Яка різниця між Святим Вечором і Щедрим Вечором? І чи є вона? В цій невеличкій замітці спробуємо глянути, наскільки звичаї та обряди Надвечір`їв двох великих християнських свят (Різдва та Богоявлення) відрізняються між собою.
Святий Вечір був останнім днем посту Пилипівки, який тривав понад місяць. Натомість Щедрий Вечір святкується після багатьох скоромних днів – Різдвяних свят, Нового Року (св. Василія Великого), тобто, святу Богоявлення довгий чи навіть кількаденний піст не передує.
На Святий Вечір після вечері колядують, а на Щедрий щедрують. Хоча щедрівок не так багато як колядок, проте їхнє походження часто є значно давнішим від колядок.
Язичницьких елементів під час святкування Щедрого Вечора залишилося дуже багато, і зміст щедрівок – яскраве цьому підтвердження. Більшість з них не мають абсолютно ніякого відношення до свята Богоявлення, до Хрещення Господнього, а розповідають про «ластівоньку» та «сивую зозуленьку», про «три тереми», в яких «місяць, сонце і дрібні зорі», тобто чоловік, дружина і їхні діти, про зелену яблуньку в саду і т.д. Хоча інколи у щедрівках і появляються релігійні мотиви (Йордан, Богородиця, святий Іван Хреститель).
Щедрий Вечір – це ті ж дванадцять страв, але перед самою вечерею значно більше обрядів. Найперше – в цей день взагалі ріски до рота не можна брати, не попивши спочатку свяченої води (так само і на Йордан, тобто свято Богоявлення). Якщо на Святий Вечір до церкви перед вечерею не йдуть, то на Щедрий ідуть святити воду. Обряд окроплення домівки та всього господарства свяченою водою – це те, чого немає на Святий Вечір.
Та найцікавішим у сільській місцевості є звичай «закусувати», тобто починати святу вечерю на Щедрий Вечір у … стайні, з худобою. Звісно, перед тим з хлібом, голубцями, крейдою та свяченою водою обходиться всю маєтність, роблячи повсюди хрестики, бажаючи «доброго здоров`я» і малюючи «трійці» – символи, які прийшли до нас із глибокої давнини. А ще перед тим омиваються «йорданською» водою в річці, яку ласкаво називають «водичкою-йорданичкою».
Під час «закусування» у стайні хліб та голубці дають всім домашнім тваринам і птиці – корові, телятам, коням, свиням, курям, гусям, качкам, індикам, вівцям, козам тощо. Не забувають про пса, даючи йому хліба не в стайні, а біля буди. Обділеним залишається один кіт, котрий вважається «ворогом». Цікаво, що на Різдво люди теж стараються, щоб кіт ніколи не зайшов першим до хати, тобто, щоб не був «полазником». Інколи, якщо «полазника»-людини (першого, хто зі сторонніх зайде до хати) довго нема, то заводять до хати собаку чи навіть півня – аби лиш кіт не зайшов. Гірше від кота може бути лише жінка, якщо припреться за «полазника». Кіт також не може бути присутнім під час святої вечері як на Святий, так і на Щедрий Вечір.
Ще один штрих до теми тварин – вважалося, що худібка в ніч на Різдво та Йордан говорить людською мовою. Є легенда, що один чоловік дуже хотів послухати, що ж говоритимуть його воли, і після вечері пішов і сидів під стайнею, чекаючи. Десь коло півночі один віл почав нарікати і казати другому: «У всіх свята, а ми мусимо працювати». «Так, – зітхнув другий віл, – мусимо нашого господаря на цвинтар відвезти». Чоловік прийшов до хати, розповів своїй челяді (домашнім) про розмову волів, та й відразу йому стало зле, і він помер. Тож старші люди радять не випробовувати долю, і не йти підслуховувати розмови тварин після святої вечері.
В ніч на Різдво і на Богоявлення світло вдома має горіти цілу ніч. Обидві святі вечері слід починати відразу після появи на небі першої зірки, бо хто сідає пізніше, той протягом року не встигатиме за іншими, всюди запізнюватиметься, у тому числі і з виконанням домашніх та польових робіт.
Вважається, що від Щедрого Вечора вода повсюдно є святою протягом 9 днів, тому прати білизну чи одяг протягом цього періоду в давнину вважалося важким гріхом.
Щедрий Вечір попри його гарну назву не є аж таким радісним та очікуваним як Святий Вечір. Можливо тому, що відразу після Йордану та св. Івана (19-20 січня) розпочинається цикл довгих буднів і найближче велике свято – це аж Стрітення (15 лютого), коли остаточно завершується Різдвяний цикл і настає повернення до звичного привітання «Слава Ісусу Христу» замість торжественного «Христос рождається».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень