Коли мене запитують, чому я досі не критикую мера Дрогобича Тараса Кучму, то я відповідаю, що не збираюся цього робити. Я поважаю цю людину – попри все. Попри окремі недолугі кадрові рішення, попри невміння себе контролювати в тилу, попри відсутність змін на краще в Дрогобичі.
Під час місцевих виборів 2015 року особливої альтернативи Кучмі не було. Громада вибрала – громада за це відповідає. Хоча не виключено, що з Кучмою може бути як з Гуком, ставлеником «групи Ч.» – прийшов, побачив, … Ні, не переміг, послали. А зараз суд в Севастополі не поновить на посаді – часи не ті. Теперішньому керманичу Дрогобича слід це врахувати.
Коли мене запитують, чому я не «розкручую» тему «нових трускавецьких» у дрогобицькій Ратуші, а саме Василя Качмара та Стаса Гайдера, то відповідаю – навіщо? Кожен має право бути «стажером», кожен має право розкладати пальці віялом. Тут принцип «громада вибрала – громада за це відповідає» не підходить, бо громада їх не вибирала. Краще сказати «Кучма призначив – Кучма за них відповідає». І все.
Коли мене запитують, чи можуть Кучму достроково відправити у відставку, відповідаю: «А чом би й ні?». Закон дає таку можливість, хоча процедура обрання нового мера досить бюрократизована. Тоді в.о. міського голови стане секретар ради Хрущ. Чи стане від того Дрогобичу краще? Вирішувати дрогобичанам.
Коли у Дрогобичі, де буваю досить часто, чую, що мер неадекватний, що він ніякий, що в місті ще гірше, ніж було за Радзієвського, що хотіли вкрасти територію на Бориславській, 4, але не дали депутати, та чую ще багато-багато інших речей, то починаю підозрювати, що хтось свідомо запускає такі чутки та месиджі. Дискредитувати першу особу в місті просто, особливо коли ця перша особа бере на себе все – від відповідальності за кадрові призначення до вини за чужі гріхи. В такому випадку всі залишаться в шоколаді, в лайні буде хіба один «офірний цап». І тоді стає сумно.
«Влада не може бути чесною та порядною, допоки такими не стануть люди, що її обирали», – каже Кучма. Він неправий. На його місці я б такими словами не розкидався, адже це прямий доказ непорядності та нечесності тих, хто уособлює владу в Дрогобичі, в тому числі мера.
«Бельгійський проект «пролетів» з Дрогобичі з вини громади, яка створює дискомфорт для розвитку бізнесу», – знову каже Кучма. І такими словами він скликає на себе гнів громади, бо ставить себе вище за неї.
Чи забув Тарас Кучма, що влада – це не хизування, а служіння? Не знаю. Судячи з його оточення, про служіння не йдеться. Який шлях обрала команда Кучми, або який шлях хтось нав’язав цим людям? Це явно не шлях Дацюка, який служив аж до могили, це шлях Гука, який став ізгоєм і був «посланим» не в кращому, а в гіршому значенні цього слова. Нехай ніколи Кучма не зазнає такої ганьби, щоб бути вигнаним з Ратуші і виключеним з середовища чесної громади!
Громада – це не безумна біомаса. Громада – це чітко структурований живий організм: лідери думки, підприємці, інтелігенція, бюджетники, пенсіонери, молодіжне середовище, безробітні, домогосподині, провокатори і цей перелік можна продовжувати. Якщо критична маса в громаді (не конче кількісна, а радше якісна) захоче зробити Кучмі delete, то вона це зробить. І йому не поможуть ні качмарі, ні стажери. Бо це буде позиція громади, яка більше представлена в коментарях та записах в соцмережах, ніж в офіційних прес-релізах чи замовних публікаціях тих, хто змушений виживати.
Коли мене запитують, чому я досі не критикую мера Дрогобича Тараса Кучму, я відповідаю, що не збираюся цього робити. Я поважаю цю людину – попри все. Я зі сторони бачу його сильні та слабкі сторони. Під час походу в його кабінет представників різношерстих ЗМІ міста та регіону моє звернення до мера Кучми розпочиналося приблизно так: «Тарасе Ярославовичу, ми прийшли до вас не як вороги, ми прийшли як до свого, рідного, щоб допомогти, щоб не сталося непоправного…». Але непоправне сталося.
Справа навіть не в медіабойкоті інформації прес-служби. Справа зовсім не в медіабойкоті. Справа в тому, що кожним своїм кроком, кожним своїм висловлюванням мер міста Дрогобича Тарас Ярославович Кучма втрачає довіру та втрачає виборця. Йому не допоможуть стажери з Трускавця і зовсім не допоможуть ті, кого він ніби й хотів би звільнити, але не може, бо, бачите, вони все одно поновляться через суд. Йому не допоможуть риторика 2015 року і ті, хто тоді йшов з ним в одній команді – частина з цих людей вже не хоче бути з Кучмою навіть на одному фото.
У мене закрадається страшна думка про те, що стажером у Дрогобицькій міській раді є зовсім не трускавчанин Стас Гайдер. До цієї думки додається підозра, що і трускавчанин Василь Качмар зовсім не радник, а має іншу місію. У історії з рейдерським захопленням влади в Дрогобичі вимальовується, як писав Франко, «хитрий писок» путінського засланця. Пишеться та реалізується сценарій з дискредитації Кучми – того самого Кучми, якого абсолютно не впізнаю. Бо це не Кучма з руху «Чесно» і не Кучма з дрогобицького Майдану. Це Кучма, який чомусь виглядає не як мер, а як радник мера або навіть як стажер. Чому так? І в кого реальна влада в Дрогобичі?
Єдине, що точно відомо – доля Кучми абсолютно не хвилює ні радників, ні стажерів, ні все оточення, яке тішиться відсутністю здобутків та системних змін. До речі, доля Дрогобича їх також абсолютно не хвилює. І це найгірше у всій цій історії, в якій медіабойкот є лише дрібним елементом, пазлом похмурої дійсності.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень