Настав час, коли суспільство, в якому ми живемо, із захопленням готується до «свята» Halloween. Однак далеко не всім відомо, що воно собою являє, яке його походження і сутність й чому воно суперечить вченню Церкви.
Свято Halloweenз’явилося серед кельтських племен Англії, Ірландії та північної Франції (Галії) в дохристиянську епоху. Будучи язичниками, кельти вірили в зародження життя і смерті. Початок «нового» року, нового життя взагалі, вони відзначали глибокої осені, в ніч з 31-го жовтня на 1-е листопада, коли розпочиналася пора холоду, темряви і смерті. V цю ніч вони прославляли язичницького бога Самхаіна, шанованого ними як Повелителя Смерті. У переддень «нового торжества» друїди (кельтські жерці) гасили домашні вогнища, вогні, багаття, світильники. Увечері наступного дня запалювали величезне багаття, на якому відбувалися жертвоприношення князю темряви і смерті. Друїди вірили, що якщо Самхаін залишиться задоволеним жертвами своїх вірних, він дозволить душам померлих відвідати в цей день свої будинки. Звідси і бере початок укорінений у язичницькому світі звичай бродити в ніч на Halloween вбраними в костюми привидів, відьом та всіляких інших істот, які символізують спілкування з потойбічним світом і нечистою силою.
Важливою частиною язичницького культу є також і «забава» Trickor–Treat, що представляє собою акт ритуальних приношень темним силам, які перебувають на службі у Самхаіна. Вважалося, що душі померлих в день свого відвідування світу живих відчувають невгамовний голод. Тому кельтські язичники готували частування блукаючим в темряві ночі духам, бо вірили, що якщо вони не будуть вблагані приношеннями, то гнів і прокльони Самхаіна впадуть на голови людей.
Ось який істинний зміст цього язичницького свята. Цілком очевидно, що християнину неможливо брати участь в подібних «урочистостях», бо це є пряме вираження ідолопоклонства, зрада Господа Бога нашого і Церкви. Беручи участь в ритуалі наслідування мертвих, блукаючи в темряві ночі та випрошуючи або роздаючи частування, ми проявляємо бажання увійти до спілкування з мертвими, чий повелитель вже не Самхаін, але сам Сатана, Лукавий, що повстав проти Господа Бога. Роздаючи частування, ми не просто даруємо цукерки безневинним дітям, але підносимо дар в пам’ять і честь Самхаіна, а значить Сатани.
Є й інші звичаї, що відносяться до Halloween, від яких нам слід відійти. Наприклад, всі можливі ворожіння, чаклунство і ворожба або звичай виставляти гарбуз з вирізаною на ньому страшною пикою і запаленою усередині свічкою, званий «JackO`Lantern» (Джек Лампадний). У гарбуз (а в давні часи використовувалися й інші овочі) приносили «новий» вогонь від священного багаття, а пика на гарбузі служила образом мертвих. Навіть прикраса будинку гарбузом з «веселою» пикою вже є участю в язичницькому святі смерті.
Але чому язичницький культ, який явно суперечить християнській вірі, так міцно укорінюється у нас? Причина всього цього корениться, насамперед, в духовній апатії і млявості християн, які живлять безбожництво, атеїзм і боговідступництво. Суспільство, переконуючи нас у тому, що Halloween і подібні йому свята, незважаючи на свої явні язичницькі витоки і ідолопоклонницьку сутність, нешкідливі, безневинні і не мають великого значення, підриває тим самим наші духовні підвалини, сприяє поширенню маловір’я і атеїзму. «Свято» Halloween підриває самі підвалини Церкви, яка повинна зайняти сувору позицію спротиву подібним явищам. Христос сказав, що Господь нам суддя у всіх наших вчинках і переконаннях і що наші справи можуть бути або «ЗА БОГА» або «ПРОТИ БОГА». Немає середнього «нейтрального» шляху.
Газета «Добра Новина»
Від «Трускавецького вісника». Цього року в зв’язку з ураганом Сенді в Нью-Йорку вперше за останні 39 років не відбудеться парад нечисті Halloween.
ТОП коментованих за тиждень