У п’ятницю, 12 жовтня, розпочався судовий процес за позовом фізичної особи Ілика Романа Романовича проти фізичних осіб Лагодича Миколи Миколайовича та Ключака Володимира Михайловича про захист честі, гідності та ділової репутації.
Попереднє судове слухання у Дрогобицькому міськрайонному суді (місто Дрогобич, вулиця Лесі Українки, 32) тривало близько двох годин. Перед судовим засіданням міська «Батьківщина» організувала міні-пікет проти Миколи Лагодича за участі біля десятка осіб. В руках вони тримали заздалегідь підготовлені плакати. В абсолютній більшості пікетувальники представляли актив дрогобицької «Батьківщини». Микола Лагодич теж прийшов із групою підтримки. На суді були присутніми і представники засобів масової інформації: телеканал «Алсет», Трускавецьке Інтернет-телебачення, Дрогобицьке Інтернет-телебачення Центру сталого розвитку громад, газети «Франкова криниця Підгір`я», «Каменярі», «Твоя Фортуна», «Тустань», Інтернет-видання «Трускавецький вісник».
Відповідач Володимир Ключак надав суду заперечення проти позову на чотирьох аркушах, в якому доводить всю абсурдність позову п. Ілика Р. Р., опираючись на конкретних фактах. Відповідач Ключак вважає, що цим позовом позивач вводить суд в оману та просить суд визнати вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Нагадаємо, що пан Ілик вимагає визнати неправдивою таку інформацію: «В мене було надзвичайно багато ворогів, та більшість з них вже померли, – каже кандидат. – У 1995 році банда Пуха-Ілика вкрала у мене машину, причому машину я взяв у родичів. З цієї «бригади» залишився тільки Ілик, та ще Язловський, якого нещодавно затримали на хабарі». На запитання, про якого Ілика йде мова, Микола Лагодич, каже, що про «єдиного», згідно слів пісні «Натуральный блондин на всю страну такой один». Пан Микола продовжує: «Такої ганьби я не міг пережити, я готовий був перестріляти всіх цих гадів, навіть зброю роздобув. В день вони викрадали по 3-4 машини, здійснювали по 2-3 розбійні напади. Бізнесменів вивозили в ліс і там катували. Коли я пішов у міліцію, мені сказали, що якщо напишу заяву, то машину точно спалять, а якщо ні, то буде можливість викупити її за півціни. Золото вони закопували в трилітрових банках, так, що деколи забували і місце». Ось такі були часи, такі були 90-ті. Дозволимо собі пожартувати, що якби тоді Микола Лагодич здійснив задумане і вбив бандита, то зараз ми мали б на окрузі не двадцять одного кандидата, а менше». Також позивач вимагає спростувати цю інформацію.
А ось уривки із заперечення проти позову відповідача Ключака В. М.
«Заперечення відповідача проти позову (провадження № 2/1306/2141/2012 у справі № 1306-7719/2012)
У відповідності до ст. 128 чч. 1-2 Цивільно-процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) прошу Дрогобицький міськрайонний суд прийняти дане заперечення проти позову в зв’язку з незаконністю вимог позивача та їх необґрунтованістю. Оскільки судове повідомлення, ухвалу суду та позовну заяву відповідачем було отримано тільки 11 жовтня 2012 року після 17.00, то у відповідача не було фізичної можливості подати заперечення проти позову до 12 жовтня 2012 року. Тому відповідач просить суд прийняти це заперечення проти позову безпосередньо в час судового засідання.
Також звертаю увагу суду, а також позивача Ілика Р. Р. та відповідача № 1 Лагодича М. М. на ту невідповідність, що повідомлення про розгляд справи датовано 01.10.2012 р., а ухвала про відкриття провадження у справі була прийнята 04.10.2012 р.
Позивач у своїй позовній заяві від 01.10.2012 р. про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування неправдивої інформації вводить суд в оману та подає неправдиві відомості.
Так, позивач зазначає, що поширена в Інтернет-виданні «Трускавецький вісник» у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» інформація є безпідставною, голослівною, носить негативний характер та порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача…
…Як видно із наведеного уривку статті та і з тексту цілої статті, в даній публікації не вказано ім’я бандита Ілика, про якого говорив кандидат в депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу Микола Лагодич під час засідання Дискусійного клубу Дрогобича, співзасновником якого, до речі, являється довірена особа кандидата Романа Ілика Володимир Кондзьолка, голова громадського об’єднання «Юрій Дрогобич». Зі статті навіть незрозуміло, чи мова йде про прізвище «Ілик», чи про кличку цього бандита, який за твердженням кандидата М. Лагодича, діяв у 1990-х роках на терені Дрогобича та Дрогобиччини.
Із вказаного уривку тексту жодним чином не випливає, що мова йде саме про Романа Романовича Ілика, кандидата в народні депутати, як не випливає взагалі, що мова йде про кандидата в депутати. Навпаки, стаття була присвячена виключно Миколі Лагодичу, сторінкам його біографії, його принципам та поглядам на життя, а також частково викладено його передвиборчу програму, з якою він виступив на засіданні Дискусійного клубу Дрогобича 28 вересня 2012 року.
Скарга позивача на безпідставність та голослівність інформації не повинна братися судом до уваги стосовно відповідача Ключака В.М., адже кандидат у депутати ВРУ Микола Лагодич наводив конкретні факти, які він обіцяв у разі потреби підтвердити в суді.
Тому цей судовий позов кандидата Ілика Р. Р., як і політичні заяви відповідач Ключак В. М. розцінює виключно як спробу тиску на вільну пресу, намагання порушити права відповідача, надані йому Конституцією України (ст. 15 по заборону цензури в Україні та ст. 34 (Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір).
Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що інформація, викладена у статті «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» поширена «з наміром викликати в жителів Дрогобиччини сумніви» щодо позивача, що теж не відповідає дійсності. Вважаємо, що позов подано виключно з метою отримати новий інформаційний привід для піару позивача, а тому даний позов повинен бути судом відхилений…
… Інформуємо суд, що в Інтернет-виданні «Трускавецький вісник», який у прес-центрі «Батьківщини» постійно називають «провладним» виданням, що теж не відповідає дійсності, публікуються на безкоштовній основі всі надіслані на адресу Інтернет-видання офіційні заяви всіх без винятку кандидатів у депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу, а також промоційні матеріали кандидатів. Протягом вересня-жовтня 2012 року найбільша кількість публікацій на «Трускавецькому віснику» була здійснена за поданням прес-служби «Батьківщини», лідером якої у Львівській області являється позивач Роман Ілик…
… Доводимо до відома суду, що позивач фактично вимагає неможливих речей, адже згідно з логікою, спростування інформації, поданої в статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» означало б подання неправди, нібито у Миколи Лагодича не було ворогів, що в нього ніхто не вкрав машину у 1995 році і що в Дрогобичі не діяло бандитське угрупування в 1990-х роках, яке викрадало машини та катувало бізнесменів. У своїй позовній заяві від 01.10.2012 р. позивач називає абсурдною інформацію про біографію Миколи Лагодича, але наскільки більш абсурдним було б спростування цієї інформації.
Також звертаємо увагу суду на той факт, що позивач у своїх позовних вимогах не вказує, що саме потрібно спростовувати, не подає тексту того спростування, який би влаштовував позивача.
Отже, підсумовуючи вищевикладені аргументи, позивач вводить суд в оману, оскільки:
1) інформація, подана у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину», чітко не вказує, що мова йде саме про узгодженого кандидата в депутати Верховної Ради України від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Ілика Романа Романовича;
2) дана інформація не є ні безпідставною, ні голослівною, вона жодним чином не порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача;
3) інформація не була подана з метою посіяти сумнів у жителів Дрогобиччини щодо кандидата Ілика Р. Р., як це стверджує позивач;
4) інформація, подана на «Трускавецькому віснику» у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину», була спростована згідно пп. 1, 6 та 7 ст. 277 Цивільного Кодексу України у спосіб надання можливості позивачу опублікувати спростування в тому ж Інтернет-виданні;
5) позов подано не з метою захисту честі, гідності та ділової репутації, а виключно з метою набрання балів у передвиборчих перегонах, а втягування судової гілки влади у протистояння кандидатів є неприпустимою річчю.
Відповідач Ключак В. М. цим запереченням проти позову інформує високий суд, що у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» він жодним чином не мав наміру образити кандидата в депутати ВРУ від ОО «Батьківщина» Ілика Р. Р., а лише подати інформацію про складний життєвий шлях кандидата Лагодича М. М., якому довелося, як він запевняє, стикнутися віч-на-віч із «бандою Пуха-Ілика».
Таким чином згідно ст. 130 ч. 3 ЦПК України відповідач не визнає даний позов. Відповідач просить суд визнати вимоги позивача у справі № 1306-7719/2012 безпідставними та необґрунтованими та повністю відхилити їх, не призначати справу до розгляду і закрити судове провадження у справі № 1306-7719/2012, а всі судові витрати в зв’язку із введенням позивачем суду в оману покласти на позивача…»
Суддя Роман Григорович Коваль виніс рішення про дозвіл використання аудіозапису суду та витребував у позивача представити на суд інформацію про власника Інтернет-видання «Трускавецький вісник». Позивач доповнив свої позовні вимоги, деталізував, що саме має спростувати Микола Лагодич – це вже за результатами прес-конференції 8 жовтня, відеозапис та розшифровку якої представник позивача надав для суду. Судове засідання буде продовжено 16 жовтня (вівторок) о 14.30. До цього часу сторона позивача має надати інформацію про власника сайту protruskavets.org.ua, якого буде долучено до процесу в якості свідка чи навіть третьої сторони.
Якщо сам судовий процес не приніс жодної сенсації, то ряд непрямих факторів та події в перервах були досить знаковими. По-перше, Роман Ілик не з’явився особисто на цей суд. Його інтереси представляли адвокати Юрій Михасяк і Наталія Зубрицька, а також довірена особа Богдан Пукало. Прихильники Романа Ілика прямо в залі суду звинувачували Миколу Лагодича, що він сам має за собою гріхи, зокрема, не заплатив якомусь пану Г. за ремонт та висували інші звинувачення. Пан Лагодич висловлював розчарування, що справа затягується, адже є свідки, які готові свідчити про злодіяння банди Пуха-Ілика. Присутня в залі жінка показувала своє спотворене обличчя, яке, за її словами, вона має саме через Романа Ілика, в клініці якого залишила кілька тисяч доларів і ось тепер такий плачевний результат. В жінку від «батьківщинівців» полетіли звинувачення, що вона, мовляв, має два магазини, звідки в неї на це гроші, на що та спокійно відповіла, що не має жодного власного магазину, а ці два приміщення вона орендує.
Другий факт, який вартий уваги – це намагання «Батьківщини» тиснути на засоби масової інформації, навіть на той же «Трускавецький вісник» шляхом шантажу та постійних маніпуляцій. Так, здійснюється тиск на адміністратора сайту з вимогою подавати їхню однобоку інформацію. Прикладом є навіть подання інформації про сам судовий процес 12 жовтня, автором якої є прес-центр «Батьківщини». Вся агітаційна та однобока інформація подається адміністратору із допискою «Відповідно до ч.12 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» партія – суб’єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, зобов’язаний надати партії, кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації. Відповідь на відповідь не надається. Вимагаємо опублікувати відповідь Львівського регіонального виборчого штабу ВО “Батьківщина” на брехливу інформацію, розміщену у Вашому ЗМІ!».
Третій факт – свідки, які нададуть суду всю інформацію. Поки що позивач залучив до справи тільки одного свідка – Анатолія Власюка, редактора газети «Тустань» та ведучого Дискусійного клубу, на якому вперше з вуст Миколи Лагодича прозвучала інформація про крадіжку його машини бандою Пуха-Ілика. Та маємо інформацію, що Микола Лагодич попросить свідчити у цій справі людей, котрі реально постраждали від цієї банди, котра діяла в Дрогобичі в 1990-х. Цікаво, що інформація, яку озвучував Микола Лагодич на Дискусійному клубі, лунала і в ефірі бориславського комунального міського радіо, була подана і в інших ЗМІ, але про це «Батьківщина» нічичирк. Виглядає на те, що ця політична сила в області за намовою трускавецької влади та особисто керівників трускавецьких «Батьківщини» та «Фронту змін» розпочала війну саме проти «Трускавецького вісника» як ресурсу, котрий говорить правду про те, що ці партайгеноссе витворяють на місцях.
Четвертий факт – це далеко не перший суд Ілика проти Лагодича. У Львові дивним чином справи закінчуються фактично нічим. І це при тому, що відбувалися вони без участі Миколи Лагодича, якого повідомляли про судові засідання не з суду, а з ОВК і то за годину до початку процесу. Виглядає на те, що Роман Ілик просто не бажає, щоб люди знали всю правду про 1990-ті, оскільки це може дуже сильно вплинути на результат виборів. Якщо б йому вдалося виграти вибори, тоді депутатська недоторканість автоматично гарантує йому імунітет від переслідування, якщо ж вибори він програє, а виграє не Лагодич, а хтось інший, тоді інтерес до цієї справи значно впаде.
П’ятий факт – намагання надати справі політичного забарвлення. Акцентування уваги на тому, що справа стосується «узгодженого» кандидата від «об’єднаної опозиції» і намагання затушувати очевидну кримінальну складову викликає підозру у намірі приховати всю правду про минуле Романа Ілика.
Шосте – погрози, які, за словами Миколи Лагодича, постійно надходять йому на телефон. В зв’язку з цим кандидат навіть змушений вимикати мобілку, адже кому було б приємно вислуховувати погрози о четвертій годині ранку. Погрожувати почали після того, як Микола Лагодич почав розповідати про банду Пуха-Ілика. Якщо повірити в той факт, що з цієї банди живими залишилося тільки двоє осіб і один з цих двох під вартою, то висновок напрошується сам по собі.
І останнє. За весь час передвиборчих гонок 2012 року кандидат Роман Ілик жодного разу не зустрівся віч-на-віч з представниками преси – тільки за участі нардепів. Також жодного разу не було проведено щирої розмови із відповідями на запитання, які реально хвилюють виборців – завжди і всюди «батьківщинівці» поспішають, бо напружений графік, бо високі гості, бо іншим разом. Бруд, який біло-червоні ллють, як не дивно, не на партію влади і не на кандидата від неї, а на кандидатів-самовисуванців, дійсно щирих патріотів типу Михайла Задорожного, Ігоря Куруса, Миколу Гука, Миколу Лагодича та інших, спонукає до роздумів – а може якраз Роман Ілик і є тим кандидатом, який влаштовує Банкову. Бо такими людьми легко маніпулювати, говорив на прес-конференції Микола Лагодич.
Як би там не було, а виглядає на те, що до 28 жовтня справа «Ілик проти Лагодича та Ключака» навряд чи завершиться. Ми ж інформуватимемо вас про те, як далі розгортатимуться події на цьому судовому процесі, який мав би і міг би стати дрогобицьким Нюрнбергом – за важкі злочини та терор проти дрогобичан в важких 1990-х.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень