Штефан Штец – Енді Варгол у народних співанках

15.01.2021 | Filed under: Публікації

Як на душі стає смутно, важко, шукаю пісні у виконанні Штефана Штеця (уже кілька разів змінюю закінчення прізвища – ставлю то -а, як прийнято у Словаччині, то -я, як заведено здавна на Лемковині). Він живе, працює, творить за 70 кілометрів від мого рідного Ужгорода, у Кошицях, що в сусідній Словаччині. Ці два міста – побратими. Але Штефан жодного разу не виступав з концертами ні в Ужгороді, ні в Україні.

Зайшов на його сторінку у Фейсбук, двічі написав короткі листи. Той швидко відповів. На своїй сторінці ФБ Штефан виставив, як спільно колядує з Юлією Височанською. Ось посилання на це відео.

Я зумів довідатися про пані Юлію небагато. На власній сторінці ФБ вона вказує, що живе у місті Ченстохова (Польща). Є великою активісткою української громади. Її брат співає у греко-католицькому хорі. Штефан Штец теж небагато додав відомостей про неї. Звернувся до нього у листі зі слів – Христос Рождається.

Štefan ŠTEC: «Славімо його! Дуже дякую за Ваші слова і інтерес о мою творчість. Я Русин із Словаччини. Колядку «Добрий вечір» виконую із Юлією, яка наша знайома. Вона зі Львова, живе у Кошицях. І моя дружина іменем Душана словачка. Штефан»

У Словаччині 33-річний Штефан Штец уже зірка першої величини, кумир сотень тисяч, а, може, й мільйона (хто їх полічить?) прихильників. У Польщі, де вже виступав на Лемківщині, публіка і смутніє, і радіє з його мелодіями. В Україні Штефан теж уже має пребагато слухачів-глядачів. Після недавнього телефестивалю фолькору «Zem spіeva» («Земля співає») на Словацькому другому національному телеканалі, де Штефан Штец посів призове місце у фіналі, його почали йменувати «русинський Карел Готт». Не збагну, чому? Чеський естрадний артист був зовсім іншого напрямку, його коник – сучасні твори. А тут – автентичне. Гадаю, Штефана Штеця ліпше вже наректи «другий Енді Варгол». Родинні коріння обох з лемківсько-русинських сіл Пряшівщини – відповідно Микова та Габури. Енді та Штефан – митці кардинально протилежних напрямків, поп-арту й народних пісень, але кожному властиві пошук, свій почерк, експресивність, майстерність, критичний підхід до власної персони.

Переважно Штефан співає давні лемківські співанки. Кажуть, нема на світі ліпших, запальніших танців, як у гуцулів. А співанок красніших від лемківських ще ніхто не породив. Лемківські зазвичай журливі, тужливі. У них така сила життя, любові. Мовиться про щось маленьке, дороге, таке важливе для простого чоловіка.

Штефан нині став найвідомішим, найпопулярнішим співаком цілої Лемковини-Лемківщини. Лемки (лемаки) – етнографічна група українців, які здавна живуть на схилах Низьких Бескидів, у Карпатах між річками Сяном і Попрадом та на захід річки Уж, на нинішніх теренах Польщі, Словаччини та України. Діди Штефана – автохтони на польській Лемковині. Після Другої світової війни, коли під час зловісної операції «Вісла» радянськими вояками та їхніми польськими прислужниками сотні тисяч лемків вигнали зі своїх предковічних місцин в Україну, у глиб Польщі, дідо-бабця Штефана дивом перебралися до недалекого лемківського села Габура в Словаччині.

Хоча естрадний співак народився в 1987 році в місті Кошиці, змалку жив традиціями, звичаями, піснями, танцями своїх предків. Мама й няньо так файно співали. Не закінчував ні музичної школи, ні консерваторії. Кілька літ тому його буквально прорвало. Створив гурт «Файта» (сім’я, родина) й разом зі скрипалями, цимбалістом, баяністом, контрабасистом з багатющої на таланти місцини Спиш почали давати друге життя давнім співанкам. Зберігаючи автентичність, додаючи деяких сучасних мазків. Вони всі у групі, крім інструменталістики, співають, танцюють.

В 2018 році вийшов перший альбом «Полетів бим на край світа» з 16-ти творів. Він від однойменної пісні. Лемко їде на шифі-пароплаві в Гамерицький край за талярами і, прощаючись з усіма, найбільше жаліє за своєю хатою-хижею. Так у муках її будував. Є в цьому першому альбомі й відома весела співанка «Урвалася струна». Починається вона з таких слів:

Урвалася струна, што май файно гула,

Оддалася тота дівка, што май файна була.

Загудеме, загудеме тай дружбовий таниць,

Бо її дівоцтву ниська вичур кониць…

Струну зв’язали. Гурт «Файта» зі своїм солістом таке вчинили ціле дійство, виставу пісні «Урвалася струна»: дивись тут.

У 2019 році вийшов другий альбом групи “Файта” – «Дує вітор». І тут 16 пісень. Вони теж переважно заробітчанські. Штефан Штец своїм вбранням нагадує тих довоєнних ґазд – у чоботях, з кашкетом на голові, у вишиванці, у реклику-піджаку, в ґатях-нагавицях-штанах, в старосвітському анцугу-костюмі, котрі, як щастило, не гинули на шахтах, у лісах США, Канади, Бразилії, привозили в тайстрі таляри, не йшли відразу додому, а в корчмі Гершка пили децу за децою, пригощали всіх, хто там був, замовляли троїстим жидівським музикам грати, танцювали самі, з доньками корчмаря, доки захмелілого дружки не вели попід руки до жони, котра вцілілі гроші ховала за піч, аби купити кілька моргів землиці…

В тому давньому образі поважного лемка-селянина-ґазди Штефан Штец сприймається завжди по-особливому. А ще коли пісню супроводжують танці. Сам Штефан та його дружина-словачка Душана керують у Кошицях фольклорним ансамблем «Горнад».

Ніколи ніде співак не вчився на хореографа. Всі танцювальні рухи пізнавав на весіллях, забавах. Сам часто на сцені видає такі танцювальні соло, що дух перехоплює. Є постановником кількох хореографічних композицій. Дружина Душана є справді душею, берегинею його життя, творчості. У них є своя спільна маленька душа – синочок.

Штефан Штец є лемком. За національністю – русин. У Словаччині за даними останнього перепису населення понад 33 тисяч записали себе русинами і більше 7 тисяч українцями. Русинів об’єднує організація «Русинська оброда». З 1995 року русинська мова в Словаччині кодифікована. Штефан Штец працює редактором редакції програм русинською мовою Словацького державного радіо «Patria» (“Вітчизна”). Студія для національних меншин діє у місті Кошиці. Тут виходять в ефір програми русинською, українською, ромською, чеською, польською та німецькою мовами. Україна могла би перейняти цю модель. На жаль, у нас досі національні спільноти не присутні зі своїми редакціями на Суспільному телебаченні та радіо. В регіонах, зокрема в моєму Закарпатті донедавна активно діяли редакції угорська, словацька, німецька, русинська. Тепер майже знищена потужна Закарпатська телерадіокомпанія. Й ці редакції вмерли.

І ще від Словаччини Україна може перейняти досвід найширшого показу фольклорного розмаїття цілої країни на державному Словацькому телебаченні. Тут постійно, тривалістю по кілька місяців в році, тривають різні фестивалі автентичної пісенно-танцювальної творчості. До показу попередніх відбірних етапів, до фіналу самого прикута величезна увага всієї країни. А у нас? У нас нема такого нічого. Одні шоу поп-музики.

Так, Штефан Штец вважає себе русином. Й просить усіх поважати це право бути самим собою, ким себе відчуває. Він щиро шанує всіх своїх рідних, друзів, знайомих – словаків, українців, угорців, представників багатьох інших національностей. Крім русинських, радо виконує зі сцени пісні словацькі, українські. Він дуже любить мелодії гуцульські, бойківські. На найбільші свої концерти разом з дружиною Душаною одягають гуцульський одяг, який собі вподобали, знайшли, купили у закарпатському гуцульському селі Ясіня. Ці строї мають вже 100 років. У листі до Штефана я поцікавився, як вони видивилися ці диво-киптарі, сорочки, запаску, хустку, крайки, зґарди? Ось що він відповів.

Штефан Штец: «Štefan ŠTEC «Файта” мій гурт. В Україні я ніколи з концертами не виступав. У Ясіні перебували через 5 днів. Досліджували, записували пісні, спілкувалися із жителями в околиці у верхах. Дуже люблю Гуцульщину і їхню культуру, фольклор!».

Так би хотілося, аби свій перший концерт в Україні гурт «Файта» дав саме в селі Ясіня. Відразу після приборкання пандемії. Ще минулого, 2020-го, весною та влітку Штефан Штец зі своїм ансамблем встиг виступити на фестивалях русинської культури в містах Свиднику, Пряшеві, Меджилабірцях. У Меджилабірцях був якийсь особливий стан, який досі не може описати словами. Щось магічне наповнювало всього співака. Штефан добре відав, чому воно так. Бо у Меджилабірцях «живе» сам Енді Варгол. Тут є єдиний у світі, поза межами США Музей модерного мистецтва родини Варголів. В експозиції, крім кількох оригінальних картин самого великого творця поп-арту, зберігається вишивана лемківськими узорами сороченька, в якій його хрестили. Штефан Штец і свою сорочину, в якій батьки несли його вперше до церковного вівтаря, також береже, як найдорожчу реліквію. В такі хвилини спогадів любить наспівувати пісню «Під облаком». Як маленьким сидів у дідовій дерев’яній хижі й дивився в облак-вікно, любуючись гірськими краєвидами Лемковини. Одна з його улюблених пісень «Іду собі». Йдіть, Маестро, лісами, долами, плаями. Не звертайте. Йдіть стежками своїх предків-лемків – дітей Сонця і Гір: дивись тут.

Богдан Барбіл, Заслужений журналіст України. Ужгород

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags: , ,

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви