З приїздом російських технологів на вибори 2010 року перегони у Трускавці набули особливого забарвлення. Забарвлення бруду.
Бажання перемогти будь-якою ціною цього року підігріте панічним страхом програшу. Програшу, за яким йдуть втрата влади та вигнання з міста.
За два тижні до дня голосування «Територія Слова» відслідкувала кілька брудних та нахабних технологій, які вже застосовуються в місті.
Технологія перша.
Невідомі особи заклеюють офіційні агітки кандидатів підробками, виконаними в офіційній стилістиці партій.
10 жовтня такі наклейки були помічені в мікрорайоні за Стебницьким кільцем. Виконані в кольорах партії «Самопоміч», вони містили текст «візьми і вкради». Клеїли такі підробки на агітацію кандидата на посаду міського голови Андрія Кульчинського.
Кольорові підробки виготовлені типографічним методом у великій кількості, а відтак є вартісними. За нашою інформацією, кошти, достатні на подібні видатки, є лише у двох конкурентів Кульчинського: Козира і Кісака. Сподіваємося, що патріотичні гасла, які виголошує Ігор Кісак, – не лише гасла, і Ігор Володимирович не опускається до подібних методів антиагітації.
Слід зауважити, що більшість анонімного «антипіару» застосовують саме до Кульчинського. Очевидно, він несе найбільшу загрозу тим, хто боїться скоро залишитись без влади. І нинішні носії влади опираються.
Технологія друга.
За інформацією сайту www.protruskavets.org.ua («Трускавецький вісник»), до помешкання одного з трускавчан зателефонував невідомий, який розповів чоловікові, що земельне питання, яке його цікавило, не було розглянуте на сесії Трускавецької міської ради. Чоловік, який телефонував, сказав, що у тому, що його питання не пройшло на сесії, винен персонально Андрій Кульчинський, депутат міської ради і кандидат на посаду міського голови Трускавця. Тому якщо громадянин хоче, щоб його питання по землі вирішилося, йому потрібно голосувати тільки за Руслана Козира і ні в якому разі не за Андрія Кульчинського.
Дзвінок було здійснено з міського телефону 5-13-63. За даними того ж сайту, – це робочий номер телефону секретаря ради Петра Шумина.
Якщо вказана інформація правдива, – значить у брудні технології залучено не лише іноземних технологів, але й владний адмінресурс в особі посадових осіб виконавчого комітету.
Технологія третя.
Мімікрія. Старий комсомольський принцип твердив: якщо пиятику не можна зупинити – її треба очолити. Оскільки в оточенні Руслана Козира колишніх комсомольців не бракує, – цей принцип теж взято за технологію.
Останнім прикладом такої мімікрії є виготовлення відділом культури виконкому запрошень на святкування Покрови Пресвятої Богородиці від імені влади.
Тієї влади, яка ще десять днів тому писала заяви до міліції, за якими допитували настоятеля храму Покрови.
Оскільки «Територія Слова» вчасно відреагувала на ці події, і відкрила очі на спроби міської влади маніпулювання історичною пам’яттю, у неї (влади) не залишилось іншого виходу, ніж відступити. Та відступити ненадовго. Очевидно, зрозумівши, що спорудження пам’ятника Героям УПА кагебістськими методами дрібних доносів не зупинити, влада вирішила “примазатися” до урочистостей під виглядом організатора.
Технологія четверта.
Протягом останнього місяця в мережі facebook мешканці Трускавця постійно натикаються на матеріали, в яких паплюжать Кульчинського. Усі ці матеріали позначено словом «спонсоровано». Це означає, що зацікавлена особа оплатила їх регулярну появу в новинних стрічках трускавчан. Подібні послуги інтернет-мереж коштують великих грошей, які, як ми вже з’ясували, є лише у двох кандидатів.
Одним з матеріалів, які розповсюджують інтернетом, є мультфільм, де Кульчинського зображено у заплямованому кров’ю лікарняному халаті.
Цікаво, що про це думають люди, життя рідних та близьких яких врятував цей лікар? Як будуть дивитись їм в очі автори та ідеологи цього бруду? А ніяк не будуть. З Петербурга ж не видно очей трускавчан. От тільки технологи поїдуть, а їхні замовники залишаться. І тут вже справа за нами: не забути і не пробачити. Бо якщо пробачимо хоч раз, наступні вибори будуть ще брудніші.
Залишилось лише тринадцять днів до голосування. І з кожним днем цієї чортової дюжини істерика бруду зростатиме в геометричній прогресії.
В ніч верстки цього номера нам стало відомо, що рекламні щити Кульчинського були розмальовані конкурентами. Під ранок номер довелось переверстувати, бо з’явилась
Технологія п’ята.
Козир з чистих бігбордів вітає електорат з Покровою, Кісак з таких самих чистих – зізнається у любові до Трускавця. Їх зображення ніхто не рухає, їх бажання перемогти поважають. Лише щити їх головного конкурента постраждали. Гадаємо, зайве питати «чому?». Тому, що СТРАШНО!
Страх втратити владу в одних, та страх не здобути її у других диктує порядок денний сьогоднішніх брудних виборчих кампаній.
Чи винні у цьому учасники перегонів? Звичайно. Адже вони проплачують чорних технологів, вони дають завдання вандалам, вони замовляють гидкі мульти і статті. Вони, вони, вони….
Але ж це ми дивимося їхні мульти, ми читаємо ці замовні статті, хтось із нас бере їхню фарбу і за їхні гроші йде чинити вандалізм! Жоден кандидат не привезе разом з петербурзьким політтехнологом дві тисячі петербурзьких виборців, яким байдужа доля Трускавця! Це все ми.
Нам, насправді, це все подобається. Звичайно, вголос ми казатимемо: «Фе!». Але потім, вдома чи в компанії друзів, ми весело і збуджено смакуватимемо чергову порцію політичного лайна.
Чи варто дивуватись, що ми щоразу розчаровуємося в наших обранцях? А хіба ми не бачимо, у який саме спосіб вони приходять до влади? Хіба ми не беремо у всьому цьому участі? Хіба ми не беремо? Не беремо гроші? Не беремо гречку? Не беремо чергову порцію помиїв у вуха і очі?
Кажуть, попит породжує пропозицію. Мабуть, ми таки створили попит на бруд. Політикам залишилось лише забезпечити пропозицію бруду. І поки ми самі не змучимося від цього, вони не перестануть. Жоден наркодилер не запропонує наркоману «зав’язати». Жоден продавець горілки не скаже пияку: «тобі досить». Жоден політик не припинить брудну кампанію, поки «піпл хаває».
Але навіть у всьому цьому бруді, на мою думку, є свій позитив. Якщо конкурент вдається до брудних методів, – значить чистих у нього вже не залишилось. Значить надії на чесну перемогу у нього нема. Значить соціологія показала, що люди побачили його справжнє лице.
А значить він дуже нас боїться.
Богдан Процишин, газета «Територія Слова»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень