Якщо момент одруження – урочиста і щаслива подія в житті родини, то розлучення супроводжується слізьми, нервами і цілим рядом проблем, одна з яких – поділ майна.
У Америці чи Європі шлюбним договором нікого не здивуєш. Зате нам важко уявити, як можна однією рукою, наприклад, протягувати майбутній дружині коробочку з обручкою, а іншою – договір про розподіл майна після розлучення…
Наше суспільство ставиться до цього явища негативно, пов’язуючи з цим процесом недовіру і корисливість подружжя. Такі сумніви криються, найімовірніше, в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян.
Насправді шлюбний договір здатний зміцнити почуття любові і поваги. Адже найчастіше проблемою, здатною занапастити шлюб, є майнові спори. А якщо подружжя визначили все заздалегідь – причин для сварки немає.
Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов’язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім’ї, у другому – після нотаріального посвідчення, – зазначає очільник Львівської юстиції Тарас Грень.
У 2017 році в Україні одружилося понад дві тисячі молодят, які уклали між собою шлюбні контракти.
Найбільше таких пар у містах-мільйонниках – Києві, Одесі та Дніпрі.
Перед посвідченням договору нотаріус має обов’язково перевірити паспорти пари, яка захотіла укласти контракт; наявність поданої до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу або ж свідоцтво про шлюб; документи, що посвідчують право власності на майно.
Зі слів Тараса Греня, шлюбним договором можна регулювати майнові права подружжя. Тобто особисті відносини та питання виховання дітей не можуть бути передбачені в угоді. Натомість можна прописати, яким чином буде надаватися утримання після розлучення, так звані аліменти. Наприклад, у разі хвороби когось із подружжя в майбутньому.
Шлюбний контракт обов’язково укладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально.
Наголошуємо, що за взаємною згодою пара в будь-який момент може змінити договір або припинити його дію.
Також у судовому порядку вносити корективи в контракт один із може лише тоді, коли цього вимагають інтереси дітей, навіть якщо вони є повнолітніми, але непрацездатними.
Деякі умови, зазначені в документі, залишаться у силі навіть після розлучення. Наприклад, нюанси додаткового утримання дітей чи сплати аліментів.
Тарас Грень зазначає: «Не слід сприймати шлюбний договір як перші думки про розлучення. Навпаки, це означає, що ви довіряєте своєму партнерові та захищаєте його інтереси в майбутньому. Адже мета шлюбної угоди – допомогти уберегти подружжя від майнових конфліктів, які можуть спровокувати розпад сім’ї».
Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області
ТОП коментованих за тиждень