Мітингувальники від «Газпрому»
Історичне підписання угоди про старт видобутку сланцевого газу в Україні, окрім мільйонів прихильників, як це завжди буває з доленосними для країни рішеннями, стало мішенню для тих, кому енергетична незалежність нашої держави стоїть поперек горла. Більшість громадян нашої держави цілком усвідомлює те. то залежність України від імпортних енергоносіїв нині е найбільшим гальмом її успішного розвитку, й сприймають сланцевий газ. – як можливість звільнитись від енергетичних «наручників» «Газпрому». Противники ж мотивують свою незгоду тим, що сланцевий газ начебто несе загрозу навколишньому середовищу.
Але, прикриваючись екологічними гаслами, так звані лідери «антисланцевої кампанії» готові покласти на шальки терезів майбутнє своєї держави і добробут. Та борються з міфічними загрозами вони не за покликом серця, а коштом сусідньої держави. Адже єдиним, хто зацікавлений у зриві українських проектів з видобутку сланцевого газу, є «Газпром», бо це зруйнує його монополію на нашому ринку. Енергетичним шантажем Москва і раніше блокувала всі спроби України віддалитися від російського криголама – від будівництва нафтопроводу «Одеса-Броди». і інтеграцію з ЄС.
Та сьогодні російська газова монополія дає тріщини, щороку вона втрачає 22 мільярди доларів. Тому, щоб їх хоч частково компенсувати. Україну брутально примушують до купівлі газу виключно російського походження. Недивно, що з легкої руки газового монополіста останнім часом в Україні все частіше з’являються екологічні організації-одноденки, антисланцеві проплачені мітинги на Львівщині чи Харківщині і т.д. У «Газпрому» всюди є свої агенти, які за чималу винагороду завжди знайдуть аргументи, щоб гучно захищати його інтереси. Бо в нас, на жаль, зацікавленим силам легко маніпулювати людьми, прикриваючись екологічними гаслами, тому що Україна пережила чорнобильську катастрофу, і питання стану довкілля суспільство сприймає дуже гостро.
Сланцева спекуляція
Коли ми чуємо про екологічні ризики при видобутку нетрадиційного газу, треба усвідомлювати, що ця проблема надумана і роздута штучно. Ніколи б американці не займалися тим, що небезпечно, на своїй рідній землі. Тим не менше, вони видобувають сланцевий газ на своїй території, готові надати ці вже випробувані технології нам. Стососвно реальних наслідків від видобутку сланцевого газу, то у світі з більш ніж 1 млн. сучасних свердловин ще на жодній не було зафіксовано жодного випадку проблем з екологією. Противники «сланцю» і самі зізнаються, що значущих прикладів екологічних катаклізмів чи людських жертв від видобутку цього нетрадиційного виду газу не можуть навести. Проте продовжують мітингувати, відробляючи чужі гроші.
Технологія гідророзриву пласта, що використовується при видобутку «сланцю», є перевіреною технологією, яка використовується для видобутку нафти і природного газу вже не одне десятиліття. Тим більше в Україні навіть технологічно потенційні загрози довкіллю виключені, адже поклади сланцевого газу залягають на глибині понад 2,5 кілометра, а водоносні горизонти розташовані на глибині до 500 метрів. Отже, ці розробки не перетинатимуться, тому роботи з видобутку сланцевого газу ніколи не призведуть до міфічних «ґрунтових провалів», і тим більше, до «сейсмічних струсів».
Дивно, чому опоненти «сланцю» не задаються запитанням, як це американці, що мають у кілька разів вищі екологічні вимоги і стандарти, не бояться на власній території видобувати сланцевий газ? Напевно тому, що знають відповідь – вже через 5 років після початку видобутку сланцевого газу громадяни США мали ціну на газ на 20% меншу, ніж до цього.
Досвід сусідів
За успішними прикладами видобутку сланцевого газу навіть за океан ходити не треба: сусідня Польща вже сьогодні робить ставку на «сланець», собівартість якого становить в середньому близько 300 доларів. На противагу російському, тисяча кубометрів якого коштує 500 доларів.
Що стосується України, то і нам ніщо не заважає взяти до уваги успішний досвід інших держав. Тим більше, що поклади сланцевого газу зустрічаються практично по всій території країни, а останні дослідження свідчать, що за його запасами ми посідаємо четверте місце у Європі – після Польщі. Франції та Норвегії. За різними оцінками обсяги сланцевого газу в Україні становлять від п’яти до семи трильйонів кубометрів. Беззаперечною перевагою нашої України, до того ж, є те, що вона вже має розгалужену систему газопроводів, тобто проблема транспортування видобутого газу відпадає сама собою, так само, як і необхідність витрачатися на будівництво відповідної мережі.
Безумовно, однією з вагомих переваг видобутку сланцевого газу є значна поширеність родовищ, а, відповідно, і близькість до споживача, а також його залягання у верхніх ґрунтових горизонтах. Це значно спрощує процес видобутку. Якщо ж говорити про економічні вигоди, то головною є нижча ціна на газ для кожного українця.
Ганна Солощенко, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень