Справа честі: як просунулося слідство у справах Майдану

Друга річниця Революції гідності та другі роковини за загиблими Героями. Напередодні пам’ятних дат перші особи держави про результати розслідувань говорять активніше, хоча впродовж року майже не згадують. Сама Генпрокуратура наприкінці листопада провела чотири брифінги, де звітувала про результати розслідувань. Начальник Управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк оголосив цифри: 270 особам повідомлено про підозру – 43 високопосадовцям, 125 міліціонерам, 11 суддям, 9 прокурорам, 6 представникам місцевої влади, 76 цивільним особам. Здавалося б, непоганий результат за рік, але, судячи з усього – досягнення лише на папері. По факту, до відповідальності сьогодні притягнуто близько десятка осіб, більшість у розшуку, ще над певною частиною тривають суди. INSIDER з’ясовував, чого досягло слідство за два роки конкретно щодо кожної з основних подій Революції гідності. Є Шокін, а є слідство Нагадаємо, в березні Рада Європи оприлюднила звіт, в якому розкритикувала і визнала загалом неефективним розлідування справ Євромайдану. Адвокати Майдану, своєю чергою, зазначають, що роботу прокуратури в цих справах злагодженою назвати не можна. Є окреме Управління спеціальних розслідувань на чолі з Сергієм Горбатюком, створене на їхню вимогу. Також є вище керівництво в особі Шокіна, котре не забезпечує слідство ресурсами і повноваженнями для ефективного розслідування майданівських справ. Адвокат сімей героїв Небесної сотні Євгенія Закревська каже, що в УСП теж “не все так гладко”, але що стосується керівництва ГПУ – це повний саботаж. Вона розповіла, що слідчі, які розслідують злочини проти Євромайдану, – це лише 20% необхідної кількості, також відсутні люди в аналітичному відділі, відсутні сервери для накопичення відео, немає спеціалізованого ПО, слідчі не забезпечені комп’ютерами, спеціалісти – камерами, фотоапаратами, навіть кабінетів для допитів не вистачає. Такі масштабні злочини не можна розслідувати “на колінках”, каже вона. Створення УСР дійсно стало проривом у розслідуваннях, але, схоже, на цьому все і завершилося. – Навіть гірше – паралельно з управлінням спецрозслідувань щодо майданівських справ створили ще так зване “управління з розслідування нерозслідувань” – начебто з позитивною метою: притягти до відповідальності тих, хто блокував розслідування. Але головою цього управління призначили чомусь “головного нерозслідувача”, який завалив усі майданівські розслідування в Київській прокуратурі – Олексія Ничипоренка, – розповідає адвокат. За її словами, управління Ничипоренка займається тим, що багаторазово викликає на допити слідчих УСР і процесуальних керівників – власне саме тих, хто розслідування і просуває. – У нас є підозра, що в такий спосіб генпрокурор намагається контролювати найактивніших слідчих, зробити з них “ручних” виконавців, – зізнається Закревська. Своєю чергою, адвокат Автомайдану Роман Маселко додає, що зі створенням УСР ситуація в прокуратурі поліпшилася в організаційному плані: – Нарешті, через майже півтора року, справи почали вести так, як потрібно. Майже всі справи сконцентрувалися в УСР ГПУ, тепер їх розслідують у контексті всієї картинки злочину. Досліджують, хто давав вказівки, і всі ланцюжки. Маселко зазначає, що всі справи щодо Автомайдану, які вже були передані до судів, не мають жодної перспективи винесення вироків. Окрім того, вже є виправдальні вироки “даішникам”: – Уже винесено 6 виправдальних вироків, оскільки вину “даішника” неможливо довести, якщо розглядати кожен епізод окремо. Всі ці справи в суді – це провал. Ми будемо писати заяву про злочин, щоби встановити, чому так відбувається, і яка роль у цьому вищого керівництва. Ми про це казали Шокіну на початку літа, ми повідомляли конкретні факти, зверталися письмово. Тоді вони ніяк не відреагували. Лише в жовтні нарешті всі справи сконцентрувалися в одному слідчому управлінні. 30 листопада – побиття студентів ГПУ з’ясувала, що безпосередній розгін студентського Майдану здійснювали підрозділи київського “Беркута” під керівництвом заступника начальника ГУМВС України в місті Києві Федчука та заступник командира київського полку “Беркут” Кусюка. Янукович і Захарченко – це ті два високопосадовці, котрим прокуратура оголосила про підозру за всіма головними епізодами Революції гідності, а ще, конкретно у цій справі, – Клюєву, Сівковичу (заступникові голови РНБО), Попову, Коряку, керівництву Головного управління МВС України в місті Києві (Федчуку, Мариненку), командирові полку “Беркут” Кусюку та 6 його підлеглим. За злочин, в якому постраждали, за офіційними даними, більш ніж 80 мирних протестувальників, зараз судять екс-голову КМДА Олександра Попова, заступників Кусюка (Андрія Дидюка і Миколу Тягнирядна), командира 3-ї роти київського “Беркута” Євгена Антонова і заступника командира Юрія Шевченка. – Роль Попова не є ключовою в цьому злочині. Це очевидно. І він викликає повагу тим, що не втік, ходить на засідання. Але нехтувати його роллю також не можна, – каже адвокат Євгенія Закревська. Вона додає, що все ж розслідування цього епізоду не можна назвати ефективним: – Штамповані, як під кальку, допити “беркутівців”, нехтування інформацією, отриманою від потерпілих, відсутність впізнання, портретних експертиз, слідчих експериментів. Те, що повідомляли на останньому брифінгу ГПУ, всім було відомо від початку. На цей момент слідству майже так само не відомо в деталях, що відбувалося тієї ночі, і, відповідно, немає повної картини злочину і ролі всіх учасників. За її словами, лише декілька місяців тому, після кадрових змін у слідчій групі, щось зрушило з мертвої точки.

1 грудня – сутички на Банковій

Окрім екс-президента та екс-міністра внутрішніх справ, повідомлено про підозру в цьому епізоді заступникові Захарченка В. Ратушняку, керівництву Головного управління МВС України в місті Києві (П. Федчуку), керівництву внутрішніх військ, а також колишньому командиру одного з територіальних батальйонів “Беркута”. Власне, останнього зараз утримують під вартою, решта – в розшуку.

INSIDER стало відомо, що слідчі експерименти з приводу подій на Банковій почалися не так давно. Співрозмовникові INSIDER, який постраждав 1 грудня, зателефонували з ГПУ минулого тижня і запросили допомогти слідству. Також проводили експерименти з постраждалими журналістами, але всіх потерпілих не охоплено й досі. Адвокати кажуть, що дуже відчутний негативний вплив того, що в прокуратурі міста Києва ця справа рік вкривалася пилом до моменту передачі в Управління спеціальних розслідувань.

10-11 грудня – спроба силового розгону

До недавнього часу за намагання розігнати Майдан у ніч із 10-го на 11 грудня було повідомлено про підозру тільки трьом – Януковичу, Захарченку та Ратушняку. Нещодавно ж прокуратура зібрала докази й оголосила підозру діючому командиру взводу роти міліції громадської безпеки особливого призначення одного з регіональних управлінь МВС України (колишнього спецпідрозділу “Беркут”) Юрієві Калмикову та колишньому “беркутівцю” цього ж підрозділу. За версією слідства, внаслідок їхніх дій постраждали 11 учасників акції протесту.

– Суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання із носінням електронного засобу контролю та обмеженням виїзду за межі населеного пункту для обох підозрюваних. Досудове слідство триває, – повідомили в ГПУ.

– Цей епізод фактично почали розслідувати після створення УСР та інвентаризації майданівських справ, “похованих” Київською прокуратурою. Здобутки слідства – встановлено підрозділи, які здійснювали витіснення, повідомлено про підозру Юрію Калмикову й одному з бійців цього підрозділу. Тут є цікавий момент: на судове засідання з обрання запобіжного заходу Калмикову прийшов нардеп Андрій Лозовий і просив не брати “беркутівця” під домашній арешт, заявивши, що це його бойовий побратим, і що 11 грудня ніхто не постраждав і підозра необґрунтована… І, власне, домашній арешт суд не задовольнив, обмежившись особистим зобов’язанням, – розповідає Євгенія Закревська.

19-22 січня – перші вбиті

Через два роки після подій у слідства немає підозрюваних у розстрілах і вбивствах трьох протестувальників – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника (був поранений, пізніше помер у лікарні).

За злочини правоохоронців, де на вулиці Грушевського внаслідок вуличних боїв постраждали 183 (за інформацією прокуратури) особи, повідомлення про підозру не виносилися. Сергій Горбатюк запевняє, що нині “слідство проводить заходи для встановлення винних у злочинах”.

ГПУ з цього приводу додає:

– Того ж дня “Беркутом” проведено зачистку вулиці Грушевського, у тому числі місць вчинення вбивств, та розгромлено медсанчастину, у якій перебували тіла мітингувальників, що суттєво вплинуло на повноту зібрання доказів на початковому етапі.

Злочини “тітушок”

Окремим блоком УСР досліджує злочини, вчинені цивільними особами – так званими “тітушками”. Прокуратура у своєму звіті оголосила динаміку їх використання: спочатку напівкримінальні елементи використовували для створення видимості громадського протистояння (“Антимайдан”), в міру наростання протистояння – для спільних дій із правоохоронцями, пізніше – для викрадень, катувань і вбивств. На запитання, хто фінансував “тітушок”, Сергій Горбатюк в інтересах слідства відповідати відмовився.

Злочини “тітушок” у Києві Генпрокуратура розглядає в п’яти епізодах: напад на Тетяну Чорновол, викрадення Луценка і Вербицького, побиття громадян на станції метро “Петрівка”, побиття активістів на вулиці Велика Житомирська і вбивство журналіста Веремія.

Перші два злочини розслідувало МВС, ці справи закриті. Це одне з небагатьох проваджень, де було винесено обвинувальні вироки, але зі своїми “але”.

На Тетяну Чорновол, за версією слідства, напали п’ятеро – кримінальний авторитет Дніпродзержинська Олег Дмитренко, також його підопічні –  Зінченко, Корнілов, Котенко і Залюбовський. Перших трьох нині розшукує Інтерпол за замах на вбивство, а Котенка та Залюбовського – засуджено. Варто додати, що сама Чорновол писала, що, наприклад, Залюбовського не було на місці події і він не міг свідчити правдоподібно, а Котенко навіть збирався розповісти, хто замовив йому “ліквідувати” журналістку, але з початком російської агресії вирішив притримуватися початкових показів. Чорновол рада, що їм присудили мінімальне покарання:

– Нагадаю, ці особи були затримані в часи Януковича, і справу було передано в суд в часи Януковича. А позаяк убивав мене Янукович, то винуватих не знайшли, а призначили.

До речі, нині і Залюбовський, і Котенко на свободі: до першого застосували закон про амністію 2014 року, а другому суд призначив покарання 1 рік, 3 місяці та 10 днів. Їх обох відпустили в залі суду 6 квітня.

Щодо викрадення активістів Ігоря Луценка і Юрія Вербицького (і вбивство останнього), то злочин вчинили троє – Зубрицький, Чоботарьов та їхній керівник Нєжилов. Усі вони перебувають у міжнародному розшуку, а згідно з інформацією МВС – зараз перебувають у Криму.

У справі нападу на автомайданівців і перехожих бійцями угруповання “Оплот” біля метро “Петрівка”, а також викрадення і катування однієї особи 21 січня 2014 року встановлено організаторів і виконавців, 7 особам повідомлено про підозру (в т. ч. керівникові “Оплоту” Жиліну). В суді зараз є три обвинувальні акти, решта підозрюваних у розшуку.

За побиття двох осіб, побиття і вбивство Веремія та спричинення вогнепальних поранень ще вісьмом протестувальникам у ніч з 18-го проти 19 лютого на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської повідомлено про підозру 12 особам. Перед судом постало лише 4 “тітушок”, решта – в розшуку. Встановлено особу, підозрювану конкретно у вбивстві журналіста Веремія, – громадянин Алієв, який нині переховується від слідства.

18 лютого – зупинення Мирного наступу

Слідством встановлено, що 18 лютого для зупинення “Мирного наступу” деякі помпові рушниці правоохоронців споряджалися патронами з зарядом свинцевої картечі. У підсумку на вулицях Інститутській і Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 10 осіб, більш ніж 500 отримали тілесні ушкодження.

За цими подіями повідомлено про підозру Януковичу, Захарченку, Ратушняку, Шуляку, керівництву київської міліції та чотирьом працівникам територіальних підрозділів “Беркут” і цивільній особі. До суду направлено три обвинувальні акти, у тому числі стосовно одного з командирів оперативної роти та міліціонера “Беркута”. За словами адвоката сімей Небесної сотні, справу одного з “беркутівських” командирів передано до Печерського суду. Йому обрано запобіжний захід – тримання під вартою до 5 грудня:

– Підготовче судове засідання не було вчасно призначене, а після призначення не відбулося і було перенесено з вини суду, відтак наразі ми маємо ризик непродовження запобіжного заходу після сплину строку попереднього – з вини знову ж таки Печерського суду. Це ненормальна ситуація, – каже Закревська.

Вона також пригадує ситуацію, коли Апеляційний суд відпустив із-під варти ще одного підозрюваного в цьому епізоді – керівника львівського “Беркута” Ростислава Пацеляка:

– Відтак бачимо системну протидію судів розслідуванню.

Зачистка Майдану

На ніч із 18-го проти 19 лютого планували так звану антитерористичну операцію. За даними ГПУ, АТО готували з січня. Вона мала бути спрямована проти всіх протестувальників на території майдану Незалежності. До штабу АТО входив керівник київського МВС Мазан, начальник СБУ Якименко та керівник Антитерористичного центру при СБУ. Керував АТО начальник ГУ СБУ в місті Києві та Київській Олександр Щеголєв. Наразі щодо нього досудове слідство завершено. Триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, готується передача справи до суду.

ГПУ “встановила”, що для проведення операції припинили рух метро, частково відімкнули електропостачання та певні телеканали, використовували “тітушок”.

– Безпосередній план силового розгону учасників мітингу, розроблений на виконання злочинної вказівки екс-керівництва держави, спільно з колишніми керівниками МВС України та СБУ, передбачав повну зачистку від мітингувальників майдану Незалежності, прилеглих вулиць і Будинку профспілок. Залучені озброєні “тітушки” після витіснення протестувальників до Михайлівської площі мали розсіювати їх і розганяти, – розповідає Горбатюк.

За його словами, операцією із захоплення Будинку профспілок керувала також СБУ, захоплював будівлю спецпідрозділ “Альфа”, внаслідок чого у вогні загинуло дві особи. Було виявлено близько 20 джерел загорання, а співробітники “Альфи” вказували на допитах, що в них кидали “коктейлі” протестувальники. Слідство також не знайшло підтверджень того, що “Альфа” застосовувала бойову зброю.

У ніч штурму Майдану загинуло 16 протестувальників і 5 правоохоронців.

20 лютого – розстріл Небесної сотні

Того дня правоохоронці стріляли з вогнепальної зброї на ураження протестувальників. У результаті загинуло 49 осіб і 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення отримали 68 осіб.

Як і раніше, ГПУ повідомила про підозру Януковичу, Захарченку, Ратушняку, командиру спецроти “Беркут” (“чорна рота з жовтими пов’язками”), Д. Садовнику та 22-м його підлеглим, а також командирові київського полку “Беркут” і його заступнику, причетним до цього розстрілу учасників акцій протестів, 5 з них заарештовано, інших – оголошено в розшук. Як відомо, Дмитра Садовника було звільнено суддею Волковою під домашній арешт, після чого той утік з країни. Волкову було відсторонено від виконання обов’язків судді, однак вона оскаржила це рішення у Вищому адміністративному суді і домоглася скасування свого усунення.

На лаві підсудних за розстріл 39 протестувальників опинилися двоє “беркутівців”  – Зінченко та Аброськін. Також під вартою у справі “20 лютого” – ще двоє “беркутівців” і заступник командира полку київського “Беркута” Кусюк.

Окрім протестувальників, 18-20 лютого загинуло 13 правоохоронців, 728 отримали тілесні ушкодження.

– Загибель бійців правоохоронних органів, отримані ними тілесні ушкодження – це теж вина, яку слідство в оголошених повідомленнях про підозри покладає на колишнє керівництво держави та силові органи, – переконаний представник Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Прощавай, зброє?

Але після 20 лютого події Майдану могли мати ще кривавіший сценарій.

Увечері того дня вже дискредитована влада вирішила масштабно озброїти “тітушок”. Із мобілізаційних складів МВС було видано 408 одиниць вогнепальної автоматичної зброї і 90 тисяч патронів. За час розслідування вдалося знайти та вилучити лише шість автоматів, доля іншої зброї – невідома.

Щодо Захарченка, Ратушняка, начальника департаменту ресурсного забезпечення Зінова, трьох працівників складів прокуратура завершує слідство. Про підозру також повідомлено 5 “тітушкам” – одного з них заарештовано, інші – в розшуку.

Російський слід на Майдані

За версією Генпрокуратури, на всі злочинні дії давав накази колишній президент Янукович із власної ініціативи. На запитання журналістів, чи є все ж таки російський слід у справах Майдану, Сергій Горбатюк відповів дещо інакше, ніж генпрокурор Шокін раніше. По-перше, як один із фактів причестності РФ до подій на Майдані ГПУ називає те, що надання розширених прав правоохоронних органів стало підставою для незаконної поставки спеціальних засобів (світлошумових, сльозогінних гранат) виробництва Російської Федерації як гуманітарної допомоги:

– Дані щодо впливу з боку Росії в прокуратурі є, їх досліджують, так само, як і факти приїзду в Київ працівників ФСБ і працівників адміністрації президента РФ.

Сергій Горбатюк також додав, що прокуратура перевіряє, наскільки цей вплив був злочинним. Окрім того, він додав, що інформація, яку раніше озвучував екс-голова СБУ Наливайченко про російських снайперів, не підтвердилась, але її не відкидають.

Автомайдан

У справах переслідування автомайданівців повідомлено про підозру 44 особам.

До суду скеровано обвинувальні акти стосовно 38 працівників ДАІ за фактом фальсифікації протоколів, а також стосовно ще 2 працівників ДАІ і 4 суддів (Києво-Святошинський райсуд, Комсомольський міськсуд Полтавської обл., Печерський суд).

Як уже зазначав Маселко, ці справи не мають перспективи винесення обвинувальних вироків.

Але, за його словами, слідство нормально опрацювало справи суддів Царевич і Кицюка, котрі виносили неправосудні рішення і позбавляли водіїв прав.

– Там є нормальна доказова база, справу зроблено в комплексі зі співробітниками ДАІ. Тобто, окрім Царевич і Кицюка, у справі проходять колишній начальник Печерського району ДАІ Кваша і його заступник Кочерга. Встановлено факт, що Кваша і Кочерга збирали “даішників” на нараду, де чітко давали вказівки про те, що ті повинні підписати рапорти – відповідно, фальсифікувати документи. Тим, хто відмовлявся, погрожували звільненням. Мені здається, ця справа має перспективи винесення обвинувального вироку, хоча ми ще будемо домагатися доопрацювання.

Адвокат зазначає, що справи Автомайдану доволі прості з погляду доказової бази і самого розслідування. Це не вбивста, де необхідно провести купу експертиз, де є безлад у доказах. Але, незважаючи на це, щодо Автомайдану був лише один обвинувальний вирок, але і той скасували.

– Це був повний провал – у матеріалах не було жодних фактів обвинувачення. Це була показушна справа.

Якщо УСР дадуть попрацювати нормально, впевнений Маселко, і не будуть тиснути під якусь річницю (адвокати категорично проти цього), то справи Майдану мають стопроцентний шанс бути доведеними до кінця.

Саботаж від Авакова

Крім того, у справах переслідування водіїв під час Революції гідності адвокати постійно вказували на саботаж розслідування з боку МВС:

– Саботаж від МВС як був, так і залишився. Тим паче, що зараз Паскала призначили в поліцію – це плювок в обличчя всім нам. Мало того, що ця людина була причетна до подій Майдану, відповідав тоді за кримінальний розшук, він зіграв ключову роль у трагічних подіях. Усі визнають, якщо МВС щось і розслідує, то робить це показушно, не сприяє прокуратурі, продовжує покривати своїх. А також саботується весь збір доказів, бо саме в МВС уся доказова база, але вони не проводять внутрішнього розслідування. Аваков досі не надав відповіді на запит стосовно всіх працівників ДАІ, котрі підписували протоколи, і їхнього керівництва – де вони зараз, чи звільнені, якщо звільнені, то у зв’язку з чим.

Про саботаж міліції у всіх справах Майдану говорить і Горбатюк:

– Є підрозділи МВС, у розпорядженні яких перебувають матеріали, є свідки, які мали би сприяти розслідуванню. Багато не звільнено на той час керівників “Беркута”. Вони проводять таку політику, щоб їхні підлеглі не давали показів. Жоден із київських “беркутівців” не дає правдивих показів, на мою думку. Тобто “не пам’ятаю”, “не бачив”, “не чув”. У нас у правоохоронних органах працюють люди, котрі приховують злочини. Так само не проведено службових розслідувань щодо знищення документів.

Що може зупинити розслідування?

– Для того, щоб притягти до відповідальності осіб, пов’язаних зі злочинами на Майдані, за їх відсутності, та для того, щоб організовувати заочне розслідування, потрібні зміни в законодавстві, каже начальник УСР Горбатюк. – КПК передбачає лише рік для слідства після того, як повідомлено про підозру конкретній людині.

Але є ще один момент – закон про ДБР, який має набути чинності з 1 березня. Це означає, що з 1 січня має розпочатися робота з формування ДБР:

– Тобто впродовж двох місяців у прокуратурі не буде слідства, не буде і нашого підрозділу, тобто жодних перехідних положень, як ситуація має відбуватися з розслідуванням цих злочинів, у законі немає. Треба пильнувати, щоб ми не прийшли до того, що розслідування може завершитися внаслідок недолугого законодавства, – додає він.

Інтерпол шукає не всіх

Керівник департаменту захисту національної державності СБУ Анатолій Дублик також повідомив, що 18 із 22 “беркутівців” Садовника перебувають у розшуку. З них двоє перебувають у Польщі, один – у Білорусі, п’ятеро – в анексованому Криму, семеро – на території, тимчасово окупованій терористичними організаціями “ДНР” і “ЛНР”, інші – на території Російської Федерації.

– Ми спрямували відповідні клопотання, однак Інтерпол відмовив у взятті на облік через начебто політичне переслідування. Ми намагаємось їх повернути на підставі двосторонніх міжнародних угод. Наразі очікуємо відповіді. Це питання вивчається, – сказав Анатолій Дублик.

Де покарані?

На запитання INSIDER, чи є вже у справах Майдану обвинувальні вироки, Сергій Горбатюк розповів, що покарано шістьох “беркутівців”, котрі катували козака Гаврилюка, нині народного депутата.

– Але у них там вироки не пов’язані з позбавленням волі. Там “умовно”, тобто вони мають з’являтися і відмічатися. Є ще покарані “тітушки” по всій Україні – комусь штраф, комусь виправні роботи. Вироків із позбавленням волі немає.

Крім того, ГПУ повідомила, що обвинувальний вирок було винесено голові Запорізької ОДА Віктору Межейку (розганяв запорізький Майдан) – суд виніс вирок у вигляді 5 років позбавлення волі з відстрочкою виконання на 3 роки, позбавленням права займати відповідні посади на три роки і відшкодуванням суми збитків потерпілим особам.

Цікаво також те, що, скажімо, начальник Волинського МВС Олександр Терещук, котрий розганяв Майдан у Луцьку, влітку минулого року очолив київську міліцію.

Щодо яких злочинів Євромайдану прокуратура оголошувала про підозру можна ознайомитися тут.

Лілія Макашова   theinsider.ua 

About admin