Через півстоліття після початку функціонування курорту (1827 р.) Трускавець займає гідне місце серед тогочасних європейських оздоровниць. Про те, яким був курорт Трускавець у 1880-х рр., постараємося розповісти в цьому коротенькому матеріалі, підготовленому на основі трьох книг – «Дорого чи дешево на наших курортах?» Міхала Зеленевського (Львів, 1887 р.), «Ілюстрований опис курортно-купелевих закладів в Галичині» того ж автора (1872 р.) та «Про курорти і купелеві та кліматичні станції в Польщі» Францішка Хлаповського. Обидва автори були докторами наук. Міхала Зеленевського Францішек Хлаповський називає «Нестором бальнеології, надзвичайно заслуженим для бальнеологічної науки».
Окрім зазначеної літератури, нами було використано і публікації в тогочасній пресі, а також рекламні оголошення та інформаційні повідомлення. Сподіваємося, що інформація про те, яким був Трускавець 130-140 років тому, буде цікавою як для жителів міста-курорту, так і для його гостей.
В своїй розвідці «Чи дорого чи дешево на наших курортах?» доктор Міхал Зеленевський виступає щирим прихильником розвитку крайових курортів та висловлює ряд порад щодо посилення їхньої конкурентоздатності щодо таких курортів як Віші, Карлсбад, Марієнбад, Спа та інші. Він переконує, що відпочинок та оздоровлення на польських курортах, до яких відносить і Трускавець, є набагато кориснішим та дешевшим, ніж відпочинок на курортах чеських, австрійських чи французьких. Курорти повинні бути доступними не тільки для найзаможніших – така провідна думка д-ра Зеленевського.
Аналізуючи ціну на проживання, автор зазначає, що у Трускавці вона є досить високою. Так, для прикладу, у 1880-х роках вартість винайму помешкання на один день становить у Трускавці від 2 до 3 злотих, а інколи сягає навіть 4 злотих. В той же час на деяких інших галицьких курортах (нагадаємо, що тоді Галичина – як Східна, так і Західна – входили в склад Австро-Угорської монархії), зокрема в Риманові, Щавниці чи Криниці, які і зараз є відомими в Польщі курортами, можна було віднайти помешкання за ціну 1 злотий за добу. Ще нижчими були ціни на проживання в курортах т.зв. Королівства Польського, тобто тієї частини Польщі, яка входила до складу Російської імперії – тут можна було знайти помешкання за ціну 60 копійок, що становило в переводі на австрійську валюту бл. 70 крейцарів (0,7 зл.). Висока вартість винайму помешкання для відпочивальника спонукала його їхати за кордон. Для прикладу, в Карлсбаді, Марієнбаді та Мерані помешкання значно краще умебльоване, ніж на крайових курортах, обходилося гостеві у 1,6 – 2 зл. на день. Проте харчування для гостей на крайових курортах завдяки існуючій конкуренції було досить дешевим – від 1,5 до 2 зл. на день.
Трускавець був досить дорогим курортом, якщо зважити і на вартість окремих процедур. Так, для прикладу, мінеральні ванни І та ІІ класу у Трускавці коштували 100 та 75 кр. відповідно, тоді як, для прикладу, у Щавниці – 60 та 50, в Моршині та Риманові – 70 та 50, Криниці – 90 та 70, а ванни І класу у Висовій та Жегестові не перевищували ціни у 35-50 кр. Грязелікування (так звані «боровіни») у Трускавці теж коштувало більше, ніж на деяких крайових курортах. Так, ціна за цю послугу у Трускавці (як і в Криниці, Івонічу чи Любені) становила 1,6 зл., тоді як в Жегестові чи Щавниці – всього 1 зл. За ручну ванну у Трускавці доводилося платити 25 кр., тоді як аналогічна послуга в Висовій, Івонічу, Любені чи Пустомитах коштувала всього 10 кр., в Криниці – 15 кр.
Ціни на послуги та процедури у Трускавці були приблизно рівними із закордонними, а от якість цих послуг потребувала вдосконалення. Тому й не дивно, що в ті часи Трускавець ще не міг становити серйозної конкуренції для знаменитих курортних місцин Чехії чи Австрії, бо потребував значних інвестицій, про що тоді мало думалося і ще менше говорилося.
На відміну від інших галицьких курортів, які мали можливість експортувати свої лікувальні води, Трускавець своє головне багатство – Нафтусю – експортувати не міг, адже її лікувальні властивості втрачалися. «Вод трускавецьких не розсилається» – стверджують в один голос д-ри Зеленевський та Хлаповський. Цей «недолік» в майбутньому стане великою перевагою, оскільки курортники потребуватимуть приїжджати безпосередньо до Трускавця замість купувати привезену воду у себе вдома.
Серед іншої інформації знаходимо у д-ра Зеленевського і таку, що курортний тариф разом зі збором на курортний оркестр становив у Трускавці 5 зл. від 1 особи – більшим він був тільки у Щавниці (6 зл.). Для порівняння, курортний тариф у Пустомитах становив 2 зл., в Моршині та Риманові – 3, в Любені – 4 зл.
Д-р Францішек Хлаповський натомість акцентує увагу не на недоліках курорту Трускавець, які варто виправити, а на його плюсах. Так, автор брошури «Про курорти і купелеві та кліматичні станції в Польщі» акцентує увагу на солоно-гірких джерелах Трускавця, які вміщують хлорид магнію та домішку глауберської солі, перераховує процедури, які пропонують на курорті, зокрема «великий прилад для вдихання розпиленого сольового розчину» і вказує, що тут «постійно покращення відбуваються». Цим він абсолютно не суперечить д-ру Зеленевському, який якраз наполягав на покращенні та вдосконаленні крайових курортів.
Цікаво, що д-р Хлаповський про Нафтусю згадує лише побіжно, двома реченнями: «Серед трускавецьких джерел є одна прісна, звана Нафтою, але цілковито запахом її (нафту – ред.) не нагадує. Вживають її при болях нирок та сечового міхура».
Францішек Хлаповський інформує, що в Трускавці є копальні земного воску (озокериту), сірки, цинку та олова. Він зазначає, що і копальні, і купелевий заклад є власністю спілки, котра складається в основному з бізнесменів із Познані (місто, яке на той час перебувало в складі Німецької імперії).
На стику ХІХ та ХХ століть курорт Трускавець постає перед нами винятково літнім курортом (сезон тривав з 25 травня до 25 вересня). Причому в час з 25 травня до 1 липня та з 15 серпня до 25 вересня ціни на помешкання були на 30% дешевшими, ніж в найгарячіший курортний «пік» (1 липня – 15 серпня). Ось як рекламує Трускавець одне з оголошень, встановити точну дату якого виявилося неможливим:
«Курорт на схилах стрийських Карпат, на висоті 415 м над рівнем моря, має джерела солоні 23% (сировиця), солоно-гіркі (Марія, Софія, Броніслава), алкалічні (нафта), сірчані (Едвард, Липки, Паршивка), грязь залізисту, намули солоні і сірчані.
Тому дає ванни солоні, сірчані, грязеві, для чого має прекрасні ванни трьох класів і купелеві знаряддя, застосовані згідно прогресу бальнеотехніки. Є інгаляторій системи Вассмута, аптека, костел та церква, біля 300 номерів з постіллю ціною від 50 центів до 3 злотих ренських за особу.
Є 6 ресторанів, кав’ярня, Трускавецький клуб з читальнею, бібліотекою. Є більярд, теніс (lawn-tennies) та інші прилади для товариської гри. Оркестр. Красиві сади, парк. Чисельні поблизькі та дальші екскурсії.
Показання для лікування у Трускавці: ревматизм, сифіліс, подагра, скрофулез (вид туберкульозу), загальне ожиріння, цукровий діабет, парез шлунка та кишок, закрепи, кровотечі, жіночі хвороби, особливо незапального походження, хвороби центральної та периферійної системи, неврози, запалення дихальних шляхів, емфізема легень, катари сечового міхура, шкірні хвороби, хвороби нирок та ін.».
Іван Скибак, Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень