Святослав Лоб, PVANTO і кольоровості

Як перекласти слово «цвєтності» на українську мову? І що означає це слово?

Цвєтності (перекладемо їх як «кольоровості») – це картини загадкового PVANTO. Хто такий Pav El PVANTO – це залишається загадкою. В довідці про нього читаємо, що PVANTO народився у простій українській родині і є загадковою особистістю, який і пише (його писання дещо незрозумілі для людського розуму), і малює картини, які сам же назвав «цвєтності» і в яких закладена інформація про світобудову.

Виставка кольоровостей мандрує Україною, вона вже побувала в Дніпрі, Одесі та інших містах, а в кінці травня планується презентація кольоровостей у Львові. А 3 травня виставка кольоровостей була презентована в Дрогобичі, в районному Народному домі.

Крім картин-кольоровостей, які гості мали можливість оглянути в холі Народного дому Дрогобиччини, проходила і презентація книги «Передостанній пророк». Презентацію проводив відомий на Дрогобиччині громадський діяч Ярослав Янишин, а автором та упорядником книги є Святослав Лоб, який, до речі, має відношення до Трускавця.

Довідково зазначимо, що Святослав Лоб – син покійного директора Трускавецької дитячої спортивної школи Івана Павловича Лоба. Йому 54 роки, зараз пан Святослав проживає в Києві, а свого часу займав у Трускавці посаду першого заступника голови податкової адміністрації. У 1998 році він балотувався на посаду міського голови Трускавця спільно з Богданом Матоличем, Богданом Петрушаком, Юрієм Зарицьким, Дмитром Назаркевичем, Володимиром Шиманським та Зеновієм Шихом, який за день до виборів зняв свою кандидатуру. Тоді Святослав Лоб зайняв третє місце, набравши 1907 голосів виборців; випередили його тільки Богдан Петрушак (4 633 голоси) та Богдан Матолич (5 121 голос).

Згодом Святослав Лоб зникає з політичної арени Трускавця і ось не так давно він появляється на всеукраїнських каналах як хранитель кольоровостей PVANTO – загадкового художника, чиї картини випромінюють дивну енергію.

Під час презентації кольоровостей та книги «Передостанній пророк» ведучий заходу Ярослав Янишин багато говорить про свої відчуття від кольоровостей, тепло та енергію яких незбагненним способом відчув і його онук. Зараз кольоровості мандрують Україною, але з часом планується створити галерею, де вони знайдуть своє постійне місце. Серед них почесною та найголовнішою є кольоровість «Дотик неперевершеної цінності». Галерея постане в одному з найтаємничіших місць України, запевняють ті, що зрозуміли вчення PVANTO, але не конкретизують цю локацію.

Презентація книги «Передостанній пророк» та розмова про кольоровості зібрала чимало творчих людей – на зустріч прибули поет В`ячеслав Умнов, художник Василь Лялюк, громадський діяч Ярослав Бігуняк, журналісти Іван Швед, Сергій Матійко та Ігор Чиж, бібліотекарі, гості зі Львова Ірина Федишин і Роман Михайлишин. Окрім Ярослава Янишина виступили львів’янка Алана Ґюрен та трускавчанка Христина Матківська, які розказали, як на собі відчули енергію картин-кольоровостей і книги Святослава Лоба.

– Ця книга дає людині можливість пізнати вчення Божої мудрості, – каже Ярослав Янишин і пояснює, що мудрість – значно глибше поняття, ніж розум. Чоловік вірить, що йому вдасться популяризувати кольоровості та книгу Святослава Лоба на Дрогобиччині і він докладає до цього всіх зусиль. Каже, що це вчення не суперечить Біблії, бо PVANTO об`єднав дві заповіді Христа в одну: «Спочатку Богові, потім людям, а якщо залишиться – собі».

Але якогось особливого ентузіазму ні нове вчення PVANTO, ні кольоровості, ні книга Святослава Лоба «Передостанній пророк» на Дрогобиччині наразі не викликали.

Володимир Ключак