В 2012 році депутат Трускавецької міської ради Валентина Зануда не побувала на жодному (!) пленарному засіданні ради, не працювала вона і в комісіях. Не надто краще ситуація виглядала і в 2011. Здавалося б, що це вкрай погано, що така бездіяльність депутатки, яка пройшла за списком Європейської партії України під № 2, заслуговує на осуд громадськості.
Але ми хочемо сказати про пані Валентину Зануду добре слово, слово на її захист. Хто-хто, а вона матиме повне право на наступних виборах заявити, що жодним чином не брала участі в тому, що коїться у Трускавці ось уже два з половиною роки. Депутат, котра свідомо не відвідує сесій міської ради, не може бути співвідповідальна за озеленення у формі масового зрізання зелених насаджень, за відстріли та отруєння тварин у місті-курорті, за стан доріг, тротуарів, мереж та й господарки міста в цілому.
Якби депутат Зануда була обрана по мажоритарному окрузі, то мешканці цього округу мали б повне право ініціювати відкликання такого депутата. Адже депутат-мажоритарник повинен відстоювати як інтереси міста в цілому, так і інтереси окремо взятого округу, того, на якому виборці делегували йому повноваження – право представляти їх в законодавчому органі міста. З цієї причини депутат-мажоритарник несе значно більшу відповідальність як за свої дії, так і за бездіяльність. Для прикладу, щоб вирішувати питання як свої, так і мешканців, один з депутатів міської ради навіть вступив у фракцію політичної сили, до якої його власна політична сила ставиться вкрай негативно.
Колективна безвідповідальність, схована за партійною ширмою – це те, з чим треба боротися. В міській раді Трускавця лідер жодної політичної сили чи її фракції у міській раді (окрім Ігоря Пілька, який в 2010 очолював «Нашу Україну») не пройшов по мажоритарному окрузі. Сергій Мицик («Фронт змін»), Руслан Крамар («Батьківщина»), Павло Швець («Свобода»), Святослав Павлечко (Партія регіонів), Олександр Ткаченко (Права воля України), Ігор Ластовецький (КУН), Богдан Процишин (Народна Самооборона), Євген Юник (Європейська партія України), Анатолій Стародуб («УДАР») – жоден з цих депутатів не здобув перемоги на мажоритарному окрузі. Одні з них просто не брали участі у виборах по мажоритарні, інші ж зайняли другі-треті чи й дальші місця, чим показали рівень своєї підтримки населенням. Це стосується і вже не депутатів – заступників міського голови Валентини Бодак та Юрія Яворського («Фронт змін» та «Пора»), котрі в 2010 стали депутатами ТМР за партійними списками власних політичних сил. В той же час бачимо, що саме так звані «списочники» відіграють ключову роль в цій раді. Мажоритарники менше дискутують, але більше думають про свій конкретний округ. Тут за позитивний приклад можемо навести депутатів Богдана Габшія, Володимира Чапського, Ігоря Гарванка, Михайла Хомича, Олега Ярему, Івана Герльовського, Михайла Малащака та інших, які не «гризуться», ламаючи списи в непотрібних баталіях, а подають конкретні пропозиції, подають запити з метою вирішення ряду наболілих проблем на своїх округах.
Приклад депутата Валентини Зануди в цьому плані є ще одним аргументом на користь повного переходу до мажоритарної системи виборів. Поки буде пропорційна система, до того часу жодним чином виборець не матиме можливості контролювати депутатів. І повернення до мажоритарки повинно відбутися на всіх рівнях – сільські, міські, районні, обласні ради і врешті Верховна Рада України.
Логічне запитання – а навіщо йшла Валентина Зануда в депутати, якщо вона повністю ігнорує засідання Трускавецької міської ради? – залишається без відповіді. Одна з наймолодших та найкрасивіших в Трускавецькій міській раді, Валентина Зануда залишається і найбільш загадковою. Адже невідома її позиція з багатьох питань, які приймаються в раді – від бурхливо політичних до таємно земельних, від розподілу коштів до згоди чи незгоди з популістськими рішеннями міського голови. Валентина Зануда вже ввійшла в історію Трускавця своєю нічим не мотивованою відсутністю – дистанціюючись від всіх інтриг осередку політичного життя міста-курорту.
Трускавецька міська рада VI демократичного скликання вже пропрацювала половину відведеного їй терміну. Оцінку цієї роботи дасть історія. Та чи знайдеться в цій історії місце для пані Валентини Зануди, котра вирішила себе надмірно не переобтяжувати депутатськими обов’язками? Адже бути депутатом – це не лише престижно, а й відповідально.
Сподіваємося, що на наступних виборах Валентина Зануда матиме аргументи для виборців, зуміє пояснити своє вперте ігнорування роботи ради – на пленарних засіданнях, депутатських комісіях. Втім, прозвітувати перед виборцями про виконану роботу мали б уже всі депутати Трускавецької міської ради згідно чинного законодавства України. І депутат Зануда – не виняток, а підтвердження правила. Як гласить лозунг, «вся влада – радам!».
Бездіяльність – це погано. Краще робити щось, ніж палець об палець не вдарити. Хто нічого не робить, той не помиляється. Але коли тих помилок більше, ніж добрих намірів, це викликає підозру. Тож краще вже нічого не робити, ніж робити явне зло, причому постійно. Ось тому і стаємо на захист Валентини Зануди. У її випадку бездіяльність – менше зло, а можливо й благо для міста Трускавця.
Володимир Ключак
На фото: Андрій Лопушанський, Валентина Зануда та Андрій Юрків в «Женеві».
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень