/Як виявити булера, чи є вони у львівських школах і що з цим робити/
«У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути нетолерантними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів, діти починають один одного травити», – зазначив начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарас Грень .
Зі слів Тараса Греня, один зі страшних снів батьків – отримати телефонного дзвінка, в якому повідомляється, що їх дитина побила когось чи образила. Адже складно правильно відреагувати на таке повідомлення. Нам як батькам важко зрозуміти, кому вірити та як себе поводити, коли запущено конфліктний сценарій у стосунках між дітьми.
Усім нам відома фраза про дві сторони однієї медалі, такий принцип працює і в цьому випадку. Але якщо ситуація стосується близьких, то сприймання фактів спотворюється. Як правило, одразу виникає бажання захистити та виправдати свою дитину (або ж протилежна реакція – звинуватити свого, аби виправдатись перед чужими). Чекати ж від агресора чесної відповіді, що він цькував когось іншого, одразу не варто.
Сьогодні ініціатора агресивної поведінки, направленої проти іншого учня, часто називають булером (з англ. bully – хуліган).
Якщо говорити про ситуацію у школах Львівщини, працівниками нашого управління в одній із шкіл м. Львова було проведено анкетування з метою виявлення булера та профілактики шкільного терору. Анкетування проведено як у молодших, так і у старших класах. Проаналізувавши анкети учнів, здивував той факт, що булери є практично у кожному класі.
«Тобто, є булінг, є булери і цю ситуацію треба змінити», – наголосив очільник Львівської юстиції.
Пам’ятайте: дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти.
– Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
– Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше як “хлопчики завжди будуть хлопчиками”, або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки – просто дитячі жарти”.
– Поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
– Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись – дитина намагається змінити ситуацію.
– Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
– Не концентруйте увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.
– Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень