Ми продовжуємо цикл інтерв`ю з депутатами Трускавецької міської ради і сьогодні нашим гостем є голова фракції «Народний Контроль», депутат Руслан Цехмейстер.
– Пане Руслане, Ви вперше в своєму житті балотувалися в органи влади і перемогли. Як це Вам вдалося? Чому люди повірили саме Вам, а не комусь іншому на окрузі?
– Так, я вперше балотувався до органів влади. Цей крок я довго обдумував, молився, оскільки відчував в своєму серці, що мені потрібно йти щось змінювати в Україні. А зміни починаються з рідного міста.
Насправді моя передвиборча кампанія виглядала таким чином: мажоритарку відмінили і я думав взагалі, що на вибори йти не буду. Напрошуватися до когось в партію не дуже хотілося, це суперечить моїм поглядам. Я християнин і тому молився до Бога і просив – якщо на це є Його воля, то щоб Він влаштував це, вирішив. Я повністю поклався на Нього.
Відповідь прийшла – мене запросили до лав «Народного Контролю». Побачивши простих людей, які на той час були в партії, я дав свою згоду йти на вибори разом з цією політичною силою.
Своїм виборцям я нічого не обіцяв. Можливо я такий один, як то кажуть, з іншої планети. Єдине, що я казав – коли пройду, то буду діяти в межах своєї компетенції та допомагати на окрузі, що і роблю по мірі своїх сил та можливостей.
– Робота депутата займає багато часу, зусиль, причому вона не оплачується. Чому, на Вашу думку, так багато людей все-таки хочуть стати депутатом?
– Люди прагнуть влади, грошей та нових можливостей для задоволення власного «Я». Як відомо, в Україні люди, які побували в депутатах різного рівня, в більшості своїй збагачуються в декілька разів, примножують свої статки, відкривають нові бізнеси. Лише у рідкісних випадках люди йдуть до влади з чистою совістю та в надії змінити щось у суспільстві. І лише одиницям вдається досягнути поставленої мети і не зламатися перед системою, яка вже багато років існує в нашій країні.
– Ваш округ – кілька будинків на вулиці Стуса (парна сторона). Які проблеми округу, людей, які там живуть, Ви піднімали у своїх запитах? Що вдалося вирішити, а що ні, і чому?
– Ремонти сходів, дашків, дахів, поштові скриньки в під`їздах, допомога у вирішенні поточних питань моїх виборців і не тільки моїх, а й тих, хто живуть на інших округах.
Насправді через бюрократію деякі питання не вирішені по цей день, але є надія, що все-таки по невідступності моїй та мешканців округу ми разом зможемо це вирішити. Не все так просто, як здається.
– Як Ваші виборці оцінюють Вашу депутатську діяльність? Чи є невдоволені, такі, хто критикує Вас?
– Звісно, що є різні думки. Хтось підтримує, хтось осуджує, і я не дивуюся цьому. Люди є різні. Деякі думають, що депутат – це панацея у вирішенні всіх питань.
Важко пояснити людям, що життя в Україні, в місті, на окрузі чи в будинку залежить від кожного з нас. При одній умові – якщо ми всі разом будемо змінюватися та змінювати те, що є навколо нас. Починаючи з маленького – зі своєї квартири, під`їзду, подвір`я.
Я не раз говорю людям, що двері моєї квартири відкриті для людей, люди можуть в будь-який час прийти до мене. Деякі так і роблять, приходять зі своїми проблемами, які я допомагаю вирішувати. Але все-таки багато хто не бажає звертатися до депутата, пробує вирішувати сам, а потім звинувачує, що депутат нічого не робить.
– Ви – член земельної комісії. Наскільки прозоро та публічно працює ця комісія?
– Рішення комісії носять рекомендаційний характер, але до її рекомендацій дослухаються як міський голова, так і депутатський корпус. Звісно, присутній людський фактор і, мабуть, були помилки в роботі комісії – від цього ніхто не застрахований. Але ми стараємося підходити до кожного питання виважено та не розкидуватися майном громади наліво й направо. Стараємося, щоб робота нашої комісії приносила максимальну користь мешканцям Трускавця.
– Що Вам найдужче не подобається в роботі органів влади, в процесі проведення сесій чи комісій?
– Не подобається бюрократія та ускладнення життя людей від зайвої писанини, паперів, бігання по кабінетах. Але це не проблема Трускавця, це проблема всієї України. Якщо ми йдемо в Європу, то, навпаки, маємо ліквідовувати ці перепони.
Не подобається мені, що існують такі речі, коли люди підходять і просять за своїх рідних, просять посприяти у вирішенні – я до такого ставлюся негативно і відмовляю. Депутатство – це не вирішення сімейних питань, а робота на благо всієї громади. Тому, можливо, є дехто ображений на мене, але ми маємо працювати незважаючи на обличчя.
На сесіях не подобається, що окремі депутати затягують роботу сесії, роблячи безглузді заяви, щоб пропіаритися та потрапити в об’єктив камери, щоб показати «Який я молодець!».
– Пане Руслане, паралельно з депутатською діяльністю Ви куруєте напрям журналістських розслідувань на ресурсі «Трускавець-Онлайн». Розкажіть детальніше про цю агенцію журналістських розслідувань. Для чого вона створена і хто її фінансує?
– Насправді це громадська організація, яка створена для висвітлення подій у Трускавці та регіоні. Хочемо, щоби трускавчани були більш поінформовані та знали про те, що відбувається у їхньому місті.
Наша мета найперше полягає в тому, щоби розбудити людей, щоб суспільство не було апатичним, байдужим. Ми хочемо, щоб про місто-курорт Трускавець дізналося якомога більше людей, тому випускаємо промо-ролики, робимо цікаві сюжети про Трускавець та його пам’ятки, визначні місця та цікавинки.
Ми не маємо постійного фінансування, але є небайдужі люди, які підтримують нас та всіляко допомагають.
– Яка Ваша особиста думка щодо майбутнього формату Трускавця після проведення адміністративно-територіальної реформи?
– Я думаю, що трускавецька громада має виглядати наступним чином: Трускавець, Станеля, Модричі, Доброгостів, Уличне, Орів, Зимівки. Багато людей, можливо, думають, що Трускавець після такої реформи перетвориться у село, але це не так. Насправді місто-курорт розширить свої межі не тільки територіально. Покращиться добробут мешканців сіл та міста, налагодиться інфраструктура, ми зможемо залучати більше коштів для різних проектів в галузі освіти, медицини. Я думаю, що тоді Трускавець стане більш привабливим в інвестиційному плані, бо він не буде обмежений тісними адміністративними кордонами. На сьогоднішній день ми навіть не можемо зберегти ліс, який вирубується навколо Трускавця, бо він знаходиться в підпорядкування Дрогобицького району.
Після адмінреформи Трускавець як курорт зможе отримати друге дихання. Навіть трускавецькі підприємці, які сьогодні мають велику конкуренцію один з одним та з заїжджими бізнесменами, зможуть зайняти свою нішу у розширеній громаді.
– Крім депутата, журналіста, батька сімейства Ви ще є помічником пастора церкви «Добра Новина». Християни у владі – рідкість, тож чи використовуєте свій статус депутата, щоб поширювати християнські цінності в середовищі нашого міста, в середовищі трускавецького політикуму?
– Так, насправді я маю сан диякона і належу до церкви «Добра Новина». На першому місці для мене є Бог, моя сім`я та Церква Христова.
Деколи буває важко у прийнятті рішень, і майже завжди я шукаю поради в Господа, бо знаю, що кожен, хто має владу, отримав її від Бога і буде нести відповідальність перед Творцем. Про це говорю досить часто своїм колегам, міському голові та іншим людям, які займають ті чи інші посади.
Ми маємо зрозуміти, що Бог один і жоден священослужитель не має монополії на істину. Бог любить кожну людину і в Нього немає поділів, які існують між людьми, що вказує на те, що люди мало знають Бога та рідко звертаються до Його Слова.
Фактично щодня я говорю з людьми про Бога, про спасіння через Ісуса Христа. Хтось приймає, хтось ні, але завдання кожного християнина – говорити людям про кінцеву ціль. Людина має спастися і бути з Богом.
Все мине. Кожен депутат, кожен посадовець рано чи пізно скине свої «погони». І взагалі, кожна людина від свого народження прямує до свого кінця. Всі ми багато помиляємося, але є Бог, який прощає та змінює життя людини. Тому хочеться побажати всім більше шукати Бога та роздумувати про вічність.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень