Шалене зростання курсу долара спровокувало паніку серед українців. Люди масово кинулися скуповувати продукти з довготривалим терміном зберігання: цукор, борошно, крупи, макарони, олію, сіль тощо.
У супермаркетах та гуртівнях – черги, подекуди – порожні полиці. Товари так стрімко дорожчають, що продавці не встигають змінювати цінники. Імпортні ж вироби стають практично недоступними для пересічних громадян, а ціни на ліки в аптеках просто шокують! Бізнес, пов’язаний з імпортом, потрохи занепадає.
Через значне здорожчання пального помітно зменшилася кількість автомашин на вулицях. Перевізники вимагають дозволу підвищити тарифи, а викликати таксі взагалі стає розкішшю. На жаль, більшість українських нафтопереробних підприємств не працюють, а ціна на імпортне пальне напряму залежить від коливання курсу валют. Наразі у виграші власники авто, переобладнаних на споживання газу, який наразі так стрімко не дорожчає.
«Тріщить за всіма швами» і банківська система. Заяви урядовців про підвищення тарифів на газ та електроенергію теж не додають оптимізму, а про літній відпочинок за кордоном багатьом доведеться забути до кращих часів.
Цікаво, що при тому всьому українці ще й примудряються допомагати армії!
Однозначно, така ситуація комусь вигідна. Взявши на озброєння гасло «Війна все спише», дехто примножує свій капітал, при тому відкидаючи за межу бідності мільйони простих українців. Користуючись шаленим попитом, намагається заробити і малий бізнес, підвищуючи ціни навіть на товари, безпосередньо не прив’язані до валютного курсу. Що казати, коли навіть домашній сир на ринку, за впевненим твердженням продавців, стрімко подорожчав тому, що «виріс долар». Невже корови харчуються валютою?
Незрозуміла політика Нацбанку й Уряду, обіцяні реформи і боротьба з корупцією, які не реалізуються, викликають у людей розчарування і депресію. Як манни небесної усі чекають кредиту МВФ.
Добре сказала російський історик Єлена Галкіна: «У Кремлі не збираються доходити до Києва і Львова. Чекають, що Україна сама розвалиться». Невже дозволимо, щоб це сталося? Мусимо вистояти!
Ярослав Грицик, газета «Галицька Зоря»
ТОП коментованих за тиждень