Безкоштовне вивчення іноземних мов та безкоштовні тренінги (в тому числі економічні чи громадські), клуби для спілкування за інтересами, нейтральний майданчик для зустрічей та дискусій, місце для соціалізації, вільний доступ до Інтернету… Цей перелік можна продовжувати, та мало хто здогадався, що мова йде про бібліотеку. Бібліотеку, яку в нас звикли асоціювати виключно з єдиною послугою – позичанням книг на певний період часу.
Про те, якими мають бути бібліотеки і що зробити для того, аби сприяти успіху цим осередкам культури у Трускавці, говорили у середу, 29 квітня. Ця тема хвилює не тільки працівників бібліотек та найактивніших читачів, але і багатьох громадських діячів, пресу, а також окремих політиків. Чому окремих? Та тому, що на зустріч прийшло тільки четверо депутатів Трускавецької міської ради (Олег Кіселичник, Ігор Пілько, Іван Герльовський, Богдан Процишин), хоча були запрошені й інші.
На початку зустрічі директор Трускавецької МЦБ Віра Савка розповіла про публічні бібліотеки у Польщі, де вона мала можливість побувати в рамках робочої поїздки. Звичайно, що нам ще дуже далеко і до тамтешнього рівня фінансування бібліотек, і до розуміння, наскільки велику роль можуть відігравати заклади культури. У країні, де культура фінансується за залишковим принципом, сподіватися на різку зміну ситуації в гуманітарному плані не доводиться. І коли часто заздримо нашим сусідам, в тому числі тим же полякам, то чомусь дивимось виключно на економіку, забуваючи про те, наскільки високе місце в їхньому житті займає власне культура. Без культури не буде економіки – цю сентенцію досі не можуть чи не хочуть зрозуміти вищі урядники в Україні…
В Польщі бібліотека – це місце, де люди читають, де зустрічаються, де спілкуються, де користуються Інтернетом, де отримують електронні послуги (е-послуги), де відпочивають, релаксують, де проходять реабілітацію та соціальну адаптацію. Побудова мостів чи доріг не вирішує питання соціалізації людини, вважають наші сусіди, тому відшуковують всі можливості, щоб не просто зберегти бібліотеки, а й розвинути їх, модернізувати, зробити сучасними, привабливими, потрібними якомога більшій кількості людей. І це їм вдалося – Віра Савка на прикладі різних бібліотек у Варшаві, Кракові, Велічці, Освєнцімі та інших містах розповіла як функціонують тамтешні публічні бібліотеки.
Музичні зали, де можна самому створювати музику, технічні та природничі зали, де можна проводити лабораторні експерименти з біології чи хімії, моделювати різні технічні пристрої, робити архітектурні презентації, а ще користуватися аудіо- та відеофондами – це лише дещиця з того, що пропонує медіотека в одному зі спальних районів Варшави. Спеціальні автомати, куди читач може здати книгу в будь-який час доби за допомогою пластикової картки читача – це вже Краків. Соціалізація літніх людей через пластичні роботи (ліплення, малювання, в’язання), адаптація психічно неповноцінних осіб, релаксаційні зали, де можна кричати-верещати, оскільки вдома цього не зробиш… Багато ще «диковинок» як на українського користувача бібліотек є в бібліотеках польських, проте і в нас поволі переймають зарубіжний досвід.
Щоб не бути голослівними, зазначимо, що акції бібліотекарів на свіжому повітрі (зокрема, популяризація книг), різноманітні тематичні заходи, послуга буккросінгу (обмін книг), доступ до безкоштовного комп’ютера та Інтернету, безкоштовне вивчення англійської мови та інші послуги стали тими новинками, які збільшують кількість відвідувачів трускавецьких бібліотек. І це не межа – громадський діяч Святослав Грабовський виступив з ініціативою навчання комп’ютерній та економічній (підприємницькій) грамотності, є й інші проекти, які завчасу тут не розкриваємо.
Зустріч на тему «Якими бути публічним бібліотекам?» виявилася цікавою та динамічною. Участь в обговоренні взяли депутати Ігор Пілько та Богдан Процишин, громадські діячі Микола Іваник та Святослав Грабовський, викладач англійської мови Оксана Мотика, поет В`ячеслав Умнов, завідувач відділу культури ТМР Тетяна Татомир, працівники трускавецьких бібліотек. Блискучим був виступ директорки стрийської бібліотеки, котра поділилася історією успіху.
Звичайно, можна було б тут зупинитися і на негативних моментах, проблемах, які зараз переживають бібліотеки нашого міста-курорту: «оптимізація» та відсутність належного фінансування, майже повний нуль на закупівлю нових книг та передплату періодичної літератури, стіни, котрі ремонту чекають з 1980-х рр., байдужість зі сторони політиків. Але краще говорити про позитив…
– В трускавецькому суспільстві немає бачення, що таке бібліотека, якою є її місія. Не потрібно скорочувати бібліотеки, адже через їх нищення йде геноцид нації, – ділиться думками депутат ТМР Ігор Пілько.
– Що конкретно потрібно зробити, щоб допомогти бібліотекам, підняти їх на вищий рівень? – запитує інший депутат, Богдан Процишин.
– У чому виміряти успіх, в яких одиницях? – розмірковує Оксана Мотика. – У кількості відвідувачів, зростанні наданих послуг, чи в чомусь іншому?
– Суспільство бідне, відрахування мізерні, тому на міський бюджет не розраховуйте, а шукайте партнерів, пишіть проекти, і нехай невдачі не зупиняють вас, – переконує гостя зі стрийської бібліотеки. – А влада має зрозуміти, що бібліотеки – це найблагородніші безкоштовні культурні установи.
– Влада ворогом не є, і свідченням того є факт, що нам вдалося не лише зберегти, а й примножити, – доповнює заввідділом культури Тетяна Татомир.
Після завершення зустрічі дискусії продовжувалися. Зрозуміло, що для того, аби бібліотека стала територією єдності та довіри громади, потрібне саме існування цієї громади. І як не парадоксально це звучить, та зародки громадянського суспільства можуть формуватися власне в бібліотеці, під час таких зустрічей, де немає ворогів чи опонентів, а де є спільна справа, спільна мета, де є довіра та єдність.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень