Складається враження, що у деяких людей не залишилося нічого людяного, нічого святого. Складається враження, що ці «люди» насправді є зомбі, які тупо виконують волю Боса-Волдеморта. Хто їм платить за провокації і скільки – це вже інше питання. Бо як інакше, ніж провокаціями, назвати діяльність так званих «громадських діячок» Трускавця Лесі Дідик та Ольги Куц? То вони спільно з дрогобичанкою панею Гук прокурора йдуть «люструвати», називаючи себе не інакше як «громадою міста», то пробують тиснути на суд, тицяючи голові суду в очі своєю камерою, якою, до речі, до ладу й користуватися не вміють. А нещодавно цинізм цих двох жіночок перевершив всі можливі межі – вони ще й вирішили попіаритися на темі пам`яті жертв Маріуполя.
Розповідає Лев Грицак, генеральний директор готельно-курортного комплексу «Карпати»:
– 25 січня я відзначаю День народження. Жодних гучних святкувань я, звичайно, і не планував, бо зараз не до цього. Проте традиційно друзі приходять мене привітати, тож вирішив організувати для них невеличкий стіл. Запросив товаришів, колег, причому за тиждень-півтора до дня народження, яке в цьому році якраз випало на неділю.
Коли стало відомо про трагедію в Маріуполі, а нагадаю, що ця подія відбулася 24 січня, то мене це просто шокувало. Загинули невинні люди, це велике нещастя, це біль, який ми повинні розділити з маріупольцями. Адже ми – єдина Україна!
Відповідно довелося скасувати розважальну частину дня народження. Зібралися ми в ресторані «Я і Ти». Було поставлено ікону Божої Матері, запалено свічки в пам’ять про жертв трагедії. Не було жодних веселощів, танців, бо про які веселощі можна говорити?
Приїхав привітати мене співак Альберт Салтиков, який виконав дуже сильну, на мою думку, пісню «Іловайський котел». До речі, коли він її співав, то всі люди встали і вислухали її стоячи, віддаючи шану загиблим на Майдані, в зоні АТО, жертвам трагедії в Маріуполі.
Віктор Павлік заспівав пісню про маму і ще кілька пісень на патріотичну тематику. Поспілкувалися, розійшлися…
Мене дуже вразила ця провокація, коли у вікна ресторану почали сунути відеокамеру та знімати все, що було всередині. Навіть із цього відео видно, що горіли свічки, не було якихось розваг, тим більше танців. Так, прийшли мої друзі, священик вручив мені подяку єпископа за вклад у будівництво церкви – ну і що?
Яким правом ці особи прийшли до мене і влаштували цю провокацію? І для чого? Щоб зробити собі піар на загиблих? Бог їм суддя…
***
Це позиція Лева Грицака, який став жертвою провокації нечистих на руку та сумління «активісток». Та чи готові ці пані відкрити всі карти про «чистоту» свого бізнесу, про гроші, які надійшли з міського бюджету на потреби радіо, про зібрані у людей кошти «на потреби АТО»? Чи личить піаритися на темі загиблих мирних жертв у Маріуполі і в той же час служити людині, яка тісно пов’язана бізнесовими зв’язками з агресором-окупантом, Російською Федерацією? Подвійні стандарти сповідуєте?
Складається враження, що для цих людей гроші та Козир – це все. А як же бути із зрадою України, якщо виявиться, що служили Ви все-таки агенту Кремля?
Найкраща оборона – це напад. Можливо, саме так вважають пані Куц та Дідик. І нападають на всіх без розбору – на трускавецьку «Свободу» та її очільника, на депутатів Трускавецької міської ради, які мають відмінну від міського голови думку, на журналістів та зоозахисників, на дрогобицький водоканал і на казначейство, на інвесторів і на колишніх працівників міськвиконкому. Слина бризкає жовчю та отрутою, а очі блищать, наче в наркомана. І все це під звуки пронизливого хихотіння – так-так, хихотіння, яке чути на відеозаписі, яке «діячки» розмістили в Інтернеті. Не Лев Грицак сміється і не хтось з його гостей, а саме авторки відео хихочуть – ось які ми «герої», йдемо в темну ніч, і маніяків не боїмося. Чи може надіялися, що все-таки хтось на них «западе»?
Справа піару на жертвах обстрілу Маріуполя їм вдалася. Так вони думають. Але розумному досить всього-навсього лише подивитися те ж відео, яке вони зняли. І все стає на свої місця. Стає ясно, хто ж насправді у цьому місті непотріб, якому місце на смітнику…
Боже, дай їм розум, щоб опам’яталися, бо не знають, що чинять…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень