Прямий ефір трускавецького міського радіо – це наче лакмусовий папірець тих проблем, з якими місто не тільки живе, а й бореться. На львівському радіо вже давно практикують щотижневі зустрічі із мером Андрієм Садовим, натомість у Трускавці періодичні прямі ефіри із міським головою запровадили лише в кінці 2009. Після перемоги на мерських виборах Руслан Козир підтримав цю ініціативу свого попередника Лева Грицака, тож прямі ефіри з міським головою відбуваються і тепер, найчастіше – у п’ятницю, бо саме в цей день радіо має найбільше ефірного часу (окрім традиційних 25 хвилин з 11.35 до 12.00 є ще година ефіру з 14.00 до 15.00).
Варто зауважити, що технічні можливості нашого проводового радіо не такі вже й великі і владі міста варто подбати про краще фінансування редакції радіомовлення, адже радіо завжди використовується не тільки в інформаційних, але і у пропагандистських цілях. Технічні неполадки, через які часто фонить, погана чутність, наявність посторонніх звуків, перешкоди тощо, дещо псують загальну картину, та все ж для багатьох, особливо стареньких, місцеве радіо – чи не єдина нагода довідатися про стан справ у місті. Саме люди старшого віку часто телефонують до редакції (55-9-55), ставлять свої запитання напередодні, щоб у п’ятницю в прямому ефірі почути на них відповідь міського голови чи когось із профільних заступників мера. Зразу зауважимо, що прямий ефір як такий (коли наживо люди задають запитання телефоном і наживо міський голова їм відповідає) у Трускавці реалізувати нелегко, тому звинувачення, що йде якийсь контроль чи цензура на радіо, не відповідають дійсності.
Отже, у п’ятницю, 30 вересня, пройшов черговий ефір на міському радіо – інтерв’ю з міським головою, яке готувала та проводила відомий журналіст, ветеран радіо і знаний майстер своєї справи п. Світлана Швадчак. Передача тривала 40 хвилин і була досить змістовною, хоча перші 15 хвилин, повторимося, була погана чутність. Звукооператор радіо пояснив нам, що вина в цьому лежить на “Укртелекомі”. Прямий ефір засвідчив, що багато із тих питань, які піднімає “Трускавецький вісник”, дійсно є актуальними і турбують мешканців міста, у деяких із них, як не парадоксально це звучить, наша позиція і позиція влади збігаються.
На початку міський голова привітав зі святами освітян, бібліотекарів та людей похилого віку, далі ж перейшов до відповідей на запитання. Руслан Козир спростував інформацію, що перевірка КРУ була зроблена на замовлення, назвавши її плановою, хоча відомо, що і він сам, і депутат облради Петро Іванишин у грудні-січні не раз ставили питання про потребу аудиту діяльності попередньої влади. Та на цій темі довго увагу не акцентували, а перейшли до того, що дійсно турбує людей. Однією із проблем, які вже набили оскому, є водопостачання. Руслан Козир лаконічно запевнив, що робиться багато і в перший тиждень жовтня буде запущено в дію першу (із двох потрібних) станцію регулювання тиску. Головне, що справа хоча і повільно, та рухається, тож надія на те, що місто матиме водопостачання якщо не цілодобово, то хоча б цілоденно, залишається.
Хвилює людей і питання готовності міста до зими, чи вчасно розпочнеться опалювальний сезон. Руслан Козир висловив надію, що він розпочнеться вчасно, та твердо обіцяти не міг, бо ж є певні обставини, незалежні від місцевої влади.
Два запитання поставила пані Віра із вулиці Бориславської. Одне із них стосувалося сумнозвісних шашликів та свиней, які смажать прямо на центральній площі міста. Позиція Руслана Козира збігається із позицією “Трускавецького вісника” – це неподобство, яке потрібно припиняти. Друге запитання від п. Віри стосувалося того, що до сміттєвих контейнерів під’їжджають легковики і викидають туди по кілька великих пакетів чи ящиків зі сміттям. Це спостерігається і на Бориславській, і на Стбницькій, і в інших мікрорайонах міста. Люди не хочуть платити за вивезення сміття ще й із готелів чи магазинів, чиї власники часто мають надприбутки, а за цю послугу чомусь не хочуть розраховуватися та не укладають договори з “Ком-Еко-Бориславом”. Мер повідомив, що це питання він піднімає щотижня на оперативній нараді.
Поскаржився міському голові на те, що міські перевізники не хочуть возити безкоштовно пільговиків, п. Пономаренко, пенсіонер та ветеран праці. А п. Микола зі Стебницької запропонував зробити в місті один маршрут із маленьким інтервалом руху. Це питання потрібно б детально вивчити, тому влада в особі міського голови готова розглянути і такий варіант. “Якщо людям буде зручно, то чому б і ні?”, – запитав Руслан Ярославович.
Кілька запитань стосувалися нещодавнього ремонту доріг – чому саме ці дороги ремонтувалися та чому їх так погано відремонтували? Міський голова виклав свою позицію, відому Інтернет-читачам і з нашого видання – міська влада не мала важелів впливу на ці процеси. А от відповідь на запитання Івана Петровича із вулиці Помірецької, котрий запитував, скільки місту коштує проведення Міжнародного форуму, була більш чіткою. Міжнародний форум у Трускавці не проводиться за кошти міського бюджету, на нього не витрачаємо ні копійки. Хоча ситуація з міським бюджетом у Трускавці і не найкраща, та міський голова вважає, що до кінця року стан справ покращиться, побільшало відпочивальників. Та й причини наших проблем із бюджетом не лише тут, на місці, а і в економічній ситуації в державі в цілому.
У Трускавці одна із найнижчих зарплат в області і в Україні, чому так? Це запитання поставило одне трускавецьке подружжя. У відповідь почуло, що влада старається виправити ситуацію (читай статтю “Мінімізаторам – бій!”, “ТВ” № 96 від 23.09.2011). “Хоча ми займаємо одне із останніх місць по зарплаті в області, та по рівні доходів Трускавець далеко не останній”, додав міський голова.
Інші питання, на які почули за цей короткий час відповіді трускавчани, стосувалися будівництва на Сагайдачного “Лісової пісні” та пов’язані з цим питання водопостачання та водовідведення (каналізування), потреби створення в місті дитячого кафе, атракціонів. Двоє старших людей жалілися, що дітей вони могли повести на оглядове колесо чи в “Черепашку”, та внуків нема куди повести, а нічних закладів розвелося, як тарганів. Пані Віра зі Стуса цікавилася, чому в місті нема ломбарду чи комісійного магазину. Руслан Козир на ці запитання відповідав, що все це в силі вирішити, варто лише знайтися бажаючим це робити підприємцям. Та, очевидно, будівництво готелів, вілл чи нічних закладів швидше окуповується, ніж дитячі кафе чи місця відпочинку для пристойної трускавецької молоді.
Подружжя лікарів-пенсіонерів пропонувало санаторіям надавати послуги і для місцевого населення, особливо в зимовий період, коли відпочивальників набагато менше. Були й суто індивідуальні проблеми, які навряд чи цікавлять когось іншого окрім заявників. Приклад – пані Оксана із Івасюка, 1А скаржиться, що сусід ставить під вікна на клумби авто і інколи вночі спрацьовує сигналізація. А от те, що вже тривалий час у міській поліклініці не працює ліфт, хвилює багатьох, та голова пообіцяв, що заплановані 150 тисяч гривень все ж використають на ремонт цього ліфту вже найближчим часом.
В кінці радіопередачі міський голова висловив задоволення з того, що люди у Трускавці є активними і не миряться із проблемами, а намагаються їх вирішувати. Влада чим може – допоможе. Очевидно, що проблеми були, є і будуть, та чи варто на них зациклюватися?
Висловлюємо вдячність нашим колегам із міського радіо за гарно підготовлену радіопередачу, матеріали якої лягли в основу цієї статті та висловлюємо сподівання, що наша співпраця продовжуватиметься. Надіємося також, що міський голова поступово сходитиме із хибного шляху постійної критики своїх попередників, а шукатиме в їхній діяльності і щось добре, що і він може використовувати. І радіопередача, яка вийшла в ефір 30.09, показує, що до Руслана Ярославовича аж тепер приходить усвідомлення, що на демагогії чи критиці попередників далеко не заїдеш, потрібно формувати собі імідж хорошими справами. Та добре, що в нього прокльовується це розуміння – краще пізно, ніж ніколи.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень