян зі східних областей: невдовзі будуть курсувати додаткові потяги з Донецька та Харкова до Києва.
Великі надії покладаємо на відкриття Львівського летовища. Знаю, на цей ринок вже зайшли дві бюджетні авіакомпанії, так звані лоу кости, які дадуть змогу збільшити пасажиропотік до Львова і, відповідно, до Трускавця. Вирішується питання централізованої доставки людей у Трускавець. Наше трускавецьке підприємство-перевізник узяло участь у тендері. Також ми працюємо над зручною схемою доїзду до Трускавця, аби точкою відправлення був аеропорт. Є попередня домовленість про зміну руху потягу Київ-Трускавець. З цього приводу мав зустріч із начальником Південно-західної залізниці. Також відбулася зустріч з головою Львівської ОДА Костюком. Я доводив їм необхідність змін, що полягають у відправленні потягу з Трускавця після 18 години. Це дає можливість гостям більш повноцінно ознайомитися з містом, відпочити і лише після цього відправитися до Києва.
– Ще одне питання є досить актуальним для міста і досить болючим. Кілька місяців тому люті морози «повернули» місто до споживання води згідно графіку. Морози минули, а злощасний графік – лишився. Якою тепер є причина відсутності цілоденного водопостачання? В цьому контексті розкажіть про Вашу зустріч та попередні домовленості з інвестором «Альфою плюс»?
– Вода сьогодні надається згідно з розширеним графіком. Причина – природна: було мало опадів, плюс – декілька аварій на Гірнянському водозаборі. Там вийшли з ладу насоси та частина водогону. Сьогодні дебет Гірнянського водозабору не дозволяє у повній мірі забезпечити Трускавець водою, хоча існує багато причин технічного характеру. Вважаю, що сьогодні Трускавецький водоканал не достатньо приділяє уваги модернізації свого господарства. Існує проблема необлікованих втрат води. Хоча минулого року було проведено досить багато роботи у цьому напрямку. В першу чергу маємо на виході гідравлічну модель функціонування міського водогону, котра нам дуже допоможе при виконанні робіт з реконструкції водопостачання. Побудували першу станцію регулювання тиску, яка дозволяє перерозподіляти тиск при подачі води в нагірні мікрорайони. Цього року плануємо здійснити ряд радикальних заходів у плані модернізації мережі водопостачання: реконструкцію 10-тисячного резервуару біля «Колиби» – втрати там не дозволяють забезпечити водою санаторії у верхній частині міста. Плануємо побудувати ще одну станцію регулювання тиску, замінити водогін на вулиці Стебницькій, технічно переоснастити станцію третього підйому, включити в схему водопостачання міста стебницький водозабір, який дозволить збільшити поступлення води. Але наголошую: водоканалові треба попрацювати, в плані підвищення рівня кваліфікації свого персоналу в тому числі.
Що ж до інвестора, він уже узявся фінансувати програму реконструкції та розвитку. За попередніми домовленостями відбудеться фінансування у межах 12-15 млн. грн. на цей рік.
Розмову вела Галина Шумило, газета «Трускавецькурорт»
Від редакції «ТВ»: закінчення інтерв’ю з міським головою Русланом Козиром Ви зможете прочитати вже в наступному номері газети «Трускавецькурорт», котра вийде цього тижня.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень